Питання №1

Відношення протилежності Відношення протилежності (контрарності)

Протилежні поняття — порівнянні несумісні поняття, видові ознаки яких взаємно виключаються.

Відношення протилежності існує між поняттями, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто:

♦ сума обсягів протилежних понять не вичерпує обсягу родового поняття;

♦ обсяги таких понять є двома крайніми видами в множині видів, які виділяються в межах певного роду (певного універсуму) на підставі якоїсь ознаки;

♦ одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого поняття, а замінюють їх на протилежні.

Зміст протилежних понять має спільну родову ознаку, тому вони й належать до співпідпорядкованих.

Обсяги двох протилежних понять не вичерпують обсягу родового стосовно них поняття. До обсягу відповідного родового поняття входить ще й обсяг третього, «проміжного». Так, поняття «білий» і «чорний» мають спільну родову ознаку — «бути кольором». А видові ознаки цих понять взаємно виключаються (жоден білий предмет не має ознак чорного). Разом з тим, крім білих і чорних, існують й інші предмети.

Відношення протилежності

(контрарності)

А — «прибуткове підприємство»

В — «збиткове підприємство»

А, В — протилежні (контрарні поняття), С — родове поняття «підприємство».

Питання №2

Відношення суперечності (контрадикторності)

Відношення протиріччя існує між двома поняттями, які також є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого.

Розглянуті вище відношення є базисними. За їх допомогою можна встановлювати відношення між декількома поняттями, до того ж ці відношення можуть бути різноманітними.

Так, наприклад, установимо відношення між такими поняттями: «юрист» (А), «депутат Верховної Ради» (В), «письменник» (С), «адвокат» (Б)

Суперечні поняття — порівнянні несумісні поняття, в одному з яких мисляться предмети з певними ознаками, а в другому — ті предмети відповідної предметної сфери, в яких ці ознаки відсутні, а наявність інших ознак у них не мислиться.

Іншими словами, у відношенні суперечності перебувають позитивне і відповідне йому негативне (заперечне) поняття. На відміну від протилежних два суперечних поняття повністю вичерпують обсяг відповідного родового стосовно них поняття. Суперечні поняття, подібно до протилежних, співпідпорядковані. Вони є результатом дихотомічного поділу, чого не можна сказати про протилежні поняття. Якщо нейтрально співпідпорядкованих понять може бути скільки завгодно, то кількість антагоністично співпідпорядкованих дорівнює двом. Два суперечних поняття вичерпують обсяг відповідного їм родового, а обсяг двох протилежних понять не вичерпує обсягу родового стосовно них поняття. В останньому мислиться ще одна, «проміжна», множина предметів, яка не відображається в жодному з протилежних понять.

Графічне зображення відношення між обсягами несумісних понять пов'язане з певними труднощами. Це стосується насамперед двох нейтрально співпідпорядкованих понять, які вичерпують увесь обсяг відповідного родового поняття. Подібна схема (схема 6) нічим не буде відрізнятися від схеми суперечних понять.

А — «збитковий»

не-А — «незбитковий»

А, не-А — суперечні

(контрадикторні) поняття

Питання №3 Відношення співпідпорядкування

Відношення між поняттями за обсягом.

У відношеннях між поняттями насамперед розрізняють порівнянні і непорівнянні поняття.

Порівнянними називаються поняття, що мають певні спільні ознаки, які дають змогу зіставляти ці поняття. Наприклад, «менеджмент» і «маркетинг». Названі поняття належать до одного і того самого роду діяльності — управління.

Непорівнянними називаються поняття, які не мають спільних ознак, а тому порівнювати такі поняття неможливо. Наприклад, «банк» і «тролейбус». У порівнянних поняттях обсяги повністю або частково збігаються, а в непорівнянних обсяги не мають жодної спільної ознаки. Звідси випливає, що в логічних відношеннях можуть перебувати тільки порівнянні поняття.

Порівнянні поняття бувають сумісними або несумісними. Сумісними називаються поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються. Існує три види відношень за сумісністю: рівнозначність (тотожність), перетин (перехресність, частковий збіг обсягів) і підпорядкування (субординація). Відношення між обсягами понять зображуються за допомогою колових схем, або діаграм Ейлера, кіл Ейлера, де кожне коло позначає обсяг поняття.

А — підпорядковуюче поняття, В — підпорядковане. Поняття, обсяги яких не збігаються ні повністю, ні частково, називаються несумісними. Існують три види несумісності: співпідпорядкування (координація), протилежність (контрарність) і суперечність (контрадикторність).

Відношення співпідпорядкування

Відношення співпідпорядкування існує між поняттями, які є різними видами одного роду. У даному випадку обсяги видових понять не співпадають і повністю включаються до обсягу родового поняття.

Відношення співпідпорядкування

(координації)

А — «студент»

В — «студент-фінансист»

С — «студент-правознавець»

А — підпорядковуюче поняття. В, С — співпідпорядковані поняття.

Питання №4 Відношення рівнозначності (тотожності)

Порівнянні поняття бувають сумісними або несумісними. Сумісними називаються поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються. Існує три види відношень за сумісністю: рівнозначність (тотожність), перетин (перехресність, частковий збіг обсягів) і підпорядкування (субординація). Відношення між обсягами понять зображуються за допомогою колових схем, або діаграм Ейлера, кіл Ейлера, де кожне коло позначає обсяг поняття.

Рівнозначними є два поняття, обсяги яких цілком збігаються. Рівнозначними будуть, наприклад, поняття "головний адміністративний центр держави" і "місто, у якому постійно знаходяться органи вищої державної влади"; кожне таке місто є головним адміністративним центром, і навпаки. Рівнозначність указує на збіг обсягів двох понять, але їхні змісти різні. Відношення між двома рівнозначними поняттями зображується у виді співпадаючих кіл.

Відношення рівнозначності

(тотожності)

Рівнозначні (тотожні) поняття

А — «Тарас Шевченко»

В — «автор «Кобзаря»

5. Відношення перетину

Поняття, обсяги яких збігаються частково, тобто містять загальні елементи, перебувають у відношенні перетину. Прикладами їх є наступні пари: "городянин" і "садівник"; "студент" і "нумізмат"; "спортсмен" і "учень педагогічного коледжу". Вони зображуються пересічними колами (рис. 3). В заштрихованої частини двох кіл мисляться учні педагогічного коледжу, що є спортсменами або (що одне і те ж) спортсмени, які є учнями педагогічного коледжу, в лівій частині кола А мисляться учні педагогічного коледжу, які не є спортсменами. У правій частині кола В мисляться спортсмени, які не є учнями педагогічного коледжу.

6.Відношення підпорядкування

Відношення підпорядкування існує між родовим поняттям і поняттям, що є одним з видів цього роду. Тобто йдеться про два поняття, обсяг одного з яких становить частину обсягу іншого поняття (включається в обсяг іншого поняття, однак не вичерпує його).

За обсягом видове поняття В є вужчим, ніж родове поняття А, але за змістом видове поняття В включає в себе родове поняття А.

Відношення підпорядкування не характеризує поняття, які виражають співвідношення частини й цілого, бо між такими поняттями відсутній родовидовий зв'язок. Наприклад, такі пари понять, як «книга» і «сторінка книги», «район міста» і «місто», «університет* і «юридичний факультет», не знаходяться у відношенні підпорядкування.

Поняття, що перебувають у відношенні підпорядкування, — такі два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого, а обсяг другого — лише частково до обсягу першого

У такому відношенні перебувають поняття «поет» і «митець», «нейтрон» і «елементарна частка», «адвокат» і «юрист».

Перші в перелічених парах понять називаються підпорядкованими, а другі — підпорядковуючими. Вони співвідносяться як вид і рід. Це відношення треба відрізняти від іншого відношення — частини і цілого. Так, поняття «хвойний ліс» і «ліс» перебувають у

відношенні підпорядкування, а «дерево» і «ліс» — у відношенні частини і цілого. Ці поняття несумісні, оскільки жодне дерево не є лісом, а ліс — деревом.

7.

Порівнянними називаються поняття, що мають якісь спільні ознаки, які дозволяють зіставляти ці поняття. Наприклад, «менеджмент» і «маркетинг». Названі поняття належать до одного й того самого роду діяльності — управління.

Порівнянні поняття поділяють на: сумісні і несумісні.

Сумісні поняття - це поняття, які мають спільні елементи обсягу, тобто їх обсяги повністю або частково співпадають.

Несумісні поняття - це поняття, які не мають спільних елементів обсягу, тобто їх обсяги не співпадають.

Види сумісних понять:

Сумісні поняття можуть бути рівнозначними (тотожними), перехресними, а також підлеглих і підкоряють.

Рівнозначні (тотожні) - це поняття, обсяги яких повністю збігаються (рис. 2, а).

Приклад. А - поняття «автор роману« Анна Кареніна »»; В - поняття «автор роману« Війна і мир »».

Перехресні - це поняття, обсяги яких частково збігаються (рис. 2, б).

Приклад. А - поняття «студент»; В - поняття «спортсмен».

Підкоряє і підпорядковане поняття. Обсяг підлеглого поняття повністю входить в обсяг підпорядковуючого, не вичерпуючи його (рис. 2, в).

Приклад. А - поняття «дерева»; В - поняття «береза».

8.

Непорівнянними називаються поняття, які не мають спільних ознак, а тому порівнювати такі поняття неможливо. Наприклад, «банк» і «тролейбус». У порівнянних поняттях обся-

ги повністю або частково збігаються, а в непорівнянних обся-

ги не мають жодної спільної ознаки. Звідси випливає, що в

логічних відношеннях можуть перебувати тільки порівнянні поняття.

Види несумісних понять. Несумісні поняття бувають супідрядними, протилежними (контрарнимі) і суперечать (контрадікторнимі).

Супідрядні - це поняття, обсяги яких різні і входять в обсяг загального для них поняття, не вичерпуючи його (рис. 3, а).

Приклад. А - поняття «фіалка»; В - поняття «троянда»; С - поняття «квіти».

Протилежними (контрарнимі) поняттями є такі, які підпорядковані третьому поняттю і являють собою крайні ступеня вираженості деякого якості. Можна сказати, що їх обсяги займають полярні місця в обсязі загального для них поняття (рис. 3, б).

Приклад. А - «чорний»; В - «білий»; С - «колір».

Суперечливі (контрадікторние) поняття підкоряються загальним для них поняттю, і при цьому в загальному понятті не існує такого елемента, який не був би елементом одного з цих понять. Їх обсяги ділять обсяг загального для них поняття на дві частини (рис. 3, в).

Приклад. А - «монархія»; В - «республіка». Спільним для цих понять є поняття «форма правління». Причому «монархія» і «республіка» - несумісні форми правління, і в той же час інших форм правління не існує.