Тема2. Організаційно-методичні основи створення і функціонування інформаційних систем у комерційній діяльності

Питання для самостійного вивчення: Архітектура автоматизованих інформаційних систем.

Література

В.С.Пономаренко, Інформаційні системи і технології в економіці, Київ, «Академія»,2002

(с.67-73)

Методичні вказівки

Знання архітектура автоматизованих інформаційних систем підвищує якість управління господарською діяльністю .

АРМ призначене для розв'язання комплексу уп­равлінських задач одним фахівцем або групою фахівців па рівні підприємства і/або його підрозділів. Розв'язан­ня задач може зводитися до оцінювання господарської ситуації, здобуття результатів виробничо-господарської діяльності, аналізу резервів, формування плану на основі договірних зобов'язань та ін.;

.

ПОВИННІ ВМІТИ І ЗНАТИ

- принципи покладені в основу роботи АРМ

• типи автоматизованих інформаційних систем

• архітектуру автоматизованих інформаційних систем промислового підприємства

Питання для самоперевірки

1. Які принципи покладені в основу роботи АРМ ?

2. Що таке централізована і децентралізована АІС ?

3. Поясніть архітектуру АІС промислового підприємства

4. Що таке централізована мережа ?

5. Що таке ієрархічна модель АІС ?

Форми контролю самостійної роботи

Поточний контроль :

• Перевірка написаного конспекту;

Підсумковий контроль

Співбесіда по питаннях:

1. Характеристика архітектури АІС промислового підприємства?

2. Які є види АІС?

3. Що таке ієрархічна модель АІС ?

ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

За децентралізованого використання обчислювальної техніки АІС створюється або як сукупність автономних систем, об'єднаних лініями зв'язку в локальну мережу (однорівнева система), або як дворівнева система, в якій на АРМах ведеться попереднє оброблення первинної ін­формації з подальшою передачею її на інформаційно-об­числювальний центр (ЮЦ) для остаточного оброблення. У дворівневих АІС поєднуються переваги систем децентра­лізованого оброблення інформації, в яких технічні засоби наближено до місць її виникнення, і централізованих сис­тем, коли найскладнішу, об'ємисту роботу для розв'язан­ня функціональних задач виконує ЮЦ.

При створенні децентралізованої АІС локальним само­стійним елементом системи є АРМ, призначене для ком­п'ютеризації праці робітників управління. В основу ство­рення АРМу мають бути покладені такі принципи:

— АРМ призначене для розв'язання комплексу уп­равлінських задач одним фахівцем або групою фахівців па рівні підприємства і/або його підрозділів. Розв'язан­ня задач може зводитися до оцінювання господарської ситуації, здобуття результатів виробничо-господарської діяльності, аналізу резервів, формування плану на основі договірних зобов'язань та ін.;

— АРМ є системою, відкритою відносно складу показ­ників, що обчислюються на ньому, оскільки господар­ський механізм постійно удосконалюється, змінюються система показників та форми звітності;

— АРМ здатне до саморозвитку, тобто є можливість програмними засобами АРМу видозмінювати його фун­кціональну структуру;

• локальність відносно системного ПЗ персональних !•!< >М, насамперед до їхніх ОС. Працюючи з АРМом, користувач повинен мати доступ до табличних пакетів, побудови графіків, редагування текстів, наданих йому систем­ним ПЗ. З урахуванням зазначених вимог до АІС на схемі 11 показано архітектуру АІС промислового підприємства.

З технічної точки зору — це обчислювальна мережа з центральною ЕОМ та АРМами управлінських працівни­ків, які мають доступ до спільної БД.

Виконання функцій в АІС можна розглядати як послі­довність дій над інформацією в БД і різних операцій введення-виведення. В БД зберігається інформація, накопичена всіма службами, і будь-який користувач системи може ма­ти доступ (якщо це йому дозволено) до всієї інформації.

Унесені в БД зміни відразу видно всім зацікавленим особам, що забезпечує вірогідність і несуперечність ін­формації.

Для створення і ведення БД використовують могутню СУБД, що надає засоби для оброблення інформації (по­шук, сортування, селекція даних за умовою та ін.). Засто­сування СУБД дає змогу модифікувати дані, не порушую­чи їх цілісність. Оскільки всі програми оброблення інфор­мації звертаються до БД через стандартний програмний інтерфейс СУБД, програми, складені в різний час і різни­ми програмістами, виявляються сумісними.

Обмін даними між підсистемами проводиться через спільну БД. Можна легко змінювати наявні підсистеми ; додавати нові, тобто оперативно реагувати на зміну струк­тури виробництва й управління.

Виклик функцій АІС здійснюється за допомогою ме­ню, в якому з кожним рядком пов'язані або виклик фун­кції, або візуалізація допоміжного меню. Для кожного ко­ристувача в системі має бути своє меню, в яке заносять тільки потрібні йому функції. Таке індивідуальне меню вирішує питання прав доступу до функцій системи — кожний користувач може звертатися тільки до передбаче­них у його меню функцій. Формуванням меню конкрет­них користувачів займається адміністратор системи, тоб­то найбільш кваліфікований користувач, наділений відпо­відними повноваженнями.

В АРМах керівників різних рівнів БД (або БЗ) ведеть­ся ними самими і закладено модель сценарію. Персональ­ні розрахунки виконують на АРМах засобами ПЕОМ. Під­готовка рішень, аналіз поточної та перспективної ситуа­цій здійснюються через спільну ЕОМ.

Інформація в БД (БЗ) має бути впорядкована за рівня­ми управління у вигляді сценарію, в якому міститься ін­формація про орган управління, об'єкт управління, цілі його діяльності, про наявні ресурси.

У системі на основі розроблених моделей мають бути закладені режими функціонування об'єкта. При виник­ненні проблемної ситуації користувач може оперативно звернутися до БД АРМів різних рівнів управління, а та­кож до централізованої БД. Отже, користувач може кон­кретизувати інформацію й оперативно прийняти управ­лінське рішення в разі виявлення відхилення від еталонного режиму.

Упровадження вищенаведеної архітектури АІС забезпечує створення інтегрованої системи, в якій здійснюється автоматизація підготовки і прийняття управлінських рішень. Однак для реалізації інтегрованої системи необхідно створити додаткову структурну частину, що містить моделі, які відображають логіку процесу прийняття рівень управління параметрами об'єктів. У цій частині утворюються типові моделі прийняття управлінських рі-шень.

Поява досконаліших апаратних і програмних засобів підштовхує користувачів до постійної модернізації АІС.

Модернізація не є самоціллю. Завдяки їй з'являється можливість більш адекватно реагувати на зміни ринкової кон'юнктури, здобувати максимум прибутку при міні­мальному ризику.

Логіка розвитку АІС в останні ЗО років наочно де­монструє ефект маятника: централізована модель оброб­лення інформації на основі великих ЕОМ (мейнфреймів), що домінувала до 80-х років XX ст., усього за кілька років поступилася своїми позиціями розподіленій архітектурі однорангових ЛОМ, але потім почався зворотний рух до централізації ресурсів системи. Сьогодні в центрі уваги знаходиться архітектура "клієнт — сервер", що ефектив­но об'єднує переваги своїх попередників.

Особливістю сучасних АІС, які перебувають у стадії за­родження, є ієрархічна організація, коли централізоване оброблення інформації та єдине управління ресурсами АІС на верхньому рівні поєднуються з розподіленим об­робленням на нижньому рівні.

Концепція АІС нового покоління сформувалася на ос­нові синтезу централізованого і розподіленого оброблення інформації. АІС нового покоління ґрунтуються на ієрар­хічній архітектурі, в якій центр тяжіння перенесено з ло­кальних мереж кінцевих користувачів на мережу локаль­них серверів.

Подібну організацію АІС називають централізованою мережею.

Концентрація системи навколо єдиного сервера не зав­жди ефективна. По-перше, існують жорсткі обмеження кількості клієнтів, підключених до сервера. А в умовах комп'ютеризації ця кількість весь час зростає. По-друге, від сучасних АІС вимагається виконання безлічі різнопла­нових функцій. Це можуть бути традиційні бізнес-додатки до програм БО, але можуть бути і задачі оптимального планування, EC, СППР.

Змішувати весь спектр подібних задач в одному комп'ютері неефективно.

Найраціональнішим рішенням вважається ієрархічна модель АІС, організована відповід­но до організаційної структури підприємства:

— центральний сервер (центральний офіс);

— локальні сервери (підрозділи);

— станції-клієнти (персонал підприємства).

Високу ефективність АІС забезпечує процес концен­трації навантаження на серверах. Однорангові мережі та мережі з найпростішим файлом-сервером трансформують­ся в ієрархічні структури "станції-клієнти — сервер бізнес-додатків".

В основу цих АІС покладено вимоги щодо скорочення експлуатаційних ресурсів при збільшенні масштабності системи і розширення кола її функціональних обов'язків. Остання обставина особливо важлива, оскільки існує стій­ка тенденція до практично 100%-ної інтеграції IT різних функціональних підсистем (бізнес-додатків) в єдину бізнес-модель підприємства.

Структурною основою АІС є мережа масштабу підпри­ємства, що об'єднує локальні мережі станцій-клієнтів в єдине середовище за допомогою базових апаратних, прог­рамних засобів і методів організації бізнес-додатків. При цьому спостерігається стійка тенденція підвищення інте­лектуальності ППП управління бізнесом, що реалізується в архітектурі "клієнт—сервер".