- •1. Структура та основні поняття курсу «Мінералогія та петрографія».
- •2. Структура кристалографії: геометрична, хімічна та фізична кристалографія, їх завдання та предмет вивчення
- •3.Поняття про кристал та кристалічне і аморфне середовища, їх властивості.
- •4. Елементи симетрії в кристалах. Класи та види симетрії. Кристалографічні сингонії.
- •5.Прості форми кристалів та їх комбінації.
- •1) Відкриті форми:
- •2)Закриті форми:
- •6.Основні закони геометричної кристалографії.
- •7.Фіз. Властивості кристалів
- •8.Ізоморфізм та поліморфізм.
- •9. Типи хімічного зв язку в мінералах
- •10. Вода в мінералах
- •11. Хімічний склад та формули мінералів
- •12. Процеси росту та розчинення кристалів
- •13. Колоїди та колоїдні мінерали. Їх властивості та характеристики.
- •14. Метаміктні мінерали. Їх властивості та характеристики
- •15. Форми знаходження мінералів у природі.
- •16. Морфологія кристалів. Поняття про обрис та габітус.
- •17.Закономірні зростки кристалів: двійники зростання та проростання, полісинтетичні двійники, паралельні та епітаксичні зростки.
- •18. Будова мінеральних агрегатів. Критерії визначення будови.
- •Морфологія мінеральних агрегатів: форми секреційного та конкреційного росту.
- •20. Псевдоморфози та параморфози мінералів. Їх особливості та характеристики.
- •26.Поняття про типоморфні ознаки мінералів
- •28. Лабораторні методи дослідження мінералів.
- •29. Польові методи дослідження мінералів.
- •30. Групи властивостей мінералів. Поняття про діагностичні властивості.
- •Власне забарвлення – Ідіохроматичне забарвлення
- •Алохроматичне забарвлення
- •Псевдохроматичне забарвлення
- •32. Колір риски
- •27. Методи дослідження мінералів. Візуальне (макроскопічне) дослідження мінералів.
- •34.Хімічні властивості мінералів
- •35. Фізіологічні властивості мінералів.Їх значення при вивченні мінералу.
- •36. Кристалохімічна класифікація мінералів. Принципи класифікації, класифікаційні ознаки та класифікаційні одиниці.
- •37.Тип простих речовин
- •38.Тип сульфідів та близьких до них сполук
- •39.Тип окисних сполук. Принцип виділення класів.
- •40.Клас оксидів та гідроксидів. Загальна характеристика
- •41.Тип галоїдних сполук (галоїди). Загальна характеристика.
- •42.Клас сульфатів. Загальна характеристика.
- •43.Клас карбонатів. Загальна характеристика.
- •44. Клас фосфатів та їх аналогів (арсенати, ванадати). Загальна характеристика.
- •45. Класи боратів та хроматів. Загальна характеристика.
- •46.Значення мінералів у народному господарстві.
Морфологія мінеральних агрегатів: форми секреційного та конкреційного росту.
Мінеральні агрегати відносяться до незакономірних зростків кристалів та мінеральних зерен. Серед них виділяють зернисті агрегати, секреції, конкреції, друзи тощо. За характером заповнення простору та особливостями росту, мінеральні агрегати поділяються на секреції та конкреції.
Секреції – це різноманітні за формою мінеральні агрегати – друзи, сфероліти і ін.., що виникли у порожнинах гірських порід шляхом відкладення речовини від стінок до центру. Порожнини можуть заповнюватися цілком або частково. Залежно від розміру і характеру заповнення: міароли – порожнини у гір.породах, які заповнені мінералами, що входять до складу вміщуючих їх порід (розміри 3-3 см) мигдалини – мінералізовані газові бульбашки в ефузив.породах. Форма округла, грушоподібна. Розміри до 12 см. Виникають на гідротерм.стадії. жеоди – частково заповнені секреції з порожниною всередині. Стінки порожнини вкриті друзами кристалів. Форма і розміри жеод різноманітнію камери – частково заповнені великі секреційні порожнини складної форми. Поширені серед гранітних пегматитів. В камерах зустрічаються добре ограновані гігантські кристали гірського кришталю, димчастого кварцу. Друзи – скупчення кристалів різного розміру на спільній основі. Утв. На стінках порожнин внаслідок кристалізації речовини із розчинів і летких компонентів за законом геометричного відбору(гір.кришталь. аметист, кальцит). Щітка – зростки дрібних кристалів розміром менше 5 мм на спільній основі. Сфероліти – кулясті або кулястоподібні агрегати з радіально-променистою будовою. Утв.трьома способами: наростання дрібних кристалів-зародків на заокруглених виступах стінок порожнин, за рахунок радіального росту на агрегаті з різноорієнтованими кристалами-зародками і внаслідок росту поодинокого монокристалу. Який розщеплюється. Сфероліти у природі зустрічаються поодиноко або у вигляді зростків. Зі зростків сферолітів при їх сумісному рості виникає агрегат з ниркоподібною поверхнею. Натічні форми утворюються в корі вивітр.за рахунок поступового натікання нового розчину на вже відкладену речовину мінералу. Виділяють скляні голови (бурулькоподібні, мають сильний скляний блиск і радіально-шкарлупчасту будову), сталактити(зверху) і сталагміти(з дна печер).
Конкреції – кулеподібні, жовноподібні. овальні або ін.форми мін.агрегати, які утв.внаслідок кристалізації речовини від центру до периферії. Як правило вони починають рости із затравки (уламок ін.мінералу, фрагмент рослинних решток). Мають концентрично-зональну, радіально-променисту або комбіновану внутрішню будову. Розміри до метру і більше. Найбільш поширені фосфоритові, кременисті, залізо-марганцеві, марказитові к. іноді зовнішньо подібні на сфероліти. Щоб їх розрізнити потрібно вивчати особливості їх будови та походження. Різновид ооліти – дрібні. Розміром до 10 мм. Кулясті утворення, що мають концентрично-шкаралупчасту, рідше радіальну будову. Утв. У хвилеприбійній прибережній зоні водойм з активним гідродинамічним режимом (оолітові вапняки).