93. Роль та місце автора в оповіді “Декамерона”.

Героями повісті є десятеро молодих людей, з яких семеро дам та троє кавалерів. у книжці приведені їх вигадані імена, нібито для того, щоб не осоромити благородних людей, що розмовляли на теми, неприйнятні для тогочасного суспільства. Ці персонажі - освічені молоді люди, вірні правилам честі та шляхетності, тонко відчуваючих красу природи та світу. Ці люди стали символом нової ери гуманістичного світогляду.

Зачинається перший день Декамерона, в котрому автор ясує, з якої нагоди зібралася наша бесіда, а потім, за приводом Пампінеї, говориться про що кому заманеться. Крім трьох моментів, голос автора в книзі не звучить відкрито, письменник створює об'єктивний опис персонажів і ситуацій, відмовляючись на цей раз від всіх автобіографічних натяків, настільки часто зустрічаються в його юнацьких творах. Вся оповідна тканина "Декамерона" спирається на самі різні джерела, насичена численними зв'язками з настільки ж численними історичними та соціальними рівнями, в яких фігура самого автора не виявляється. 1)  на початку книги де звертається до жінок, яким і була присвячена книга. Звільнившись від любовних переживань, якими рясніла його юність, він має намір віддячити тих, хто допомагав йому перенести страждання кохання, - тому він вирішив написати книгу, читання якої може бути приємно жінкам. 2) у введенні до четвертого дня автор знову звертається до жінок і захищає "смиренний тон" своєї книги від критики, яка дорікала йому за те, що він поставив жінок в центр усього твору. У відповідь Боккаччо розповідає знамениту новелу про Філіппо Бальдуччі і гусей, яка в жартівливому тоні підтверджує той факт, що любов до жіночої статі продиктована законами природи, тому опиратися їй неможливо і навіть шкідливо; 3)  в авторському укладанні, де письменник знову звертається до "благородним дівчатам" і випереджає можливу критику з боку моралістів. Тут він говорить також про різноманітність розказаних історій, про те, що думки та точки зору на них можуть бути самі різні, подібно до того, як різноманітний і мінливий навколишній світ. Всі новели об'єднані складною структурою, вивіреною і розрахованої до дрібних деталей, і кожна з них пов'язана з певною ситуацією і фігурою оповідача. В історії літератури таку структуру прийнято називати "рамою".

94. Типи та образи персонажів “Декамерона”.

Героями повісті є десятеро молодих людей, з яких семеро дам та троє кавалерів. у книжці приведені їх вигадані імена, нібито для того, щоб не осоромити благородних людей, що розмовляли на теми, неприйнятні для тогочасного суспільства. і персонажі - освічені молоді люди, вірні правилам честі та шляхетності, тонко відчуваючих красу природи та світу. Ці люди стали символом нової ери гуманістичного світогляду. Також передбачається, що набір оповідачів Боккаччо створюється під впливом середньовічної нумерології і містицизму: наприклад, припускають, що 7 дам символізують чотири натуральних чесноти (Розсудливість, Справедливість, Утримання і Стійкість) і три богословські (Віра, Надія, Любов); а 3 юнаків - три традиційні ділення душі стародавніми греками (Розум, Гнів і Пристрасть). Також дам семеро за кількістю днів тижня, планет, і вільних мистецтв. З'єднавшись (що дає вчинене число - 10), вони утворюють ідеальне суспільство, побудоване на засадах розуму, чесноти і краси, що поєднує свободу і порядок) і протиставлене того соціальному хаосу, яке панує в охопленому чумою зовнішньому світі. Декамерон» подарував Боккаччо європейську популярність. У «Декамероні» до досконалості доведений жанр міської новели, що відкрив шлях усій ренесансній новелістиці. Приваблювали не тільки цікавість оповідань, яскраві образи героїв, їх соковита мова, але й художня добірність новел Боккаччо, нетрадиційне трактування ряду фабул, поширених у попередній середньовічній літературі, загальний ідейний лад його творів. У «Декамероні» висвітлились нові грані гуманістичного світогляду, в тому числі його антиаскетичні ідеали. У центрі уваги Боккаччо - проблема самосвідомості особистості, що отримала широку перспективу в подальшому розвитку ренесансної культури.