- •1. Структура та основні поняття курсу «Мінералогія та петрографія».
- •2. Структура кристалографії: геометрична, хімічна та фізична кристалографія, їх завдання та предмет вивчення
- •3.Поняття про кристал та кристалічне і аморфне середовища, їх властивості.
- •4. Елементи симетрії в кристалах. Класи та види симетрії. Кристалографічні сингонії.
- •5.Прості форми кристалів та їх комбінації.
- •1) Відкриті форми:
- •2)Закриті форми:
- •6.Основні закони геометричної кристалографії.
- •7.Фіз. Властивості кристалів
- •8.Ізоморфізм та поліморфізм.
- •9. Типи хімічного зв язку в мінералах
- •10. Вода в мінералах
- •11. Хімічний склад та формули мінералів
- •12. Процеси росту та розчинення кристалів
- •13. Колоїди та колоїдні мінерали. Їх властивості та характеристики.
- •14. Метаміктні мінерали. Їх властивості та характеристики
- •15. Форми знаходження мінералів у природі.
- •16. Морфологія кристалів. Поняття про обрис та габітус.
- •17.Закономірні зростки кристалів: двійники зростання та проростання, полісинтетичні двійники, паралельні та епітаксичні зростки.
- •18. Будова мінеральних агрегатів. Критерії визначення будови.
- •Морфологія мінеральних агрегатів: форми секреційного та конкреційного росту.
- •20. Псевдоморфози та параморфози мінералів. Їх особливості та характеристики.
- •26.Поняття про типоморфні ознаки мінералів
- •28. Лабораторні методи дослідження мінералів.
- •29. Польові методи дослідження мінералів.
- •30. Групи властивостей мінералів. Поняття про діагностичні властивості.
- •Власне забарвлення – Ідіохроматичне забарвлення
- •Алохроматичне забарвлення
- •Псевдохроматичне забарвлення
- •32. Колір риски
- •27. Методи дослідження мінералів. Візуальне (макроскопічне) дослідження мінералів.
- •34.Хімічні властивості мінералів
- •35. Фізіологічні властивості мінералів.Їх значення при вивченні мінералу.
- •36. Кристалохімічна класифікація мінералів. Принципи класифікації, класифікаційні ознаки та класифікаційні одиниці.
- •37.Тип простих речовин
- •38.Тип сульфідів та близьких до них сполук
- •39.Тип окисних сполук. Принцип виділення класів.
- •40.Клас оксидів та гідроксидів. Загальна характеристика
- •41.Тип галоїдних сполук (галоїди). Загальна характеристика.
- •42.Клас сульфатів. Загальна характеристика.
- •43.Клас карбонатів. Загальна характеристика.
- •44. Клас фосфатів та їх аналогів (арсенати, ванадати). Загальна характеристика.
- •45. Класи боратів та хроматів. Загальна характеристика.
- •46.Значення мінералів у народному господарстві.
14. Метаміктні мінерали. Їх властивості та характеристики
Метаміктні мінерали – ті, які мали кристалічну будову, але внаслідок дії внутрішніх чи зовнішніх факторів , стали аморфними, зберігши зовнішню кристалічну форму. Найбільш поширені серед тих мінералів, які містять радіоактивні елементи. Причини утворення:
зовнішні ( різке підвищення температури, гідратація)
внутрішні (наявність в складі радіоактивних елементів ,під дією випромінювання яких відбувається розпад кристалічної гратки, ослаблені хімічні зв’язки в кристалічній гратці)
Всі метаміктні мінерали характеризуються майже однаковими властивостями, макроскопічно між собою не відрізняються . Для них характерні коричневі, зеленувато-коричневі, бурі кольори, висока твердість (6-7), відсутність спайності, специфічний черепашковий злам, на зламі смолистий блиск. Може бути відновлення кристалічної структури при опроміненні. Найвідомішими представниками є циркон, пірохлор, торіт, ортит.
15. Форми знаходження мінералів у природі.
У природі мінерали можуть знаходитися у вигляді монокристалів, закономірних зростків, зернистих агрегатів і псевдоморфоз. Одиничні кристали або монокристали у природі зустрічаються рідко. Закономірні зростки – це зростки, у яких зберігається закономірне орієнтування у розташуванні окремих індивідів. Серед них виділяють двійники (зростки двох кристалів одного і того ж мінералу, в яких один індивід може бути виведений з другого; полісинтетичні двійники – індивіди, які їх утворюють є симетричними через один), паралельні (зростки кристалів, у яких усі грані першого кристалу паралельні відповідним граням другого кристалу) і епітаксичні (зростання двох різних мінералів, в яких хоча б деякі кристалографічні елементи є паралельними) зростки. Найбільш поширеною формою знаходження мінералів у природі є зернисті агрегати (суцільні скупчення зерен одного чи декількох мінералів). За характером заповнення простору та особливостями росту, мінеральні агрегати поділяються на секреції і конкреції. Секреції – різноманітні за морфологією мінеральні агрегати – друзи, сфероліти, натічні форми, колоїдні утворення, що виникли в порожнинах гірських порід шляхом відкладення речовини від стінок до центру. Залежно від розміру і характеру заповнення, секреції поділяються на мигдалини (газові бульбашки в ефузивних породах, до 10-12 см), міароли (порожнини у гір. породі, що заповнені мінералами, що входять до складу породи), жеоди (частково заповнені секреції з порожниною всередені), камери (частково заповнені великі секреційні порожнини складеної форми). Друза – скупчення кристалів різного розміру на спільній основі. Якщо розмір кристалів менше 5 мм, то це щітка. Утворюються на стінках порожнин внаслідок кристалізації розчину. Сфероліти – кулясті або кулястоподібні агрегати з радіально-променистою будовою. Натічні форми – «скляні голови» (бурулькоподібні натічні форми, що мають сильний скляний блиск і радіально-шкаралупчасту будову), сталактити і сталагміти. Конкреції – кулеподібні, жовноподібні, овальні або іншої форми мінеральні агрегати, які утворилися внаслідок кристалізації речовини від центру до периферії. Як різновиди конкрецій: Ооліти – дрібні, розміром від 1-2 до 10 мм, кулясті утворення, що мають концентричну, концентрично-шкаралупчасту, ріде – радіальну будову; дендрити – гілкоподібні агрегати, що утворилися в результаті вершинного і реберного росту кристалів, при нерівномірному надходженні мінеральної речовини до кристалу. Псевдоморфоза – мінерал, заміщений без зміни його форми іншим мінералом або сумішшю мінералів. Параморфози – поліморфні перетворення речовини одного і того ж хімічного складу в іншу модифікацію.