59. Зростання ролі індивідуальної відповідальності людини перед і історією. Чи має сенс рух антиглобалістів як спосіб протистояння глобалізації?

Тема значущості історії займає чільне місце, зокрема у роботі Ясперса «Сенс і призначення історії» й залишається актуальною й сьогодні. Історія являє собою основу, зв’язок з якою ми зберігаємо, якщо не хочемо зникнути безслідно. Лише у контексті історич. знання можливо прийти до розуміння природи людини. Саме тому історичне не є для нас чимось байдужим, а виступає моментом нашого життя. Жах, який принесли війни, має бути усвідомлений людством, і ні в якому разі не забутий, лише в цьому випадку є надія, що він не повториться. Лише відповідальність за сучасне, яке зростає із розвитком технічного прогресу, новими винаходами, зокрема зброї, дозволяє нам відчути відповідальність за майбутнє.Проведені дослідження показали, що у світі налічується більше 500 антиглобалістських організацій різного спрямування. Незважаючи на те, що багато антиглобалістські організації ставлять перед собою різні завдання і використовують різні методи і засоби для досягнення мети, всіх їх об'єднує наявність трьох елементів у неоформленій, але тій, що зароджується загальної ідеології - боротьба з бідністю, почуття справедливості, ідентичність. Найважливішим аспектом антиглобалістського руху є його мережевий характер, відсутність традиційної пірамідальної ієрархії. Всі рухи та ідеології рівні, і немає домінуючої організації. У цьому можна побачити передумову довговічності антиглобалістського руху, оскільки мережа є принципово відкритою і розімкнутої. Практично всі антиглобалістські організації мають свої сайти в Інтернеті, що дозволяє швидко поширювати необхідну інформацію. Швидкість реагування різних груп всередині антиглобалістського руху забезпечує багаторічна традиція неформальних відносин. Я вважаю,щорух антиглобалістів як спосіб протистояння глобалізації має сенс та перспективи. По-перше, антиглобалізм розвивається в нинішньому напрямку, повністю розгортаючи свій потенціал саме як альтернативний напрям. І тоді рано чи пізно він може перетвориться на головного політичного і громадського противника існуючого ладу. По-друге, антиглобалізм, зберігаючи свої нинішні рамки, залишається масовою організацією глобального громадянського суспільства поза політичною партійності. І в цьому плані він постає не стільки антагоністом іншої політичної сили і іншого проекту, скільки силою, що домагається максимуму контролю за глобальним політичним суспільством, максимуму свого впливу, максимуму свого голосу у вирішенні глобальних проблем.

60. Особливості сучасного інформаційного суспільства. Глобалізація як тенденція сучасного розвитку суспільства.

Інформаційне суспільство – щабель в розвитку суч. цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті сусп., зростанням долі інформаційних комунікацій, інформаційних продуктів і послуг у ВВП, створенням глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їхніх соціальних і особистісних потреб в інформаційних продуктах і послугах. Інформ. сусп. –соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. Тофлер дає таке визначення: складне, таке, що швидко розвивається, суспільство, засноване на найбільш передовій технології і постматеріалістичній системі цінностей.Рисами, що відрізняють інформ. суспільство, є:- збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;- збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у ВВП;- створення глобального інформ. простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.Інформаційне сусп. дозволяє людям ширше використати свій потенціал і реалізовувати свої амбіції. Сучасний етап розвитку сус-ва можна охарактеризувати як перехід від індустріального до інформаційного. Інформація стає найважливішим елементом для розвитку всіх сфер суспільного життя. Роль і місце інформації в житті суспільства, вплив інформації на розвиток особистості, суспільства й держави підвищилися. Інформація сьогодні перетворилася в потужний ресурс, стала товаром, що продається й купується. Більше того, інф. перетворилася в зброю (інформаційні війни різного масштабу й інтенсивності). Інформаційно-комунікаційні технології є одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства ХХІ ст. Глобалізація– одна з визначальних тенденцій суч. суспільного розвитку. Проявляється в тому, що все зростаючий обсяг зв'язків і систем, проблем і протиріч набуває планетарного характеруза своїми масштабами і значимістю для людства, формуючи цілісність і посилюючи взаємозалежність суч. світу. Принципововажливим, найпотужнішим чинником глобалізації стало формування Інтернету – всесвітньої комп'ютерноїмережі, "мережі мереж".

І хоча можливості Інтернету, так само як і пов'язані з ним негативні явища, проявилися ще не в повній мірі, очевидно, що він є найпотужнішим чинником трансформації сусп. життя в найрізноманітніших його сферах. Розвитокцієї "інформаційноїпавутини", що оперізує світ, здатне створювати найбільш міцні і стабільні умови для обміну найрізноманітнішою інформацією в режимі реального часу і мінімізації термінів, необхідних для прийняття рішень, аж до планетарного рівня. Все активніше Інтернетвпроваджується в економіку, проникаючи у різні ланки виробничого ланцюжка, у фінансову та інноваційнуобласті. Українахекономічногоавангардувже сформульовано девіз «Бізнес без Інтернету – цебізнесбез майбутнього». Світовий розвиток «віртуальної», «інтернетної» економіки – характернариса заглиблення інформ. революції, під знаком якої, за твердженням футурологів, пройде перша половина XXI ст. Підключення до всесвітньої "електронній бібліотеці", що можна зробити, не виходячи з дому, відкриває абсолютно нові горизонти для системи освіти і організації наукової діяльності. Сучасний етап соціокультурної глобалізації характеризується формуванням нових наук. До них можна віднести тотальну інформатизацію та комп’ютеризацію суспільства, утворення філософії постмодерністської людини тощо. Ці наукинеможливі без існування глобальних інформаційних зв’язків. Сусп-во, під впливом глобалізації, поступово дисоціює на еліту і масового споживача. Крім того, серед населення поширюється негативне відношення до глобалізації як явища. Поступово наростає соціальна апатія через несприйняття стереотипів соціального і культурного розвитку.Таким чином, можна виділити наступні позитивні риси глобалізації:1)зростання доступності загальнокультурних цінностей, 2)культурна консолідація, що, однак, може бути і негативним фактором, 3)подолання глобальних світових культурних протиріч і протистоянь. Негативні чинники:1) Деідентифікація особистості, як носія певної культури, отже, «культурна стерильність», як ознака носія глобальної культури, 2)Уніфікація цінностей, зростання впливу масової культури, 3)Насадження чужої для багатьох культурної ідеології, 4)Породження внутрішніх конфліктів та диференціації між різними соц. та культурними утвореннями тощо, 5) Культурне зубожіння значних мас населення, 6)Усунення розмаїття культур, створення культури одного зразка.