Заліковий модуль іі. Міжбюджетні відносини, їх складові. Змістовий модуль 4. Формування доходної бази місцевих бюджетів.

Власні доходи - це доходи, що формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади згідно з його рішеннями.

До власних доходів належать:

• місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади;

• доходи комунальних підприємств;

• доходи від майна, що належить місцевій владі, та ін.

Частка власних доходів місцевих бюджетів в Україні є вкрай незначною, і, таким чином, принцип самостійності цих бюджетів залишається поки що декларованим.

Закріплені доходи - це доходи, які закріплюються за певним бюджетом. Закріплені доходи також є основою самостійності місцевих бюджетів.

У прийнятій у 1996 р. Конституції України термін закріплені доходи не згадується, але фактично закріплені доходи щорічно відображаються у Законі України "Про Державний бюджет України".

За місцевими бюджетами в основному закріплюються:

• місцеві податки і збори;

• прибутковий податок із громадян;

• податок на прибуток підприємств;

• плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

• плата за землю;

• податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

• податок на промисел;

• надходження коштів від приватизації підприємств комунальної власності;

• інші доходи, що зараховуються до місцевих бюджетів у розмірах, визначених законодавством;

• надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища в частиш, яка належить місцевим бюджетам;

• надходження відрахувань і збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, доріг загального користування в частині, яка належить місцевим бюджетам.

Даний перелік може щорічно змінюватися.

Основну частку доходів місцевих бюджетів поки що становлять так звані регульовані доходи. Ця частка сягає 75-85 відсотків.

Регульовані доходи - це доходи, що розподіляються між різними рівнями бюджетної системи.

Уточнення переліку регульованих доходів місцевих бюджетів здійснюється в процесі ухвалення щорічних законів про Державний бюджет України.

До основних регульованих доходів належать:

• податок на додану вартість;

• податок на прибуток підприємств (за винятком тих, що перебувають у комунальній власності);

• акцизний збір;

• прибутковий податок із громадян;

• плата за землю.

Регульовані доходи зараховуються до місцевих бюджетів за індивідуальними ставками та єдиними нормативами відрахувань.

Змістовий модуль 5. Система видатків місцевих бюджетів.

Призначення бюджетних видатків складається в задоволенні найважливіших потреб суспільства в розвитку економіки й соціальної сфери, державного керування, оборони, забезпечення громадського порядку, безпеки держави й т.п.

Це процес виділення й використання фінансових ресурсів, акумульованих у бюджетах всіх рівнів бюджетної системи, відповідно до Бюджетного кодексу України, Законом про Державний бюджет України й рішеннями місцевих рад про бюджети на відповідний фінансовий рік.

Формування видатків бюджетів всіх рівнів бюджетної системи базується на:

єдиних методологічних основах;

нормативах мінімальної бюджетної забезпеченості;

фінансових витратах на надання державних і муніципальних послуг.

Економічна сутність видатків бюджету проявляється в багатьох видах. Кожний вид видатків має якісну й кількісну характеристику. При цьому якісна характеристика, відображаючи економічну природу явища, дозволяє встановити призначення бюджетних видатків, кількісна – їхню величину.

Видатки бюджетів залежно від їхнього економічного втримування діляться на поточні й капітальні видатки. Це угруповання встановлюється економічною класифікацією видатків бюджетів України.

Капітальні видатки бюджетів - частина видатків бюджетів, пов'язаних з розширеним відтворенням, при здійсненні яких створюється або збільшується майно, що перебуває у власності держави, муніципальних утворень. Капітальні видатки забезпечують інноваційну й інвестиційну діяльність. До них ставляться видатки призначені для інвестицій, на проведення капітального ремонту, кошти, надавані як бюджетні кредити на інвестиційні цілі й т.п.

У складі капітальних видатків формується бюджет розвитку.

Поточні витрати бюджетів - частина видатків бюджетів, що забезпечує поточне функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування, бюджетних установ, надання державної підтримки іншим бюджетам і окремим галузям економіки у формі дотацій, субсидій і субвенцій.

Бюджетна класифікація видатків - це групування видатків бюджету по відповідних ознаках для створення єдиної інформаційної системи, відомість видатків бюджетів, забезпечення загальнодержавної й міжнародної порівнянності бюджетних даних.

Разом з тим затверджена тимчасова класифікація видатків місцевих бюджетів (з перехідною таблицею до нової функціональної класифікації видатків бюджету), що використовується по впровадженню програмно-цільового методу при складанні й виконанні місцевих бюджетів.

Важливу роль у становленні бюджетів самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків і склад цих видатків.

Видатки всіх бюджетів поділяють на:

• поточні видатки - це видатки з бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення тощо. У складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених щойно об'єктів;

• видатки розвитку - це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Це також фінансування капітальних вкладень виробничого й невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства і субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

З республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, здійснюються такі видатки:

• на фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення й соціального захисту населення, які підпорядковані виконавчим органам влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;

• на утримання органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів державної влади та самоврядування;

• фінансування підприємств і господарських організацій, які входять до складу місцевого господарства, а також природоохоронних заходів;

• на інші заходи що фінансуються відповідно до законодавства України з республіканського бюджету Автономнім Республіки Крим і Місцевих бюджетів.

Крім того, видатки місцевих бюджетів поділяються на:

• видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад (їхній розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад);

• видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів із забезпечення спільних інтересів територіальних громад (визначаються відповідними обласними і районними бюджетами);

• видатки, пов'язані з використанням власних повноважень місцевого самоврядування:

видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Фінансове прогнозування - це процес складання органами місцевого самоврядування прогнозу доходів і видатків майбутніх років, що базується на економічних припущеннях і припущеннях специфічних по фінансовій політиці. Прогнози є інструментами фінансового управління, що можуть припустити майбутній фінансовий вплив поточної політики, економічних тенденцій і припущень. Фінансові прогнози доходів і видатків зв'язують річний дохід з капітальним бюджетуванням, борговим плануванням та соціально-економічним розвитком.

Прогнозування служить двом цілям, а саме:

розраховує майбутній вплив поточних рішень, програм і політики;

визначає і аналізує можливості збалансування доходів та видатків.

Таблиця 5.1

Методи прогнозування доходів та видатків

Метод прогнозування	Опис метода	Приклад чи використання	Коментарі
1	2	3	4
Експертна оцінка	"Експерт" пропонує найкраще припущення про майбутні доходи/видатки, покладаючись на свої спеціалізовані знання	Часто використовується для приблизної оцінки суми запозичень
Аналіз тенденцій	Минулі тенденції надають основу для прогнозування майбутніх змін	Підходить для оцінки доходів, які є постійними щороку змінюються на постійну величину чи розвиваються у передбаченому напрямку	Важливо також розглядати зміни, які не знайшли відображення в минулих тенденціях (наприклад, зміни в базі оподаткування)
Детерміністичний підхід	Припускається постійність відношень між прогнозованою переміною та певним іншим фактором (наприклад, економічним, чи демографічним перемінним фактором)	Може використовуватися для оцінки податків, пов’язаних з конкретною кількістю проданих чи куплених товарів, чи видатків, що пов’язані з стандартом надання послуг на певному рівні	Потребує прогнозування стосовно відповідних пов’язаних факторів
Економетричне моделювання	Встановлює відношення між перемінною доходу чи видатку рядом "причинних" чи пояснювальних факторів	Використовується щодо перемінних, що є під впливом циклічних змін	Математично складне та потребує великої кількості даних
1	2	3	4
Аналіз фінансового впливу	Розглядає прямий та помножувальний вплив на доходи та видатки, що має відношення до нового розвитку	Використовується для прогнозування додаткових податкових надходжень та видатків на послуги, які спричинялися будівництвом нового житла	Може використовувати прості математичні розрахунки, такі, як множення питомих витрат на приріст населення, або більш складні економетричні методики

При оформленні платіжних доручень усі учасники розрахунків додатково зазначають: “Стаття 39” у графі “призначення платежу”.

Порядок відображення проведених операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності про виконання місцевих бюджетів установлюється Державним казначейством.