§ 9. Загальна характеристика народно­господарського комплексу Рівненщини. Промисловість

1. Яку галузеву структуру має промисловість України?

2. Що таке галузі спеціалізації? Назвіть галузі промислової спеціалізації України.

3. Які Ви знаєте чинники розміщення промислового виробництва?

4. Які € основні форми територіальної структури господарства?

Рівненська область входить до складу Північно-Західного економічного району. Природно-ресурсний та трудовий потенціал Рівненщини впливає на її промислову і сільськогосподарську спеціалізацію. Порівняно велика лісистість, значна забезпеченість нерудними корисними копалинами, сприятливі грунтово-кліматичні ресурси, надлишкова кількість кваліфікованих трудових ресурсів впливають на спеціалізацію і визначають сучасний економічний розвиток області. Провідними галузями в економіці Рівненщини є галузі матеріального виробництва : промисловість та сільське господарство. В останні роки поступово почала зростати роль невиробничої сфери.

Найбільш розвинутими є електроенергетика, хімічна промисловість, а також -галузі, що використовують місцеві ресурси: скляна та фарфоро-фаянсова, промисловість будівельних матеріалів та багатогалузева харчова промисловість.

Велике значення в подальшому зростанні набув процес приватизації виробництва. В області практично припинили свою діяльність підприємства-гіганти, а натомість утворилися невеликі приватні підприємства, які ведуть гнучку виробничу діяльність, використовують іноземні інвестиції.

В межах області (за І.М. та Л.К. Коротунами) виділяють два економічні райони - Північний та Південний. До складу Північного - входять 7 Поліських адміністративних районів, де на 60 % площі проживає 40 відсотків населення. Основними галузями промисловості є електроенергетика (Рівненська АЕС в м. Кузнецовську), лісова та деревообробна ( на базі лісових ресурсів), промисловість будівельних матеріалів ( запаси базальтів, гранітів тощо), паливна ( торф), легка та харчова (на базі сільськогосподарської сировини).

Основними сільськогосподарськими культурами є жито озиме та картопля, з технічних - льон-довгунець. Переважає молочно-м'ясне тваринництво.

В районі виділяється Сарненський промисловий вузол та Кузнецовський і Костопільський промислові центри.

Південний господарський район, до складу якого входять 9 адміністративних районів, зосереджує на своїй території основний промисловий потенціал області. Головними галузями спеціалізації е хімічна промисловість ( основна хімія та хімія по переробці полімерів), машинобудування ( електротехнічне та сільськогосподарське), легка ( з найбільшими текстильними і швейними підприємствами) та багатогалузева харчова промисловість. В районі розвинуте продуктивне сільське господарство з вирощуванням пшениці озимої, цукрового буряка, картоплі та овочів. Значне місце посідає м'ясне та м'ясо-молочне тваринництво.

Основними промисловими вузлами є Рівненсько-Здолбунівський та Дубенський, а важливими промисловими центрами - Острог, Радивилів, Корець.

Промисловість

Промисловість - головна галузь економіки області. В 2000 році в області було 285 підприємств ( без малих) і в промисловому виробництві було задіяно 13,8 відсотків зайнятого населення. Галузева структура промисловості постійно удосконалювалась і питома вага продукції різних галузей змінювалася, на що вплинули особливості історичного розвитку, а в останні роки кризова ситуація в економіці держави. Прослідкуємо за цими змінами.

Аналіз діаграм показує, що в 1990 році провідні місця займали: харчова промисловість, машинобудування, легка та хімічна, а в 2000 році - електроенергетика, хімічна та харчова. Легка промисловість втратила свої позиції і її частка з 15,5% в 1990 році знизилась до 1,2% в 2000 році. Суттєво послабило свої позиції і машинобудування, частка якого з 17,6% знизилась до 5,6%. Таку ситуацію можна пояснити розпадом колишньої супердержави і розривом або ж послабленням економічних зв'язків в системі колишньої тісної кооперації. Так, підприємства легкої промисловості, особливо ВАТ "Рівне льон" та ВАТ "Фабрика нетканих матеріалів" значну частку сировини отримували з Білорусі, Середньої Азії та Росії, а після розриву зв'язків скоротили виробництво: льонокомбінат в 30 разів, а фабрика нетканих матеріалів в 3 рази. Підприємства

електротехнічного машинобудування, що мали подетальну спеціалізацію і випускали продукцію для військово-промислового комплексу та космічної галузі, втратили споживача і повільно вступили в процес конверсії та переоснащення в зв'язку з відсутністю коштів. Не втратили своїх позицій, а навпаки збільшили свої потужності і виробництво підприємства електроенергетики, скляної та форфоро-фаянсової промисловості. Починаючи з 1999 року прослідковується повільне зростання обсягів промислової продукції особливо в таких галузях, як машинобудування та промисловість будівельних матеріалів.

Нині промисловість області випускає більше 20% вироблених в Україні дерево-стружкових плит та більше 50% - фанери, лляних тканин та нетканих матеріалів. Нарощується випуск паркету, клеєної фанери, сірників, молочної продукції, кондитерських виробів, скляної тари, шиферу, облицювальних виробів з природного каменю, нерудних будівельних матеріалів. Досягти цього підприємства змогли за рахунок збільшення виробництва продукції з місцевої сировини, будівництва нових підприємств з сучасним обладнанням та підвищення ефективності використання наявних портужностей.

Зупинимось коротко на характеристиці провідних галузей промислової спеціалізації Рівненщини.

Перше місце в частці промислової продукції займає електроенергетика, яка в основному представлена одним підприємством - Рівненською АЕС, що в Кузнецовську Володимирецького району. АЕС вступила в дію в грудні 1980 року. Нині на ній працюють два енергоблоки потужністю 440тисяч кіловат кожний і третій - потужністю 1 мільйон кіловат. На черзі завершення будівництво четвертого енергоблоку.

В 2000 році на АЕС було вироблено 11,4 млрд. квт. год. електроенергії ( що вдвічі, більше ніж в 1985 році), з них 8.2 млн.квт..год. відпущено за межі області. Іншим підприємством галузі є Млинівська ГЕС на річці Ікві, що має місцеве значення.

Паливна промисловість, яка використовує власне паливо, має також місцеве значення. Найбільшими родовищами торфу є Морочне, Кремінне та Чемерне. Працюють в області торфобрикетні заводи в Клесові Сарненського району, в Моквині Костопольського району та в Смизі Лубенського району, де випускається торф фасований по 25 кг, напівбрикети та торф для сільського господарства, видобуток якого становить 123 тисячі тонн ( в 1985 році - 2101 тис.тонн).

Другою галуззю спеціалізації є хімічна промисловість, яка представлена підприємствами основної хімії та хіміі по переробці полімерів. Головним підприємством галузі є ВАТ "Азот", яке першу продукцію випустило ще в 1968 році. Дане підприємство забезпечує сільське господарство азотними та фосфатними добривами. Підприємство використовує привізну сировину з Передкарпаття та Росії. Орієнтується на споживача-сільське господарство та кваліфіковані трудові ресурси.

Виробництво олійних акрилових фарб, емалей і грунтівок здійснює ТзОВ "Лелека-колор" в Рівному, а на ВАТ "Адінол" випускають клеї та шпаклівки.

Переробкою полімерів ( пластмас та смол) займаються підприємства: "Пластик", "Рівненчанка" в Рівному, ВАТ "Завод пластмасових виробів" в Здолбунові, а також ВАТ "Острозький шиноремонтний завод" та ВАТ "Дублет" в місті Дубно. Поліетиленову тару та плівку виробляють в селі Бабин та смт. Млинів.

Важливе місце в структурі промисловості області займає скляна та фарфоро-фаянсова промисловість, яка повністю працює на власній сировині ( глини, каолін, кварцові піски).

Головним підприємством галузі є склозавод СП "АД-Зоря" Рівненського району, введений в дію за рахунок інвестицій Європейського банку реконструкції та розвитку. Завод випускає склотару для напоїв та харчової промисловості, а також ексклюзивну продукцію ("Торчинпродукт", "Союзвіктан", "Олімп"). Важливе місце в галузі відіграє продукція Рокитнівського склозаводу та ВАТ "Березнефарфор", що постійно збільшують виробництво продукції та урізноманітнюють асортимент.

П'яте місце за вартістю випущеної продукції посідає деревообробна та целюлозонаперова промисловість, яка також використовує власну сировинну базу Полісся. Основна продукція, яка вивозиться за межі області - це паркет, клеєна фанера, деревостружкова плита. Сучасними підприємствами є ТОВ "ОДЕК-Україна", що в Оржеві Рівненського району (випускає клеяну фанеру) та Рівненська сірникова фабрика, що в Березне. Виробляючи бЗОмлн.коробок в рік, вона може забезпечити 40% потреби України в даній продукції. Крім того, лісова промисловість представлена 16 держлісгоспами, Моквинською паперовою фабрикою та мебельними підприємствами в Рівному, Смизі, Клевані, Костополі, Рафалівці, Радивилові, Сарнах, Дубно, Острозі. Особливо комфортними і сучасними є меблі, які виготовляє СП "Смига-Комфорт-Інтернаціональ" та ЗАТ "Західмеблі-Смига" (корпусні меблі, меблеві гарнітури, набори м'яких меблів, комоди, тумби). Користуються попитом набори для кімнат "Агат", "Полісся", "Інга" ВАТ "Костопільської меблевої фабрики".

На базі власної сировини (базальти, граніти, мергелі, пісок, вапняки, крейда, глина) в області розвивається одна з давніх традиційних галузей краю - промисловість будівельних матеріалів. Підприємства галузей не лише забезпечують потреби області, але й вивозять деяку продукцію за межі області. Питома вага галузі в структурі промисловості становить 4,8% (2000 рік) і займає стабільне 7 місце протягом останніх десяти років. Основними видами продукції є цемент, шифер, мінеральна вата, залізобетонні вироби та конструкції, облицювальні вироби з природного каменю, будівельна цегла та вапно.

Цементно-шиферна промисловість виникла ще у 1884 році в Здолбунові. В 2000 році на сучасному ВАТ "Волинь" було вироблено утричі менше шиферу та в сім разів менше цементу, ніж в 1985 році, коли вироблялося 184 млн умовних листів шиферу та більше 2млн.тонн цементу. В м. Острог на ПП "Дах"з покрівельних матеріалів виробляють черепицю. Багатий наш край і на будівельний камінь (граніт, габро, базальт). Відомими є Іванодолинський та Берестовецький спецкар'єри Ко сто нільського району по видобутку базальтового щебеню та блоків. В Клесівському, Вирівському, Селищному, Соснівському кар'єрах Сарненського району та Рокитнівському і Томашгородському кар'єрах Рокитнівського району добувають граніт.

Переробку будівельного каменю здійснює сучасне рівненське підприємство "Верстатник", яке використовує передові технології та сучасне обладнання іспанської фірми "Каніго"для виробництва полірованої та неполірованої плитки. Костопільське підприємство "Орія-Вест" випускає брущатку за канадською технологією. Відомим в області є ВНТ "Костопільський завод базальтових та теплоізоляційних матеріалів", що випускає базальтову крихту та мінеральну вату.

Добре розвинуто в області виробництво стінних матеріалів, яке базується на власній сировині і виробляє будівельну цеглу, стінні блоки, будівельне та технологічне вапно.

Найбільшим серед підприємств, що випускають дану продукцію є ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод".

За питомою вагою в структурі промисловості машинобудування знаходиться на шостому місці (5,6%, 2000рік). І це незважаючи на те, що в області побудовані великі підприємства електро- та радіотехнічної промисловості, сільськогосподарського машинобудування. Вони тяжіють до кваліфікованих кадрів та споживача. Серед цих підприємств -ВАТ "Рівнерадіозавод", ВАТ "Рівненський завод високовольтної апаратури", ВАТ "Рівнесільмаш", та ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", виробництво яких скоротилося в десятки разів. Нині машинобудування області випускає силові вимикачі, побутові лічильники газу, промислові вентилятори, відцентрові насоси, тракторні плуги. Продовжуює випускати продукцію ВАТ "Рівненський чавунно-ливарний завод" (литво з алюмінію, котли опалювальні), Лубенський ливарно-механічний завод ( литво пічне, люки). Нові підприємства галузі ЗАТ "Рівент" та ТзОВ "Акватон" відповідно випускають вентилятори та мідний дріт. Машинобудування області потребує значних інвестицій для того щоб відновити виробництво, налагодити випуск нової продукції. На Рівненщині не можуть розвиватися галузі важкого машинобудування, бо область не має власної металургійної бази і віддалена від металургійних баз країни. Але для розвитку точного та складного машинобудування є всі передумови: надлишкові трудові ресурси та необхідні професійно-технічні заклади для підготовки кваліфікованих кадрів.

Харчова промисловість, яка займається переробкою сільськогосподарської продукції, є важливою галуззю в структурі промисловості області . Хоч за питомою вагою випущеної продукції вона займає третє місце, за кількість підприємств (65) - перше. Основними галузями харчової промисловості є: хлібопекарська, м'ясна, маслосирова та молочна. цукрова, кондитерська, плодоовочеконсервна та

рибна. Порівняльний аналіз випуску продукції за 1990 та 2000 рік показує, що виробництво продукції майже всіх галузей скоротилося в 5 - 10 разів. Майже в 20 разів скоротилося виробництво незбираного молока, в 10 разів м'яса, в 6 разів жирних сирів та ковбасних виробів, утричі - виробництво цукру, менш ніж у два рази - виробництво кондитерських виробів. Зросло лише виробництво круп. Основні цукрові підприємства працюють в Оженині Острозького району, Корці, Дубно і Бабині. Молокозаводи є практично в кожному районі. Особливим попитом користується продукція (сир, масло) Гощанського ТзОВ "Світ", ТзОВ "Пустомитівський" Гощанського району. Великий асортимент продукції на сучасному обладнанні випускає ТзОВ "Агропереробка", що в Рівненському районі. Це сир "Чеддер", бринза, йогурти, пудинги, наповнювачі, масло, молоко, різноманітна кисломолочна продукція. Відома своєю продукцією ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика", асортимент якої включає майже 200 найменувань.

Великі м'ясокомбінати в Рівному і Дубно припинили свою діяльність. Нині користується попитом продукція Зорянського ( Рівненський район), Плосківського (Острозький район) м'ясокомбінатів та Сатиївського ТзОВ "Рівнеекопродукт" (Дубенський район), Ільпінського ТзОВ "Лада -Агро" (Здолбунівський район) і т.д. Великий попит має мінеральна вода Острозького заводу.

Легка промисловість області орієнтується на кваліфіковані жіночі трудові ресурси краю. Нині питома вага галузі в структурі промисловості складає 1,2%. Найбільшим текстильним підприємством є ВАТ "Рівнельон", який в 2000році випустив 2 млн.м2 лляних тканин. Найбільшим попитом користуються простинні, скатертинні, шторні полотна, а з технічних - парусина брезентова. Велика частка льоноволокна поступала на льонокомбінат з п'яти льонозаводів області що в Дубровиці, Березному, Зарічному, Сарнах, Володимирці. Тепер комбінат отримує льоноволокно в основному з

Чернігівської області. У нас на Рівненщині виробництво льоноволокна практично зупинено,

бо за даними 2000 року зібрано лише 120 тонн льону. Та продовжує забезпечувати виробництво бавовняною пряжею ВАТ "Дуботекс" та ВАТ "Дубровицька бавовнопрядильна фабрика". Другим великим текстильним підприємством є фабрика нетканих матеріалів, яка виробляє полотно ниткопрошивне для взуття , рушникове та неткане полотно в асортименті.

Крім текстильної, в області розвинута швейна промисловість, підприємства якої працюють в Рівному, Радивилові, Березному, Клевані, Дубно. Відомі вироби новостворених спільних підприємств - СП "Упекс" та СП "Марктекс". Так, останнє шиє костюми, плаття, жіночі пальта по моделях, розроблених модельєрами США та Франції.

В місті Дубно КП "Слов'янка" виготовляє дитячий та верхній трикотаж. Нове підприємство агрофірми "Зоря" займається хутровим виробництвом (норкові шкірки та шапки).

В цілому промисловість області - це багатогалузева ланка народногосподарського комплексу, яка добре забезпечена кваліфікованими кадрами. Вона має власну сировинну базу для розвитку лісової та деревообробної промисловості, промисловості будівельних матеріалів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості, а також перспективи для розвитку

точного, складного та сільськогосподарського

машинобудування.

ЗАПИТАННЯ

1. Які галузі займають провідне місце в структурі промисловості області?

2. Які чинники зумовлюють розвиток лісової та деревообробної галузі?

3. Чому в області відсутні підприємства важкого машинобудування?

4. Поясніть, чим зумовлене виробництво підприємств скляної та фарфоро-фаянсової промисловості. Наведіть приклади основних підприємств області.

5. Як Ви думаєте, чому в ЗО разів скоротилося виробництво на ВАТ "Рівнельон"?