Тема 16а. Регіональний кровообіг та його регуляція. Конференція „ Лімфатична система та регіонарний кровообіг”

Мета заняття: Студенти самостійно з використанням додаткової літератури готують доповіді на задану тему з метою навчитись пояснювати особливості регіонарного кровообігу (коронарного, мозкового, легеневого, черевного та ін.) й робити висновки про стан кровоносних судин цих регіонів та їх регуляцію.

Теми доповідей:

1. Лімфатична система та її функції. Лімфоутворення. Лімфообіг. Склад та функції лімфи.

2. Механізми мікроциркуляції.

3. Коронарний кровообіг та його регуляція.

4. Легеневий кровообіг.

5. Мозковий кровообіг. Спинномозкова рідина. Гематоенцефалічний барьер.

6. Особливості кровообігу в нирках.

7. Система кровообігу плода та новонародженого.

8. Кровообіг у системі органів черевної порожнини.

9. Кровообіг у скелетних м’язах та його регуляція.

10. Особливості кровообігу в шкірі.

Література:

• Физиология человека (под ред. Г.И. Косицкого). – М.: Медицина. – 1985. –С. 286-291.

• Основы физиологии человека (под. ред. Б.И. Ткаченко). – 1994. – Т.1. –С.299-340.

• Нормальна фізіологія (за ред. Філімонова В.І.). К.: Здоров’я – 1994. – С. 365-382.

• Физиология человека (под ред. Филимонова В.И.) – 1995. – С. 230-241.

• Общий курс физиологии человека и животных (под. Ред. Ноздрачева А.Д.)–1991.–Т. 2.–С.255-285.

• Физиология человека (под ред. Р. Шмидта . И Г.Тевса ) – 1996. – Т. 2.

• Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С. 539-543, 559-577.

• Джонсон П. Периферическое кровообращение. – М., 1982. – 440 с.

• Власов Кровообращение и газообмен человека – 1992. – 317 с.

• Фолков Б., Нил Э. Кровообращение. – М., 1976. – С. 304-421.

• Guyton A.C. Textbook of Medical Physiology – 1991 – 1014 P.

Тема 17. Узагальнююче заняття з фізіології серця та кровообігу

Мета заняття: студенти повинні показати вміння викладати, пояснювати і узагальнювати навчальний матеріал розділу.

Практичні навички з фізіології кровообігу.

1. Практичні навички.

1. Аналізувати і трактувати нормальні ЕКГ, ФКГ, структуру серцевого циклу.

2. Вміти визначати за ЕКГ та оцінювати положення електричної осі серця.

3. Аналізувати величини артеріального тиску, виміряні за методами Короткова та Ріва-Роччі..

4. Аналізувати основні характеристики артеріального пульсу, визначені шляхом пальпації променевої артерії.

5. Аналізувати нормальні криві артеріального та венного пульсу (сфігмограму та флебограму), пояснювати походження їх компонентів.

6. Вміти пояснювати походження хвиль першого, другого та третього порядку на кривій артеріального тиску, зареєстрованого прямим методом.

7. Аналізувати полікардіограму (ЕКГ, ФКГ, СФГ) та визначати по ній тривалість основних фаз та періодів діяльності серця.

8. Трактувати роль особливостей регіонального кровообігу та його регуляції (легеневого, коронарного, мозкового, черевного) для забезпечення пристосувальних реакцій.

Головні схеми, які повинні малювати і пояснювати студенти:

1. Малювати схеми графіків ПД водія ритму серця синоатріального вузла (СА), та типових кардіоміоцитів шлуночків серця та пояснювати механізми їх розвитку.

2. ПД кардіоміоцитів, його співвідношення із скороченням та фазами збудливості серцевого м’яза.

3. ЕКГ у другому стандартному відведенні з зубцями, сегментами та інтервалами.

4. Визначення електричної осі серця.

5. Вміти малювати схему процесів фільтрації та реабсорбції в капілярах та пояснювати вплив різних чинників на процеси обміну рідин в організмі.

6. Рефлекторна дуга рефлексу з механорецепторів дуги аорти.

7. Малювати схеми контурів регуляції системного кровообігу при різних фізіологічних станах організму.