- •§ 4. Криволінійні інтеграли першого роду (по довжині дуги) і їх застосування в задачах фізики.
- •Фізичні задачі, які приводять до обчислення криволінійного інтеграла першого роду
- •Завдання 12
- •Розділ іі. Невластиві інтеграли Рімана §1. Теоретичні питання.
- •§ 2. Означення невластивих інтегралів першого і другого роду. Збіжність невластивого інтеграла від невід’ємної функції.
- •Завдання 13
- •§ 3. Абсолютна і умовна збіжність невластивих інтегралів.
- •Завдання 14
- •Завдання 15
- •§4. Інтеграли Ейлера: гама і бета функції
- •Завдання 16
§ 4. Криволінійні інтеграли першого роду (по довжині дуги) і їх застосування в задачах фізики.
Означення (гладкої дуги). Для простоти розглянемо плоску криву (дугу) Г, яку описує векторна функція . Побудуємо поділ .
Кожному значенню параметра відповідає точка . Знайдемо довжину ламаної, вписаної в Г:
.
Довжиною дуги Г називають , якщо , тоді Г називають спрямлюваною, а – її довжиною.
Дугу Г називають гладкою, якщо і для .
Теорема 1:
гладка дуга спрямлюється і , де ;
для гладкої незамкненої дуги ;
довжина гладкої дуги в малому еквівалентна довжині хорди, що її стягує.
Означення (параметризація гладкої дуги). Для гладкої дуги Г введемо новий параметр – довжина дуги від точки А ( ) до змінної точки М(t) ( ), – строго монотонно зростає на : , і . Параметр називають натуральним параметром.
Означення (криволінійного інтеграла першого роду).Розглянемо гладку криву Г: , для . Введемо натуральний параметр і побудуємо поділ
.
Кожному значенню параметра l на дузі Г відповідає точка. Позначимо через точку, яка відповідає значенню параметра .
Нехай на Г задано функцію . Побудуємо інтегральну суму . Якщо існує і не залежить від поділу , вибору точки і вибору прямування , тоді цю границю називають криволінійним інтегралом першого роду (по довжині дуги) і позначають .
Формули обчислення криволінійного інтеграла першого роду
Г задано параметрично: , для , на Г задано функцію , тоді
(1)
(У випадку плоскої кривої координата z відсутня (z = 0)).
Г задано явно: або – плоска крива. За умов , , тоді
(2)
Г – плоска крива, яку задано у полярній системі координат,
;
, тоді
(3)
Фізичні задачі, які приводять до обчислення криволінійного інтеграла першого роду
Задача 1. Маса дуги (заряд розподілений вздовж Г)
, (4)
де – густина маси (густина заряду: або ), яку задано у кожній точці .
Задача 2. Центр ваги плоскої дуги:
, , (5)
де – масса дуги , – густина маси у точці (якщо дуга однорідна, то вважають, що , тоді ).
Теореми Гульдіна:
1. .
2. , де – центр мас дуги Г, – масса дуги .
Задача 3. Для плоскої фігури
статичні моменти відносно осей Ох і Оу відповідно
, (6)
Задача 4. Для плоскої гладкої дуги Г статичні моменти відносно осей Ох і Оу відповідно
, (7),
моменти інерції відповідно осей Ох і Оу
, (8)
Задача 5. Центр ваги плоскої фігури (див. задачу 3)
, , де S – площа фігури (9)
Завдання 12
Знайти масу (заряд), розподілену вздовж дуги Г, якщо задана густина розподілу маси (заряду) ,
Г – відрізок прямої між точками А(0,0) та В(1,1), .
Г – верхня половина кола між точками А(а,0) та В(–а,0), , .
Г – дуга параболи між точками А(0,0) та В(4, ), .
Г – перша арка циклоїди , , .
Г – дуга кривої між точками, які відповідають , , .
Г – відрізок прямої між точками А(0,–2 ) та В(4,0), .
Г – контур прямокутника зі сторонами, які утворені прямими , .
Г – контур трикутника з вершинами у точках О(0,0), А(1,0) та В(0,1), .
Г – дуга гіперболічної спіралі від точки А( ) до В( ), .
Г – дуга циклоїди , між точками А( ) та В( ), .
Г – дуга кривої , між точками А( ) та В( ), .
Г – дуга логарифмічної спіралі , , яка лежить всередині кола , .
Г – дуга кривої між точками А( ) та В( ), .
Г – дуга спіралі , між точками А( ) та В( ), .
Г – коло , ,
Г – коло, що є перетином поверхонь , , , .
Знайти координати центра мас
277. однорідної дуги циклоїди , ;
278. однорідного півкола ;
279. однорідної дуги ланцюгової лінії , ;
280. однорідної дуги астроїди , , що лежить вище осі Ох.
Знайти статичний момент
281. верхньої частини еліпса , , відносно осі Ох;
282. дуги параболи , , відносно осі Ох;
283. дуги параболи , , відносно осі Оy;
284. дуги кривої , , відносно осі Ох;
285. фігури, обмеженої лініями , відносно осі Ох;
Знайти момент інерції
286. дуги кола , , відносно осі Оy;
287. дуги ланцюгової лінії , , відносно осі Ох;
288. дуги ланцюгової лінії , , відносно осі Оy;
289. користуючись теоремою Гульдіна, знайти центр мас дуги астроїди , ;
290. користуючись теоремою Гульдіна, знайти центр мас фігури, обмеженої віссю Ох і однією аркою циклоїди , .