§ 10. Сільське господарство

1. Що таке сільське господарство?

2. На які дві галузі поділяється сільське господарство?

3. Що таке інтенсивне та екстенсивне господарство?

4. Яка особливість структури земельних угідь виділяє Україну серед інших країн світу.

Сільське господарство є однією з основних галузей матеріального виробництва області. В ньому задіяна найбільша частка зайнятого населення ( 37,7 %), що майже утричі більше ніж у промисловості.

А гр о кл і м атич н і ресурси краю, особливо в південній лісостеповій частині, сприятливі для розвитку землеробства і тваринництва. В області функціонують більше 400 сільськогосподарських підприємств та 440 селянських (фермерських ) господарств і понад 200 тисяч осіб зайнято в особистому підсобному господарстві. В 1999 році відбувся процес завершення приватизації. Вперше за останні роки в 2000 році було досягнуто збільшення валової продукції на 5,5%.

Землеробство області є провідною галуззю сільськогосподарського виробництва, що видно з колової діаграми.

Земельний фонд Рівненщини становить 2005,1 тисяч га, з них 936,8 тис. га припадає на сільськогосподарські угіддя, що складає 46,7%. Це значно менше в порівнянні з середнім

показником по Україні (70%).

З метою удосконалення земельного фонду області проводились інтенсивні меліоративні роботи і на сьогодні меліоровано 390,4 тисяч гектарів.

(Вкажіть позитивні і негативні наслідки меліорації).

Та все ж найбільша питома вага в структурі посівних площ належить зерновим та зернобобовим культурам. Кормові посідають друге місце, а картопля та овочево- баштанні - третє місце. Впродовж останніх років спостерігалася тенденція до зростання їх частки. На відміну від вищеназваних культур, частка технічних культур зменшувалась.

(Як ви думаєте, чому?)

У зв'язку з різними агрокліматичними умовами Полісся та Волинської височини структура посівних площ цих районів суттєво відрізняється, що можна проаналізувати за відповідними діаграмами Володимирецького та Лубенського

88

районів.

Структура посівних площ сільськогосподарських культур Володимирецького та Лубенських районів

■ зернові культури ■ технічні культури!

■ картопля, овочі □ кормові культури

Основними зерновими культурами є пшениця озима, ячмінь ярий та жито озиме. Валовий збір більшості культур за останні роки зменшився. Зростання характерне лише для проса та гречки.

Структура посівних площ, зайнятих під зернові культури (2000 р., %)

1. Озима пшениця 40,2

2. Ярий ячмінь 22,3

3. Озиме жито 18,9

4. Овес 8,7

5. Гречка 7,2

6. Зернобобові 4,8

7. Кукурудза 1,4

Географія поширення зернових культур залежить від фунтово-кліматичних умов і характеризується переважанням на Поліссі жита озимого, а в південних лісостепових районах - пшениці озимої. Ячмінь, овес і гречка вирощуються по всій території.

Основними технічними культурами області є льон-довгунець, який вирощують на Поліссі та цукровий буряк -головна технічна культура лісостепових районів. За останні роки посівні площі та валовий збір льону-довгунцю скоротилися більш ніж в 90 разів. Льон вирощують лише в 5 північних районах. Найбільші площі зосереджені в Костопільському та Сарненському районах.

Валовий збір цукрових буряків скоротився в чотири рази. Порівняно більші площі під цукровими буряками зайняті в південних районах області - Гощанському, Рівненському, Млинівському та Корецькому.

Майже не змінився за останні роки валовий збір картоплі та овочів, які вирощують по всій території області.

Найбільше картоплі вирощують в Рівненському, Сарненському, Володимирецькому та Березнівському районах ( відповідно: 83,5; 71,7; 71,1; 67,3 тисячі тонн). Найменше в Радивилівському - 26,6 тис. тон. Звідси можна зробити висновок, що в північних районах, де мало вирощують технічних культур і менше зернових, переважає картопля. Лідером у вирощуванні овочів єРівненський район (18,4 тис.тонн), в Дубенському і Гощанському вирощують вдвічі менше ( 9,8 та 9,2 тис тонн), а найменше ( 1,6тис.тонн) в Рокитнівському районі. В цілому, більше овочів вирощують в південних районах, а менше в північних.

Важливе місце в структурі посівних площ займають кормові культури (40,2%).

Основними серед них є кормові коренеплоди (буряк, картопля), кукурудза на силос. Однорічні та багаторічні трави переважно вирощують у поліських районах.

Тваринництво - друга за значенням галузь сільського господарства, що забезпечує населення області молоком, м'ясом та яйцями, а легку промисловість шкірою та вовною.

Добра кормова база створює передумови для розвитку тваринництва. Основними галузями тваринництва Рівненщини є скотарство, свинарство та вівчарство.

За кількістю поголів'я на першому місці - скотарство (345,4тис.голів), на другому - свинарство (322,5тис.голів). Значно менше поголів'я овець та кіз (18,6тис.голів).

Скотарство розвинуте у всіх районах, та найбільше поголів'я в Дубенському, Рівненському та Сарненському районах. Напрямок скотарства дещо відрізняється в північних та південних районах. В північних районах переважає молочно-м'ясний напрямок через достатню кількість соковитих кормів. На півдні області, де більше грубих концентрованих кормів, домінує м'ясо-молочний напрямок. Крім того, особливістю скотарства є те, що 57% голів великої рогатої худоби утримується в сільськогосподарських підприємствах.

Свинарство найбільш розвинуте в Рівненському (32,2тис.голів) та /Лубенському районах, тобто в лісостеповій частині, де достатня кормова база ( відходи від цукрової, молокопереробної промисловості). Найбільша частка поголів'я (80%) утримується в особистих підсобних та фермерських господарствах.

Вівчарство за кількістю поголів'я займає третє місце. Вівці і кози в основному розводять в південних районах і утримують здебільшого в особистих підсобних господарствах. Крім м'яса, вівці забезпечують населення вовною, хоч настриг вовни за останнє десятиріччя зменшився в 32 рази і в 2000 році складав лише 10 тонн.

Птахівництво - це галузь тваринництва, яка забезпечує населення яйцями і м'ясом. Раніше переважало утримання курей і іншої птиці в особистих господарствах. Тепер велике значення має Крупецька птахофабрика Радивилівського району, тому 1/4 частину яєць забезпечує саме цей район. Виділяються ще Рівненський, Костопільський та Здолбунівський райони.

Інші галузі тваринництва - кролівництво, звірівництво, бджільництво і рибальство особливого значення не мають.

Запитання

1. Чому на Поліссі під пасовищами і сіножатями зайняті більші площі ніж на півдні?

2. Чим пояснити значне падіння частки технічних культур в структурі посівних площ Рівненщини?

3. Яке місце посідає тваринництво в структурі сільського господарства області?

4. Назвіть основні галузі тваринництва. Яке значення воно має для населення області?

5. Чому на півночі тваринництво має молочно-м'ясний напрямок, а на півдні м'ясо-молочний?

6. Для розвитку яких галузей господарства землеробство і тваринництво створюють сировинну базу?