Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори на мінералогію.docx
Скачиваний:
27
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
127.06 Кб
Скачать

14. Метаміктні мінерали. Їх властивості та характеристики

Метаміктні мінерали – ті, які мали кристалічну будову, але внаслідок дії внутрішніх чи зовнішніх факторів , стали аморфними, зберігши зовнішню кристалічну форму. Найбільш поширені серед тих мінералів, які містять радіоактивні елементи. Причини утворення:

  • зовнішні ( різке підвищення температури, гідратація)

  • внутрішні (наявність в складі радіоактивних елементів ,під дією випромінювання яких відбувається розпад кристалічної гратки, ослаблені хімічні зв’язки в кристалічній гратці)

Всі метаміктні мінерали характеризуються майже однаковими властивостями, макроскопічно між собою не відрізняються . Для них характерні коричневі, зеленувато-коричневі, бурі кольори, висока твердість (6-7), відсутність спайності, специфічний черепашковий злам, на зламі смолистий блиск. Може бути відновлення кристалічної структури при опроміненні. Найвідомішими представниками є циркон, пірохлор, торіт, ортит.

15. Форми знаходження мінералів у природі.

У природі мінерали можуть знаходитися у вигляді монокристалів, закономірних зростків, зернистих агрегатів і псевдоморфоз. Одиничні кристали або монокристали у природі зустрічаються рідко. Закономірні зростки – це зростки, у яких зберігається закономірне орієнтування у розташуванні окремих індивідів. Серед них виділяють двійники (зростки двох кристалів одного і того ж мінералу, в яких один індивід може бути виведений з другого; полісинтетичні двійники – індивіди, які їх утворюють є симетричними через один), паралельні (зростки кристалів, у яких усі грані першого кристалу паралельні відповідним граням другого кристалу) і епітаксичні (зростання двох різних мінералів, в яких хоча б деякі кристалографічні елементи є паралельними) зростки. Найбільш поширеною формою знаходження мінералів у природі є зернисті агрегати (суцільні скупчення зерен одного чи декількох мінералів). За характером заповнення простору та особливостями росту, мінеральні агрегати поділяються на секреції і конкреції. Секреції – різноманітні за морфологією мінеральні агрегати – друзи, сфероліти, натічні форми, колоїдні утворення, що виникли в порожнинах гірських порід шляхом відкладення речовини від стінок до центру. Залежно від розміру і характеру заповнення, секреції поділяються на мигдалини (газові бульбашки в ефузивних породах, до 10-12 см), міароли (порожнини у гір. породі, що заповнені мінералами, що входять до складу породи), жеоди (частково заповнені секреції з порожниною всередені), камери (частково заповнені великі секреційні порожнини складеної форми). Друза – скупчення кристалів різного розміру на спільній основі. Якщо розмір кристалів менше 5 мм, то це щітка. Утворюються на стінках порожнин внаслідок кристалізації розчину. Сфероліти – кулясті або кулястоподібні агрегати з радіально-променистою будовою. Натічні форми – «скляні голови» (бурулькоподібні натічні форми, що мають сильний скляний блиск і радіально-шкаралупчасту будову), сталактити і сталагміти. Конкреції – кулеподібні, жовноподібні, овальні або іншої форми мінеральні агрегати, які утворилися внаслідок кристалізації речовини від центру до периферії. Як різновиди конкрецій: Ооліти – дрібні, розміром від 1-2 до 10 мм, кулясті утворення, що мають концентричну, концентрично-шкаралупчасту, ріде – радіальну будову; дендрити – гілкоподібні агрегати, що утворилися в результаті вершинного і реберного росту кристалів, при нерівномірному надходженні мінеральної речовини до кристалу. Псевдоморфоза – мінерал, заміщений без зміни його форми іншим мінералом або сумішшю мінералів. Параморфози – поліморфні перетворення речовини одного і того ж хімічного складу в іншу модифікацію.