- •1. Основні цілі, задачі та призначення системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації
- •2. Що ви розумієте під поняттям „система”, „складна система”? Властивості й характерні риси складних систем. Багатоаспектне визначення структури складних систем. Визначення границь системи.
- •3.Поняття і класифікація інформаційних систем.
- •4.Предметна область, зовнішнє середовище – сутність, загальність та відмінність. Приклади. Застосування в системному аналізі.
- •5. Основні принципи системного підходу.
- •6. Основні види моделей, що застосовуються у системному аналізі. Модель системи типу «чорна скринька»: місце застосування, стандартні вимоги до представлення, приклади.
- •7. Моделі потоків даних (dfd-моделі): призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •8.Кроки процесу побудування моделей типу dfd.
- •9. Зміст стадій канонічного проектування кіс.
- •10. Загальна характеристика етапів проектування кіс. Технічне завдання на розробку кіс. Його зміст.
- •11. Інструментальні засоби idef для функціонально-організаційного моделювання.
- •12. Діаграми стану std-моделі. Призначення,місце застосування в системному аналізі, правила побудови,приклади
- •13. Сутність моделей аналізу діяльності підприємства «as-is» і «to-be».
- •14. Моделі багатоаспектної декомпозиції інформаційних систем.
- •15. Співвідношення між етапами цільового і функціонального аналізу систем.
- •16. Специфікації процесів та постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування.
- •17. Інформаційне забезпечення системи. Вимоги до інформаційного забезпечення кіс.
- •18..Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.
- •19.Комбіновані системи класифікації
- •20. Системи кодування інформації.
- •21. Класифікатори: види, приклади структури кодів.
- •22.Форми документів як модель представлення вхідної та вихідної інформації.
- •23.Уніфікована система документації: сутність, призначення, вимоги, приклади
- •24 . Концептуальне моделювання інформаційного забезпечення. Erd-моделі: призначення, зміст, послідовність створення.
- •25. Діаграми „сутність-зв”язок”: призначення, місце застосування, правила побудови, erd-стандарти. Сутності, відношення та зв’язки в нотації Чена.
- •26.Концептуальні моделі предметного середовища при об”єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
- •27.Нормалізація схем відношень. Вимоги до 1нф, 2нф, 3нф. Предметного середовища.
- •28.Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклад .
- •29.Моделі та методи експертного оцінювання при системному аналізі і проектування іс. Метод ранжування. Метод парних порівнянь.
- •30.Моделі та методи багатокритерійної оцінки рішень при системному аналізі та проектуванні кіс.
9. Зміст стадій канонічного проектування кіс.
Етапи створення інформаційної системи — це складові стадії створення, об’єднані характером робіт.
Державним стандартом ГОСТ 34.601 — 90 визначено стадії та етапи розроблення інформаційних систем. У цьому стандарті наводиться перелік стадій і етапів створення інформаційних систем.
Основні роботи, які виконуються на стадіях та етапах проектування:
І стадія — передпроектне обстеження:
1-й етап — зібрання матеріалів для проектування — формування вимог, вивчення об’єкта проектування, розроблення та вибір варіанта концепції системи;
2-й етап — аналіз матеріалів і формування документації — створення й затвердження техніко-економічного обґрунтування та технічного завдання на проектування системи на основі аналізу матеріалів обстеження, зібраних на першому етапі.
ІІ стадія — проектування:
1-й етап — технічне проектування, коли ведеться пошук раціональних проектних рішень по всіх аспектах розроблення, створюються й описуються всі компоненти системи, а результати роботи відображаються в технічному проекті;
2-й етап — робоче проектування, у процесі якого здійснюється розроблення й доведення програм, коригування структур бази даних, складання документації на постачання, установлення технічних засобів та інструкцій їх експлуатації, підготовка для кожного користувача системи інструктивного матеріалу, що оформляється у вигляді посадових інструкцій спеціалістам, які виконуватимуть свої професійні функції з використанням технічних засобів управління. Технічний і робочий проект можуть об’єднуватися в єдиний документ — техно-робочий проект.
ІІІ стадія — введення системи в дію:
1-й етап — підготовка до введення — установлення та введення в експлуатацію технічних засобів, завантаження баз даних і попередні випробовування програм, навчання персоналу;
2-й етап — проведення попередніх випробовувань для всіх компонентів системи перед здачею в експлуатацію, навчання персоналу;
3-й етап (завершальна стадія створення АІС і АІТ, яка оформлюється актами приймання й здачі робіт) — уведення в експлуатацію;
ІV стадія — промислова експлуатація — функціонування системи, що охоплює супроводження програмних засобів і всього проекту, оперативне обслуговування та адміністрування баз даних.
Треба звернути увагу, що головна особливість розробки АІС і АІТ полягає в концентрації складності на стадіях передпроектного обстеження та проектування і відносно невисокої складності та трудомісткості наступних етапів. Більше того, невирішені питання й помилки, допущені на етапах аналізу та проектування, породжують на етапах запровадження й експлуатації труднощі, невирішені проблеми, що стає причиною відмови використання матеріалів проекту.
10. Загальна характеристика етапів проектування кіс. Технічне завдання на розробку кіс. Його зміст.
Див. попереднє питання.
Технічне завдання - це набір документів і специфікацій, у яких чітко визначаються вимоги до інформаційної системи і її функціональність. Для того щоб максимально точно поставити задачу розробникам, що будуть власне створювати інформаційну систему, необхідно вказати, яка інформація вводиться в систему, у якій формі, як вона повинна зберігатися, які вихідні документи (звіти чи фінансові документи) повинна система генерувати. У технічному завданні визначаються також вимоги до таємності, рівню захисту інформації та інші "декларативні" умови, яким система повинна задовольняти. У складанні технічного завдання обов'язково повинні брати участь професіонали-розробники, що, по-перше, глибоко розбираються у всіх технічних аспектах і бачать усілякі "підводні камені" і, по-друге, володіють спеціальною термінологією, що украй важливо, оскільки читати технічне завдання будуть саме розробник.
Отже, технічне завдання (ТЗ) — це опис вимог до системи і самої системи, документ, відповідно до якого Замовник оцінює готову систему.
Згідно ГОСТ 34.602-89 ТЗ є основним документом, що визначає вимоги і порядок створення (розвитку або модернізації) інформаційної системи, відповідно до якого проводиться її розробка і приймання при введенні в дію. Згідно з діючим стандартом ТЗ повинно включати в себе наступні відомості про розроблювану машину:
1. Найменування, та область застосування.
2. Основа для розробки та найменування проектуючої організації.
3. Мета розробки.
4. Джерела розробки.
5. Технічні вимоги, які включають:
5.1 Склад машини та вимоги до її конструктивного виконання.
5.2 Показники призначення та та економічного використання сировини, матеріалів, палива і енергії.
5.3 Вимоги до надійності.
5.4 Вимоги до технологічності.
5.5 Вимоги до рівня уніфікації і стандартизації.
5.6 Вимоги безпеки при роботі машини.
5.7 Естетичні і ергономічні вимоги.
5.8 Вимоги до складових частин продукції, сировини і експлуатаційних матеріалів.
5.9 Вимоги патентної чистоти.
5.10 Вимоги експлуатації, вимоги до технічного обслуговування і ремонту.
5.11 Вимоги до категорії якості.
6. Економічні показники.
6.1 Лімітна ціна.
6.2 Економічний ефект.
6.3 Термін окупності витрат на розробку і освоєння машини.
6.4 Припустима річна потреба в розроблюваній машині.