Оцінювання результатів практичної діяльності студентів з педагогічної практики в групах раннього та молодшого дошкільного віку (в балах)

Модуль 1: поточний контроль																Контрольно-оцінювальний модуль 2	Сума
ЗПМ 2								ЗПМ 3
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8
5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5
40								40								20	100

Шкала оцінювання в кмсонп та ects

90-100 – «відмінно» (А)

75-89 – «добре» (ВС)

60-74 – «задовільно» (DE)

35-59 – «незадовільно» (FX) з можливістю повторного складання

10-34 – «незадовільно» (F) з обов’язковим повторним курсом

Штрафні бали нараховуються за відсутність на практиці (1 день – 5 балів) та затримку звітної документації для перевірки (1 день – 2 бали).

За підсумками практики проводиться конференція.

Додаток 1

Структура робочого зошиту педагогічної практики

1 Сторінка

Робочий зошит

педагогічної практики студента-практиканта

_______________________________________

II курсу філологічного факультету

спеціальності „Дошкільне виховання” МДГУ

Термін практики: з „___” ________ по „___” _______200__ р.

Місце практики: _____________________

Вікова група:________________________

Завідувач дошкільним навчальним закладом:

_____________________________________

Методист: ____________________________

Вихователь групи: _____________________

2 Сторінка

Режим дня дітей _________________групи

3 Сторінка

Список дітей групи.

4 Сторінка

Розклад занять.

5 сторінка

№	Зміст роботи	Термін виконання	Відмітки про виконання

6 -7 сторінка

Розгорнутий лист

Дата	Зміст роботи	Аналіз і рекомендації

Додаток 2

Принципи побудови розвиваючого середовища у дошкільному закладі

1. Принципи дистанції, позиції при взаємодії.

Умовою здійснення особисто-орієнтованої моделі взаємодії дорослого і дітей є встановлення контакту між ними. Відсутність контакту не дозволяє вирішувати освітні завдання, які ставить перед собою вихователь.

Довірливі бесіди ведуться з дитиною на основі принципу "очі в очі".

Однією з умов середовища, яке робить таке спілкування більш дійовим, є меблі різної висоти. Для того, щоб позиції дорослих і дітей можливо було змінювати в залежності від їх бажання і занять, висота меблів у дитячому садку повинна змінюватися.

2. Принцип активності.

У дошкільному закладі середовище повинне бути інтенсивно розвиваючим, сприяти виникненню і розвитку пізнавальних інтересів дитини, емоцій, почуттів ( Наприклад, "стіна творчості", побутовий кубок, звуковий дизайн, який використовується перед сном, у дитячих іграх та ін.)

3. Принцип комплексування й гнучкого зонування.

Життєвий простір у дитячому садку повинен бути таким, щоб була можливість побудови різних сфер активності. Це дозволить дітям займатися одночасно різними видами діяльності (фізичною культурою, малюванням, музикою, конструюванням та ін.)

4. Принцип сполучення звичайних та неординарних елементів у естетичній організації середовища.

Осягнення дітьми естетичного починається зі своєрідної мови мистецтва: краси звуків, абстрактних ліній, дотепного трактування образу лаконічними графічними засобами. Тому важливо розмістити в інтер'єрі невеликі репродукції класичних творів живопису, змісту казок, епізодів з життя дітей, дорослих.

5. Принцип відкритості – закритості.

Цей принцип поданий у кількох аспектах: чи наявний у групі живий куток; чи використовуються в інтер'єрі елементи культури - живопису, літератури, музики, чи є дзеркала різної величини, оформлення альбомів з фотокартками дітей.

Додаток 3

Схема аналізу режимних процесів у І та II половини дня

Прийом дітей:

1. Урахування вихователем психологічного стану дитини, що прийшла до дитячого садка.

2. Вміння вихователя залучити дитину до діяльності, яка відповідає її психологічному стану.

3. Зміст та форми індивідуальної роботи вихователя з дітьми.

4. Індивідуальна робота вихователя з батьками.

5. Організація та проведення рухливої гри.

6. Інші види діяльності, що заплановані вихователем.

Ранкова гімнастика (РГ):

1. Створення гігієнічних умов проведення РГ.

2. Добір вправ відповідно до структури РГ, віку дітей. Визначення кількості вправ.

3. Використання знарядь, особливості його роздавання та переносу під час виконання вправ.

4. Різноманітність вихідних положень.

5. Показ та пояснення вправ, керівництво виконанням вправ.

6. Регулювання дихання під час виконання вправ.

7. Емоційний та фізичний стан дітей після РГ.

Сніданок (обід, полуденок):

1. Поступовість підготовки до сніданку (перехід від ігрової діяльності до миття рук, вироблення культурно-гігієнічних навичок під час миття рук – індивідуалізація у використанні прийомів).

2. Сервірування столів.

3. Дотримання послідовності у прийманні їжі дітьми.

4. Вироблення під час приймання їжі культурно-гігієнічних навичок (прийоми, які використовує вихователь, функції няні).

Прогулянка:

1. Місце організації прогулянки.

2. Наявність ігрового матеріалу, атрибутів для рухливих ігор.

3. Місце зберігання ігрового матеріалу. Яким чином виноситься на ділянку. Різноманітність і стан ігрового матеріалу. Розподіл іграшок між дітьми.

4. Змістовність прогулянки, її відповідність календарному плану.

5. Характер керування вихователем діяльністю дітей під час прогулянки.

6. Організація спостереження за дітьми. '

7. Рухова активність дітей на прогулянці (організація рухливих ігор, ігор з рухливими іграшками).

8. Індивідуальна робота вихователя з дітьми.

9. Емоційний стан дітей під час прогулянки.

10. Пропозиції щодо поліпшення організації прогулянок на ділянці дитячого садка.

Підготовка до сну. Сон. Підйом дітей після сну:

1. Послідовність вкладання та підйому дітей з урахуванням їх фізичного та психічного стану.

2. Закріплення послідовності роздягання й одягання та виховання навичок догляду за одягом.

3. Створення умов для сну дітей.

4. Проведення після сну гігієнічної гімнастики чи загартовуючих процедур.

Додаток 4

Схема аналізу заняття

1. Дата.

2. Кількість дітей у підгрупі, їх вік.

3. Вид заняття.

4. Тема заняття.

5. Програмовий зміст.

6. Обладнання заняття.

7. Організація заняття: санітарно-гігієнічний стан кімнати, гігієнічна та педагогічна оцінка умов розміщення дітей, вихователя, демонстраційного, роздаткового матеріалу, підготовленість і якість наочних посібників та атрибутів, зовнішній вигляд дітей і вихователя.

8. Програмовий зміст заняття, його оцінка: відповідність програмових завдань програмовим вимогам вікової групи та рівню розвитку дітей, точність і повнота формулювання завдань, виховний та розвиваючий вплив даного програмового матеріалу, наявність ускладнень для підгрупи.

9. Структура заняття: основні компоненти, їх послідовність, логічність, завершеність. Доцільність тривалості складових занять.

10. Методи та прийоми, різноманітність, доцільність, відповідність завданням заняття і вікові дітей. Прийоми активізації і підтримки уваги та зацікавленості дітей. Прийоми забезпечення позитивного емоційного стану. Доступність, емоційність, лаконічність мовлення вихователя. Індивідуальна робота з дітьми. Характер спілкування вихователя з дітьми.

Додаток 5