2. Система соціальних пільг у сфері житлово-

комунального господарства

Система соціальних пільг у сфері житлово-комунального господарства в законодавстві України включає дві категорії:

1.Закони України, якими надаються пільги певним категоріям громадян України по оплаті житлово-комунальних послуг у межах норм.

2.Закони України, якими надаються пільги певним категоріям громадян України по оплаті житлово-комунальних послуг без нормування.

Порочною багаторічною практикою встановлення пільг було те, що вони встановлювалися, як правило, без обліку матеріального становища пільговика й поширювалися на “всіх членів родини” без достатньої юридичної деталізації. Але самий головний недолік полягав у тому, що вся сума пільг компенсувалася за рахунок витрат житлово-експлуатаційних організацій, що в остаточному підсумку лягало додатковими схованими витратами на інших платників послуг ЖКГ. За оцінками Держжитлокомунгоспу в Україні число пільговиків у сфері ЖКГ налічувалося 12,4 млн. чол., тобто 25% населення країни. В умовах безперервного росту тарифів на послуги ЖКХ фінансовий тягар від витрат на компенсацію всіх видів пільг для галузі став непосильним. Тому Верховна Рада Законом України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» призупинила пільги по оплаті послуг ЖКХ:

• Військовослужбовцям;

• Ветеранам військової служби;

• Працівникам міліції;

• Суддям;

• Слідчим прокуратури й прокурорам;

• Особовому складу державної пожежної охорони;

• Фахівцям, які працюють і проживають у сільській місцевості: педаго-гічним працівникам, працівникам культури, медичним і фармацевтич-ним працівникам, фахівцям із захисту рослин і ветеринарної медицини;

• Двірникам.

Також було припинено пільги таким категоріям громадян:

• Багатодітним родинам (4 і більше утриманців);

• Сільським жителям і працівникам агропромислового комплексу, які проживають у селищах міського типу;

• Населенню гірських населених пунктів;

• Населенню, що проживає в 30-км зоні ЧАЕС;

• Інвалідам по зору.

Пільги, які надавалися відповідно до соціальному статусу громадян, були збережені тільки деякими соціально незахищеним категоріям, а саме:

• Ветеранам війни;

• Учасникам бойових дій;

• Репресованим;

• Родинам загиблих учасників бойових дій;

• Громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Сукупна дія всіх нововведень і змін про порядок призначення пільг по квартирній платі в остаточному підсумку трансформувалося в систему адресних житлових субсидій. Малозабезпечені родини, яким пільги були обмежені з 2000 року, скористалися адресним видом соціальної допомоги - житловими субсидіями.

Для малозабезпечених родин, як пільги, так і субсидії рівною мірою виконують функцію соціального захисту. Однак субсидії забезпечують більш надійну функцію соціального захисту, оскільки при їхньому призначенні родини незалежно від підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги платять лише певну частку свого сукупного доходу, внаслідок чого найбідніші родини у всіх випадках змушені звертатися за додатковою допомогою у вигляді житлових субсидій. Як результат, сьогодні серед одержувачів житлових субсидій частка родин, які користуються пільгами, не перевищує 15%, тому обмеження й призупинення пільг не позначилося на життєвому рівні малозабезпечених родин, надійний захист їм створила програма житлових субсидій.

Щодо родин, які користувалися пільгами за професійними ознаками, то більшість із них не є малозабезпеченими. Такі родини становили не більше 4% від всіх родин пільговиків - одержувачів житлових субсидій .

По даним Міністерства праці й соціальної політики України за рахунок реформування системи пільг по оплаті житлово-комунальних послуг навантаження на бюджет було зменшено орієнтовно на 2 млрд. грн. З огляду на те, що всі родини, які одержували адресні житлові субсидії, як правило, систематично сплачують послуги ЖКГ, рівень заборгованості населення по квартплаті став помітно знижуватися. Ця позитивна тенденція зберігається й у цей час. Однак аналіз “працездатності” системи адресних субсидій має ряд недоліків, які стримують розвиток реформування на шляху переходу житлово-комунального сектора економіки на ринкові умови господарювання.