Охорона праці

Даний розділ по охороні праці присвячений питанням забезпечення безпеки праці працівників під час виконання дослідження на лабораторному стенді по вимірюванню оптичних характеристик біологічних об’єктів вимірювання лазерного розсіювання. Таким чином основну увагу слід звернути на умови праці при використані джерела лазерного випромінювання. Також розглянути питання електробезпеки з урахуванням вимог ГОСТ 12.2.025-76 на медичну апаратуру і питання пожежної безпеки. Умови праці при використанні ПЕОМ в даному розділі не розглядається, оскільки на робочому місці виконуються усі вимоги ДСанПіН 3.3.2.007-98 і ДНАОП 0.00-1.31-99.

Параметри приміщення довжина l = 10м; ширина b = 8м; висота h =3м; кількість робочих місць N = 5.

Площина, яка припадає на одного робочого S = l•b/N = 10•8/5 = 16м².

Відповідно СН245-82 мінімально допустима площина на одного робочого S_min = 4.5м². Ця вимога виконується .

Об’єм приміщення, який припадає на одного робочого V=l•b•h/N=10•8•3/5=48м². Згідно СН245-82 мінімально допустимий об’єм на одного робочого V_min=15м². Ця вимога також виконується.

Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів у робочих приміщеннях

Лабораторний стенд є медичною дослідницько-діагностичною стаціона­рною установкою для експлуатації у приміщеннях зі штучно регульованими кліматичними умовами. При роботі і настроюванні стенда, людина може піддаватися впливу наступних шкідливих і небезпечних виробничих факторів:

• вплив лазерного випромінювання;

• дія небезпечних та шкідливих факторів при роботі з ПЕОМ;

• можливість враження електричним струмом;

• можливість виникнення пожежі;

• невідповідність освітлення санітарним нормам.

Забезпечення лазерної безпеки

Під лазерною безпекою розуміється сукупність технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпечні умови праці персоналу при використанні лазерів.

Таблиця 10.1. Клас лазера

Клас лазера	Небезпека вихідного випромінювання лазера
І	Не представляє небезпеки для очей і шкіри
ІІ	Становить небезпеку при опроміненні очей прямим чи дзеркально відбитим випромінюванням
ІІІ	Становить небезпеку при опроміненні очей прямим, дзеркально відбитим, а також дифузійно відбитим випромінюванням на відстані 10 см від дифузно відбиває поверхні і (чи) при опроміненні шкіри прямим чи дзеркально відбитим випромінюванням
ІV	Становить небезпеку при опроміненні шкіри дифузно відбитим випромінюванням на відстані 10 см від дифузно відбиває поверхні

Прийняття тих чи інших мір лазерної безпеки залежить, насамперед класу лазера (табл.10.1). Клас небезпеки лазера встановлюється підприємством-виготовлювачем.

В лазерному гематологічному комплексі представленому в даній дип­ломній роботі використовується гелій-неоновий лазер типу ЛГ-72 постійної дії. Цей тип лазеру згідно з ДНАОП 0.03-3.09-91 "Санітарні норми і правила устрою та експлуатації лазерів 5804-91" відноситься до II класу небезпеки вихідного випромінювання.

Лазер маркований знаком лазерної небезпеки по ІІ класу. Усі предмети, за винятком спеціальної апаратури не мають дзеркальних поверхонь. В лабораторії стіни та стелі мають матову поверхню.

Для екранування пучка випромінювання передбачені огородження ла­зерно-небезпечної зони. Періодичний дозиметричний контроль один раз в рік проводиться при експлуатації цього лазеру. Методи й апаратура дозимет­ричного контролю лазерного випромінювання викладені в ГОСТ 12.1.031-81 «ССБТ. Лазери. Методи дозиметричного контролю лазерного випроміню­вання». Стандарт установлює методи дозиметричного контролю безупинного, імпульсного і імпульсно-модульованого лазерного випромінювання в діапазоні хвиль 0,25...0,4; 0,4...1,4 і 1,4...20 мкм як для випромінювання з невідомими параметрами в заданій крапці контролю, так і для випромінювання з відомими спектральними, тимчасовими, приватними і просторовими параметрами в заданій крапці контролю. У тих випадках, коли лазерна безпека колективними засобами захисту не забезпечується, застосовуються індивідуальні засоби захисту окуляри. У залежності від довжини хвилі лазерного випромінювання в протилазерних окулярах використовуються жовтогарячі, синьо-зелені чи безбарвні скельця.