23.Уніфікована система документації: сутність, призначення, вимоги, приклади
Уніфіковані системи документації створюються на державному, республіканському, галузевому й регіональному рівнях. Головна мета - забезпечення порівнянності показників різних сфер суспільного виробництва. Розроблено стандарти, де встановлюються вимоги:
· до уніфікованих систем документації;
· до уніфікованих форм документів різних рівнів керування;
· до складу та структури реквізитів і показників;
· до порядку впровадження, ведення й реєстрації уніфікованих форм документів.
Однак, незважаючи на існування уніфікованої системи документації, при обстеженні більшості організацій постійно виявляється цілий комплекс типових недоліків:
· надзвичайно великий обсяг документів для ручної обробки;
· ті самі показники часто дублюються в різних документах;
· робота з великою кількістю документів відволікає фахівців від рішення безпосередніх завдань;
· є показники, які створюються, але не використовуються, і ін.
Тому усунення зазначених недоліків є одним з завдань, яки представлені при створенні інформаційного забезпечення.
Уніфікація поставила такі вимоги до документів:
стандартна форма побудови;
пристосування до автоматизованого оброблення;
мінімізація показників;
крім дублювання;
охоплення всіх складових для цілей управління показників.
Вимоги до уніфікованої документації вимагають мати стандартну форму побудови документів, що передбачає виокремлення в документі трьох частин: заголовкової, змістової, оформлювальної.
На попередній стадії проектування автоматизованого оброблення вивчаються всі види і форми первинних документів, що використовуються для розв’язування задач обліку. При цьому виявляються уніфіковані документи, а також з’ясовується можливість заміни чинних документів уніфікованими. Коли такої можливості немає, здійснюється розроблення нових первинних документів, тобто заміна чинних документів новими, пристосованими до автоматизованого оброблення. Цю роботу виконують спеціалісти з автоматизації спільно з користувачами.
24 . Концептуальне моделювання інформаційного забезпечення. Erd-моделі: призначення, зміст, послідовність створення.
Концептуальна модель - Формулювання змістовного і внутрішнього представлення, що поєднує концепцію користувача і розробника моделі. Вона включає в явному виді логіку, алгоритми, припущення й обмеження. 2. Абстрактна модель, яка виявляє причинно-наслідкові зв'язки, властиві досліджуваному об'єкту в межах, визначених цілями дослідження. По суті, це формальний опис об'єкта моделювання, який відображає концепцію (погляд) дослідника на проблему.
Найбільш близька до концептуальної моделі, модель "Сутність-зв'язок", хоч і значно більш ущербна з точки зору користувача. Основними конструктивними елементами інфологіческіх моделей, є сутності, зв'язки між ними та їх властивості.
Сутність - будь-який помітний об'єкт.Літак, машина, крило, колесо - це сутності. Як і в концептуальної моделі є тип сутності і його екземпляр. Наприклад, тип суті - машина, а екземпляр - Москвич.
Атрибут - що входять в імена характеристика сутності. Наприклад, у машини є атрибути: мотор, кузов, шасі і т.д.Атрибути використовуються для визначення того, яка інформація повинна бути зібрана про сутність. Будь-який атрибут може бути сутністю, в залежності від точки зору на нього. Так нашийник - це сутність, але на собаці - це вже її атрибут.
Зв'язок – асоціювання двох чи більш сутностей.
Перший тип зв'язку - зв'язок ОДИН-ДО-ОДНОМУ (1:1): у кожен момент часу кожному представнику (екземпляру) сутності А відповідає 1 чи 0 представників сутності В. Наприклад, працівник і його ставка.
У концептуальної моделі можна було б наслідувати від типу працівник тип рядок у відомості, де додати властивість сума зарплати, тоді вказавши посаду працівника можна довідатися, які зарплати отримують працівники, що займають або займали цю посаду.
Другий тип - зв'язок ОДИН-ДО-БАГАТЬОХ (1: М): одному представнику сутності А відповідають 0, 1 або кілька представників сутності В.
У концептуальної моделі це відповідає включенню.
На основі цих двох видів зв'язків, Ви можете скласти більш складні зв'язку.
Ключ - мінімальний набір атрибутів, за значеннями яких можна однозначно знайти необхідний екземпляр сутності. Як правило - це первинний ключ в таблиці бази даних. Тепер про зовнішні ключі:
Якщо сутність З пов'язує сутності А і В, то вона повинна включати зовнішні ключі, що відповідають первинним ключів сутностей А і В.
Якщо сутність У позначає сутність А, то вона повинна включати зовнішній ключ, відповідний первинного ключа суті А.
К.Дейта визначає три основні класу сутностей: стрижньові, асоціативні та характерістіческіе, а також підклас асоціативних сутностей - позначення.
Стрижнева сутність (стрижень) - це незалежна сутність. Наприклад, при описі накладної, стержневой сутністю є шапка накладної.
Асоціативна сутність (асоціація) - це зв'язок виду "багато-до-багатьох". Наприклад, товар в накладной - це зв'язок з шапкою накладної та довідником найменувань товару, довідником одиниць вимірювання.
Характерістіческая сутність (характеристика) - це зв'язок виду "багато-до-одного" або "один-до-одного" між двома сутностями (приватний випадок асоціації). Єдина мета характеристики в рамках даної предметної області полягає в описі або уточнення деякої іншої сутності.Це щось на кшталт перерахування. Наприклад, Список постачальників - це список покажчиків на окремі записи з довідника організацій. При зазначенні постачальника в накладній, Ви обираєте його зі списку постачальників, але реально вказуєте організацію з довідника організацій.Просто організація може бути і постачальником, і покупцем, і податковим органом, але Вам зручніше буде вибирати з більш короткого списку.
. ER-діаграми (Entity-Relationship Diagrams) —моделі даних типу „сутність-зв’язок”—описують предметну область в категоріях сутностей, їх зв’язків, атрибутів сутностей та зв’язків.
ER-діаграми використовуються для розробки даних і є стандартним способом визначення даних і відносин між ними. Таким чином, здійснюється деталізація сховищ даних. ER-діаграма містить інформацію про сутності системи і способи їх взаємодії, включає ідентифікацію об'єктів, важливих для наочної області (сутності), властивостей цих об'єктів (атрибутів) і їх відносин з іншими об'єктами (зв'язків). У багатьох випадках інформаційна модель дуже складна і містить безліч об'єктів.
Основними елементами при побудові ER-моделей є наступні елементи:
Сутність—це узагальнююче поняття, деяка абстракція реально існуючих процесів чи явищ.
Атрибут—категорія, яку утворюють ті поняття, котрі відповідають ознакам реальних об’єктів, процесів чи явищ. Атрибут сам по собі не має сенсу, і розглядається лише у зв’язку з сутністю.
Послідовність побудови концептуальної інформаційної моделі предметної області за допомогою діаграми ERD
Після аналізу функцій та побудови “дерева функцій”, виявлння моделей типу “чорна скринька”, аналізу потоків даних на різних рівнях деталізації, побудови в разі необхідності діаграм DFD та STD здійснюється виявлення інформаційних об'єктів, які виникають на вході в систему, створюються у внутрішньому середовищі та формуються на виході із системи.
Здійснюється аналіз виявлених інформаційних об'єктів та опис їх атрибутів.
Виявляються інформаційні об'єкти, що можуть бути представлені в якості об'єктів-сутностей, які використовуються для побудови концептуальної інформаційної моделі даних предметної області.
Виявляються (ідентифікуються) та аналізуються типи звязків (відношень) між сутностями.
Відображується концептуальна інформаційна модель даних предметної області за допомогою діаграми ERD.
В разі необхідності здійснюється корегування концептуальної інформаційної моделі даних предметної області.
Правила відображення концептуальної інформаційної моделі даних предметної області в нотації діаграми Чена (сутність-зв’язок) надаються в дисципліні “Організація баз даних»