Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний технічний університет України

Київський політехнічний інститут

Факультет соціології і права

Звіт по соціологічному дослідженню:

на тему: «Соціологічна думка суспільства в м. Києві стосовно політичних режимів»

Виконала:

Студентка 1-го курсу

Група СР-11

Шевчук Д.О

Перевірив: Пиголенко І.В

Київ – 2012

Зміст

1. Програма соціологічного дослідження… … … … … … … … … … … … … … … … 3

2. Анкета… … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … ... 5

3. Таблиці одновимірних розподілів… … … … … … … … … … … … … … … … … ...7

4. Аналіз даних… … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … 20

5. Висновок… … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … 21

6. Рекомендації… … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … …22

7. Додаток

Програма соціологічного дослідження

1. Теоретично-методологічний розділ програми соціального дослідження.

1.1. Мета дослідження:

Полягає у визначенні відношення людей до кожного з відомих політичних режимів, та який на їх думку є оптимальним для нашої країни.

1.2. Задачі дослідження:

1. Пояснити опитуваним (за допомогою буклету), у чому різниця між нині існуючими формами влади: їхні переваги та недоліки, основні положення, та навести приклади існування у сучасному світі.

2. Визначити кількість (у відсотковому відношенні) людей які підтримують тей чи інший політичний режим в м. Києві.

3. Виявити ту політичну систему, яка за думкою суспільної більшості підходить нашій країні.

• Дізнатися, чи залежить думка людини стосовно даної теми в залежності від соціального та фінансового становища.

• А заодно виявити відсоток соціально-політичної активності населення в столиці.

1.3. Об’єкт дослідження: жителі міста Києва віку від 18 і вище, різної статі, статусу, рівня освіти, сімейного стану.

1.4. Предмет дослідження:

Як саме відносяться громадяни до сучасного політичного режиму, чи хотіли б його змінити, як відносяться до інших політичних систем.

1.5. Гіпотези дослідження:

Гіпотеза підстава: хоча вже 20 років наша країна є незалежною і вже відчула на собі діяльність політики демократичного уряду, проте все ще є інші погляди суспільства щодо того, яка саме форма влади є оптимальною для молодої держави.

Гіпотези наслідки:

• Різкий зріст невдоволення людських мас сьогоденною політикою уряду.

• Заперечення демократії як політичної системи, що підходить Україні

• Заклики до повернення комуністичного ладу, а отже авторитарного (чи гірше – тоталітарного) політичного режиму.

• Невизначеність у свої поглядах, та інколи байдуже ставлення до цієї теми.

• Суперечки на політичному підґрунті серед колег, друзів, родичів.

1.6. Інтерпретація основних понять дослідження.

Почнемо з пояснення що ж таке політичний режим - це спосіб функціонування політичної системи суспільства, визначальний характер політичного життя в країні, система прийомів, методів, способів здійснення політичної (включаючи державну) влади в суспільстві. Різновидів політичних режимів незліченна множина. Але в політичних дослідженнях звичайно виділяють основні типи політичних режимів:тоталітарний, авторитарний і демократичний. 

Далі слід навести визначення форми влади, щоб розуміти у чому ж різниця. Форма державного правління — це організація вищих органів державної влади, характер і принципи їх взаємодії з іншими орга­нами держави, з політичними партіями, класами і соціальними групами. За формами правління всі держави поділяють на дві великі гру­пи: - монархії;  - республіки. І підсумовуючи, наведемо визначення поняття Політи́чна система — це впорядкована, складна, багатогранна система державних і недержавних стосунків соціальних (суспільних та політичних) інститутів, що виконують певні політичні функції.

1.7. Операціоналізація понять.

Щодо цього пункту, то можна сказати, що усі вищезгадані поняття утворюють собою політичну систему и залежать один від одного. Адже ми не називаємо окремо режим чи форму влади, а говоримо про політичну систему вцілому. На сьогоднішній день демократичний режим у нас асоціюється з незалежною, суверенною державою, а форму правління називаємо – республіка. Так само монархія асоціюється з авторитарним та тоталітарним режимом.

1.8. Методи збору та обробки інформації: анкетування.

Анкетування - це збирання інформації письмовим заповненням заздалегідь розроблених анкет.    Відповідно, анкета - це тиражований, упорядкований за формою та змістом набір запитань у формі опитувального листка.    Анкетування має суттєву перевагу: опитування максимально формалізується, й таким чином забезпечується висока порівняльність відомостей та їх машинне опрацювання; анкетування забирає часу менше, ніж інтерв'ю, не потребує залучення великої кількості осіб, які його здійснюють, анкети можна роздавати через представників адміністрації чи вислати поштою; витримується вимога анонімності відповідей, що підвищує їхню достовірність. Анкетування - найбільш поширений і ефективний метод збору первинної інформації.