Електробезпека

Приміщення лабораторії згідно з ОНТП 24-86 та ДНАОП 0.00-1.21-98 відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом, оскільки відносна вологість повітря не перевищує 75%, матеріал підлоги – неструмопровідний (дерево), температура повітря не перевищує 35^оС, відсутні хімічно агресивні середовища, відсутня можливість одночасного торкання людини до металоконструкцій будови, апаратам, механізмам, металічним корпусам, які мають з‘єднання з землею

Живлення контрольно-вимірювальної апаратури здійснюється від трьохфазної мережі змінної напруги з глухозаземленою нейтраллю, зануленням і повторним заземленням нульового дроту. Використовується пристрій струмового захисту і таким чином, передбачено захисне відключення напруги живлення мережі при аварійному режимі роботи обладнання .

Лабораторний стенд, що знаходиться в приміщенні згідно з ГОСТ 12.2.025-76 і відноситься щодо електрозахисту до 0Ι класу, типу В.

Підключення медичного стенду виконане у відповідності з ПБЕ-76 та ПУЕ-76; ДНАОП 0.00-1.21-98.

Все інше допоміжне електрообладнання, що використовується в роботі відноситься щодо електрозахисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75 до І та ІІ класів.

Розрахунок електромережі на вимикаючу здатність

Виконаємо розрахунок електромережі на вимикаючу здатність.

І_кзU_ф/(R_о+R_ф+z_t/3)

І_кз=220/(0,5+0,6+0,1)183А

Де U_ф = 220 В, R_о  0,5 Ом, R_ф  0,6 Ом

Знайдемо напругу дотику при аварійному режимі роботи.

U_дот = І_кзR_о

U_дот=1830,591,5 В

Така напруга дотику буде безпечною для людини при використанні автоматизованого токового захисту з t0,4 сек.(ГОСТ12.1.038.88)

Перевіримо виконання умови щодо забезпечення надійного спрацювання автоматів струмового захисту :

К=I_кз/I_{ном.спр} 1,25 (при I 100А)

Де I_{ном.спр} – номінальний струм спрацювання автомату токового захисту (для нашого випадку I_{ном.спр}=50 А).

К = 183/50 = 3,66

Таким чином умови роботи електромережі відповідають вимогам ПУЕ, ПБЕ та ГОСТ12.1.038-88 і в додаткових заходах нема необхідності.

Умови експлуатації електрообладнання відповідають усім вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98. В робочому приміщенню виконуються всі вимоги по електробезпеці ГОСТ12.3.019-80.

Гранично допустимі значення струмів і напруг дотику при нормальному і аварійному режимах роботи електрообладнання відповідають

ГОСТ 12.1.038-88.

В прийнятті додаткових мір по забезпеченню електробезпеки нема потреби.

Перевірка освітленості на робочому місці

Згідно ДБН В.2.5-28-2006 для найменшого об’єкта відрізнення 0.3-0.5мм значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) повинно бути е_н=0,9%. Метою розрахунку умов освітлення є перевірка їх відповідності ДБНВ 2.5-28- 2006. При боковому односторонньому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, розташованій в одному метрі від стінки, найбільш віддаленої від світлових прогалин, на перетині характерного розрізу площини приміщення і робочої поверхні. Характерний розріз приміщення – поперечний розріз по середині приміщення, площина котрого перпендикулярна площині світлових прогалин. Умовна робоча поверхня – горизонтальна, розташована на висоті 0.8 м від підлоги .

Для даного робочого приміщення е_нр = е_н•т

де т – коефіцієнт світлового клімату, т=0,85;

е_нр =0,9•0,85=0,765

Фактичне значення е_р при боковому освітленні (на проти стояча будівля відсутня):

ер =еб•q•r1•τ0/Kз,

(10.1)

де τ₀ – загальний коефіцієнт світлопроникнення;

τ₀=τ_1• τ_2• τ_3• τ_4• τ_5,

де τ₁­­­­ – коефіцієнт світлопроникнення матеріала заскління (з прошиви дерев’яні зпарені τ₂=0.7);

τ₃ – коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях (при боковому освітленні τ₃=1);

τ₄ - коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях (при збираючих регулювальних жалюзях τ₄=1);

τ₅ - коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці (при боковому освітленні τ₅=1);

q – коефіцієнт, який враховує нерівномірну яскравість неба і являється функцією кутової висоти середини світлової прогалини над робочою поверхнею. Враховуючи, що м. Київ не розташований в зоні зі стійким світловим покриттям і кут φ=8,5 то згідно за ДБНВ 2.5-28-2006 q=0.56.

К_з – коефіцієнт запасу, для складального цеха і вертикально розташованого світлового світлопропускного матеріалу, згідно ДБНВ 2.5-28-2006 К_з=1.3;

r₁ – коефіцієнт, який враховує збільшення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, який відображається від поверхонь приміщення і підстільного прошарку, який прилягає до будівлі .

Коефіцієнт r₁ визначається за таблицею 30 ДБНВ 2.5-28-2006 в залежності від відношення глибини приміщення b=10м до висоти верха вікна від рівня робочої поверхні h=2м; відношення відстані l=5м розрахункової точки від поверхневої стінки до глибини приміщення: відношення довжини приміщення l_п=10м до його глибини b=8м: середньозваженого коефіцієнта приміщення, який розраховується за формулою:

де ρ_1, ρ_2, ρ₃ – коефіцієнти відображення відповідно стелі, стін та підлоги, які визначаються з урахуванням рекомендацій „Посібника з розрахунків та проектування звичайного, штучного і зуміщенного освітлення ρ₁=0.7; ρ₂=0.5; ρ₃=0.2.

S₁, S₂, S₃ – площина стелі, стін, підлоги. S₁=350м², S₂=480м², S₃=350м².

При відношеннях:

b/h = 8/2 = 4;

l/b = 5/8 = 0,625;

l_п/b = 10/8 = 1,25;

ρ_ср = 0.45; знаходиться r₁ = 3

е_б = 0.01•(n₁•n₂) – геометричний КПО в розрахунковій точці при боковому освітленні;

n₁ = 9 – кількість променів за графіком I А.М.Данилюка, які проходять від неба через світлові прогалини в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення;

n₂ = 29 – кількість променів за графіком А.М.Данилюка , які проходять від неба через світлові прогалини в розрахункову точку на плані приміщення.

е_б = 0.01 •9•29 = 2.61

е_зд – геометричний КПО в розрахунковій точці при боковому освітленні, який враховує світло, відображений від навпротистоячої будівлі.

Підставимо отримані результати в формулу (1)

е_р = 2.61•0.56•3•0.56/1.3 = 1.88

Фактичне значення КПО більше нормованого КПО.

Необхідно перевірити освітленість, яка забезпечується загальним рівномірним штучним освітленням.

В якості джерела світла використовується люмінесцентні лампи ЛБ80 потужністю 80 Вт. Застосовуються лампи Л201Г2380-08.

Освітленість визначається за формулою :

де N = 10 – кількість освітлювачів в приміщенні;

Ф_о = 9390 Лм – світловий потік освітлювача;

S = 80 м² – площина освітленого приміщення;

η – коефіцієнт використання світлового потоку. Визначається в залежності від індексу приміщення ί та коефіцієнтів відображення стелі ρ₁ = 0.7,стін ρ₂ = 0.5, підлоги ρ₃ = 0.2.

ί =

де l = 10м - довжина приміщення ;

b = 8м – ширина приміщення;

h = 3м – висота під вішення освітлювачів;

ί = 10•8/3•(10+8) = 1,48

Визначивши, що η =0.32.

К_з – коефіцієнт запасу. При використовуванні люмінесцентних ламп в приміщенні з повітряним середовищем, яке містить менше 1мг/м³ пилу, К_з =1.5;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення. При даному розташуванні освітлювачів Z = 1.1

Е = 10•9390•0.46/(80•1.5•1.1) = 327 Лк

Норма спільного освітлення робочих місць (контраст об’єкта розрізнення середній, фон середній, розряд зорової роботи 3в; робота високої точності), відповідно ДБНВ 2.5-28-2006 складає 300 Лк. Так як Е фактичне більше Е потрібного, отже ДБНВ 2.5-28-2006 виконуються.

На робочому місці монтажника, де знаходиться спроектований виріб, комбіноване освітлення повинно забезпечити освітленість на місці Е_норм = 750 Лк. Загальне освітлення забезпечує 327 Лк, тому необхідно провести додаткові заходи по покращенню зорової роботи.