- •1. Визначте центральну проблему філософського знання. Наведіть приклади аналізу цієї проблеми в історії філософії.
- •2. Назвіть основні специфічні риси філософського знання.
- •3. Що таке світогляд? Назвіть основні типи світогляду і дайте їх порівняльну характеристику.
- •4. Назвіть основні складові філософського знання та проблеми, які вони досліджують.
- •5. Яке місце займає філософія серед інших форм світогляду?
- •6. Дайте характеристику основних функцій філософії.
- •7. В чому полягає внесок антич. Філософії в розвиток світової філософ.Думки
- •8. Філософія західноєвропейського середньовіччя
- •10. Які підходи до пізнання світу склалися в філософії Нового часу?
- •11. Раціоналізм р.Декарта і сучасний ірраціоналізм, їх протистояння.
- •12. Назвіть видатних представників німецької класичної філософі; та основні ідеї їхніх вчень.
- •13. Які альтернативні теорії буття Вам відомі?
- •14. Діалектика буття і небуття в сучасній філософії.
- •15. На які світи розподіляв буття відомий укр. Просвітник г.С.Сковорода?
- •16. Рух як атрибут буття. Рух, спокій, розвиток, їх співвідношення.
- •17. Що таке простір? час?Визначте загал і специф ознаки простору і часу.
- •18. Що таке свідомість? Визначте структуру свідомості.
- •20. Як співвідносяться між собою «свідоме» і «несвідоме»? Охарактеризуйте складові психіки індивіда за з.Фрейдом.
- •21. В чому полягає новизна поглядів з.Фрейда і к.Юнга на структуру і функції свідомості? Щоб Ви визначили як архетип українського народу?
- •22. Свідомість і мова. Чи тотожні поняття «мова» і «мовлення»? Хто з видатних лінгвістів доводив єдність мови і мислення?
- •23. Чи існує межа між людським розумом і штучним інтелектом? Чим може визначатися ця межа?
- •24. Пізнання як процес. Роль практики в пізнанні людиною світу.
- •25.Що таке агностицизм? Назвіть представників цього напряму в історії філософії. Чи є агностики серед матеріалістів?
- •26. Діалектика чуттєвого і раціонального в пізнанні. Основні форми чуттєвого і раціонального піз-ня, їх взаємодія.
- •27. Що таке істина? Провідні риси істинного знання.
- •28. В чому полягає діалектика абсолютної і відносної істини? Критерії істини
- •30. Філософська антропологія про сутність людини. Дух, душа, духовність, їх співвідношення.
- •31. Біологічне і соціальне в людині. Чому м.Шелер і й.Масуда вважають людину парадоксальною, антиприродною істотою?
- •32. Чи співпадають поняття «праця», «діяльність», «практика»? Чому саме діяльність вважається способом буття людини?
- •34. Як співвідносяться між собою поняття «індивід», «людина», «особистість»? в чому полягає зміст процесу соціалізації?
- •35. Відома теза екзистенціалізму «Екзистенція передує сутності». Охарактеризуйте співвідношення сутності і існування людини в творах ж.-п. Сартра і а.Камю.
- •36. В німецькому екзистенціалізмі м.Гайдеггера і к.Ясперса поширена теза: «Мова - це дім буття». Ваше ставлення до цієї тези.
- •37. Особистістю народжуються чи стають? Ваші пропозиції щодо шляхів становлення особистості в сучасну добу.
- •44. Які способи подолання людиною небуття Вам відомі?
- •45. Дайте визначення предмету соціальної філософії. Які функції виконує соціальна філософія в суч світі?
- •46. В чому полягає специфіка піз-ня соціальної реальності? Яке місце займає соціальна філософія по відношенню до всіх наук, що вивчають суспільні явища?
- •47. Чи тотожні поняття «суспільство» і «соціум»?в чому Ви вбачаєте особл біолог. І соціал вимірів суч укр соціуму?
- •48.Що таке суспільне буття? Що таке суспільна свідомість? Які концепції щодо співвідношення суспільного буття і суспільної свідомості існують в соціальній філософії?
- •50. Як співвідносяться між собою людська діяльність і закони історії? в чому полягає специфіка законів історії? .
- •51.Що таке суб’єктивний фактор в історії? в чому полягає протилежність фаталізму і волюнтаризму визначені ролі суб’єктивного фактору?
- •52. Які загальні методологічні принципи пізнання суспільних явищ виробила сучасна соціальна філософія? Наведіть приклади дієвості цих принципів.
- •53. Яку роль здатна відігравати особистість в історії? Чи існують межі свобода дій особистості?
- •54. Соціальна структура суспільства
- •55. Суспільний прогрес.
- •57. Ауреліо Печчеї в книзі «Людські якості», аналізуючи сучасну екологічну кризу, пише, що це не криза природи, а криза відношення людини до природи. Чи поділяєте Ви таку точку зору?
- •59. Зростання ролі індивідуальної відповідальності людини перед і історією. Чи має сенс рух антиглобалістів як спосіб протистояння глобалізації?
- •60. Особливості сучасного інформаційного суспільства. Глобалізація як тенденція сучасного розвитку суспільства.
- •61. Давньогрец комедіограф Менакур дуже високо оцінював переваги в суспільстві освіченої людини: «Велике благо тому, хто навчився вчитися». Як Ви оцінюєте місце освіти в сучасному суспільстві?
10. Які підходи до пізнання світу склалися в філософії Нового часу?
Представники Нового часу :Френсіс Бекон (матеріаліст): Б. піддає критиці філос. як форму споглядання і пропагує філософію як науку про реальний світ, яка базується на дослідному пізнанні. Такою позицією він висловлює нову фундаментальну ідею, що лягає у фундамент сучас. природознавства, об'єктивного пізнання дійсності. Його творчість у багатьох місцях пронизана компромісністю концепції "двоїстої істини", тобто істини "одкровення", істини про Бога (теологічної істини) та істини філософської (відкритої в науковому пізнанні).Рене Декарт (суб’єктив. ідеаліст): підтер. антисхоластичну спрямованість філософії Бекона. Декарт значну увагу приділяв математич. дослідженням, а математика будується і розвив. насамперед у формі дедуктивної системи знання. Тому, визнаючи присутність вказаних Б. "ідолів", Д. звертає увагу на проблему спрямованості емпіричного пізнання, індукції. Він знаходить докази тези, що здійснення індуктив. пізнання, експерименту відбувається тільки після попереднього планування дій.Т. ч., індукції без попередньо здійсненої дедукції бути не може. Однак дедуктивному мисленню завжди загрожують "ідоли". Дану проблему Д. вирішує у вигляді методологічної процедури. Томас Гоббс(матеріаліст):класичний пред. англійської філ. періоду англ. буржуазної революції.Розробляє систему раціоналістичної філ., яка охоплює не тільки вчення про буття, пізнання, а й вчення про суспільство, державу.
11. Раціоналізм р.Декарта і сучасний ірраціоналізм, їх протистояння.
В 16-17 ст виник новий період в іст людства, а разом з тим і нова філософія - раціональна. Одним із її засновників є Декарт. Раціоналізм Д. полягає в тому, що на філософію має великий вплив математика та природознавство. Тут розум чітко протиставлявся досвіду і почуттям. Д. був переконаний,що лише розум є джерелом науков. знання,виступаючи одночасно і критерієм його істинності. Також Д.були сформульовані 4 осн. філософ. принципи метода дослідів і установл достовірних істин. Ірраціоналізм – він проголошує основою світу і людини волю, інстинкти, життєві поривання,протиставляючи їх розумові. Причиною виникнення ірраціоналізму можна також вважати усвідомлення обмеженості розуму як чинника людс. поведінки. В поведінці людини часто вирішальна роль належить емоціям, волі, підсвідомому. Одним з найвідоміших засн. Ірраціон є Сьорен Керкегор.
12. Назвіть видатних представників німецької класичної філософі; та основні ідеї їхніх вчень.
До визн. предст. нім. класичної філософії відносять: Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Феєрбаха. Філософію Канта поділяють на 2 періоди – докритичнийі критичний, коли Кант розпочав досліджувати обмеження розуму. Результати своїх досліджень він виклав у своїх працях: «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму», «Критика спроможності судження» і багатьох інших. Кант — дуаліст. З одного боку, він визнавав, що мат.речі існують самі по собі, об'єктивно і відображаються нашими відчуттями. З іншого боку, він вважав, що вони є «речами в собі», (непізнаванними); основною рисою філос. Канта є її двоїстість, поєднання в одній системі різнорідних, протилежних філософ. напрямків. Основна суперечність філософ.вчення К. – невідповідність між визнанням ним існування речей, явищ природи поза свідомістю людини і запереченням їхнього пізнання (речі – об'єктивні, але непізнаванні). Гегель створив систематичну теорію діалектики, центральними поняттями якої є теза, антитеза та синтез. Весь світовий процес, згідно з Гегелем, є саморозвитком світового духа. Ідеалізм Гегеля є філософією становлення. Абсолютне – результат розвитку. Воно є, зрештою, тим, чим воно дійсно є. Завданням філософії – саморозвиток духу, споглядати, думаючи. При цьому не тільки філософ розпізнає світовий дух у своєму розвитку, але і світовий дух є тим, хто думає у філософі. Просування у філ. відбуваються через одкровення духу. Кожна філ. часу показує стан розвитку світового духу. Завд. філософів – обрамувати її час в думках. Зазначений процес розвитку та пізнання здійснюється на 3 ступенях розвитку, яким відповідають 3 філософські дисципліни: Ф. логіки: логіка діє не тільки для мислення, але й для буття. Ф. природи: дух відчужується в матерії. Ф. духу: дух повертається до самого себе, але вже знаходиться на вищому рівні.