Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
проба.doc
Скачиваний:
116
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
1.31 Mб
Скачать

11. Особливості розвитку, навчання і виховання особистості при глибоких порушеннях зору

11.1. Предмет і завдання тифлопедагогіки.

Тифлопедагогіка (від грец. typhlos - сліпий) - наука про виховання й навчання осіб з порушенням зору: сліпих і слабозорих.

Відповідно до ступеня порушення функції зорового аналізатора, дітей зі стійкими дефектами зору поділяють на сліпих та слабозорих.

- сліпі з повною відсутністю зору та з залишковим зором, гострота якого дорівнює 0,05 і ниже на оці, яке краще бачить;

- слабозорі зі зниженим зором від 0,05 до 0,2 на оці, яке краще бачить з оптичною корекцією; з косоокістю й амбліопією.

. Предмет тифлопедагогіки - теорія й практика виховання й навчання сліпих і слабозорих.

Основні завдання тифлопедагогіки:

- педагогічне вивчення сліпих і слабозорих;

- розробка наукових основ компенсації, корекції й відновлення порушених і недорозвинених функцій при сліпоті та слабозорості;

- визначення умов формування та всебічного розвитку особистості при різних формах порушень функції зору;

- розробка змісту, методів і організації виховання й навчання сліпих і слабозорих;

- впровадження результатів наукових досліджень у практику фахової освіти осіб з порушеннями зору;

- удосконалення технічних засобів корекції та компенсації порушених зорових функцій;

- удосконалення педагогічної роботи, спрямованої на соціальну адаптацію та соціально-професійну реабілітацію осіб з порушеннями зору.

11.2. Короткі відомості з історії тифлопедагогіки

Основоположником тифлопедагогіки є французький педагог В. Гаюї, який У 1784 р. створив перший навчальний заклад для сліпих (Париж).

У XVІІІ-ХІХ ст. школи для сліпих були створені в Австрії, Великобританії, Німеччині, США. Діти з порушеннями зору навчалися письму, читанню, лічбі, нескладним ремеслам і музиці.

Видатний французький тифлопедагог Луї Брайль (1809-1852) розробив в 1829 р. рельєфний шрифт для сліпих, який широко використовується в усьому світі.

Брайль був талановитим музикантом, викладав музику сліпим. В 3-літньому віці він втратив зір, виховувався в Паризькому національному інституті сліпих, де згодом навчав дітей з порушеннями зору.

Першою книгою, виданою за системою Брайля, була «Історія Франції» (1837). Підручник арифметики для сліпих з'явився в 1838 р.

Із численних рельєфних і рельєфно-крапкових алфавітів, створених для тих, хто не бачить (Д. Галл, Т. Лукас, В. Мун, І. Барб'є.), шрифт Л. Брайля виявився найбільш раціональним для пиьма й читання, позначення цифрових і нотних знаків.

Він є основним кодом для сліпих при використанні комп'ютерної техніки.

Перша російська школа для сліпих була відкрита в Петербурзі в 1807 р. французьким тифлопедагогом В.Гаюї, запрошеним у Росію Олександром І.

Розвиток тифлопедагогіки й системи освіти сліпих пов'язані з іменами К. Грота й О. Скребицького.

Вихованці шкіл для сліпих отримували освіту в обсязі 3-4 класів і ремісничу підготовку. Навчанням було охоплено 4-5% сліпих дітей.

У СРСР виховання й навчання дітей із глибокими порушеннями зору були включені в загальнодержавну систему народної освіти.

У 1928 р. з'явилися перші спеціальні шкільні програми для сліпих.

В історії української тифлопедагогіки визначне місце посідає О. Щербина, вчений, філософ, пропагандист. У 1929 р. він організував вперше в Україні при Київському педагогічному інституті (нині НПУ ім.. М. Драгоманова) тифлологічне відділення для підготовки спеціальних кадрів для шкіл для сліпих та слабозорих. О. Щербина є засновником системи підготовки тифлопедагогів не лише в Україні, а й в усьому колишньому СРСР.