- •1. Основні цілі, задачі та призначення системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації
- •2. Що ви розумієте під поняттям „система”, „складна система”? Властивості й характерні риси складних систем. Багатоаспектне визначення структури складних систем. Визначення границь системи.
- •3.Поняття і класифікація інформаційних систем.
- •4.Предметна область, зовнішнє середовище – сутність, загальність та відмінність. Приклади. Застосування в системному аналізі.
- •5. Основні принципи системного підходу.
- •6. Основні види моделей, що застосовуються у системному аналізі. Модель системи типу «чорна скринька»: місце застосування, стандартні вимоги до представлення, приклади.
- •7. Моделі потоків даних (dfd-моделі): призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •8.Кроки процесу побудування моделей типу dfd.
- •9. Зміст стадій канонічного проектування кіс.
- •10. Загальна характеристика етапів проектування кіс. Технічне завдання на розробку кіс. Його зміст.
- •11. Інструментальні засоби idef для функціонально-організаційного моделювання.
- •12. Діаграми стану std-моделі. Призначення,місце застосування в системному аналізі, правила побудови,приклади
- •13. Сутність моделей аналізу діяльності підприємства «as-is» і «to-be».
- •14. Моделі багатоаспектної декомпозиції інформаційних систем.
- •15. Співвідношення між етапами цільового і функціонального аналізу систем.
- •16. Специфікації процесів та постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування.
- •17. Інформаційне забезпечення системи. Вимоги до інформаційного забезпечення кіс.
- •18..Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.
- •19.Комбіновані системи класифікації
- •20. Системи кодування інформації.
- •21. Класифікатори: види, приклади структури кодів.
- •22.Форми документів як модель представлення вхідної та вихідної інформації.
- •23.Уніфікована система документації: сутність, призначення, вимоги, приклади
- •24 . Концептуальне моделювання інформаційного забезпечення. Erd-моделі: призначення, зміст, послідовність створення.
- •25. Діаграми „сутність-зв”язок”: призначення, місце застосування, правила побудови, erd-стандарти. Сутності, відношення та зв’язки в нотації Чена.
- •26.Концептуальні моделі предметного середовища при об”єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
- •27.Нормалізація схем відношень. Вимоги до 1нф, 2нф, 3нф. Предметного середовища.
- •28.Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклад .
- •29.Моделі та методи експертного оцінювання при системному аналізі і проектування іс. Метод ранжування. Метод парних порівнянь.
- •30.Моделі та методи багатокритерійної оцінки рішень при системному аналізі та проектуванні кіс.
2. Що ви розумієте під поняттям „система”, „складна система”? Властивості й характерні риси складних систем. Багатоаспектне визначення структури складних систем. Визначення границь системи.
Система-це сукупність елементів, що зв’язані між собою з метою досягнення деякої цілі та виконання функцій системи. Складовими частинами кожної системи є підсистеми, компоненти, об’єкти.
Елементи вважаються неподільними, тобто не підлягають декомпозиції. Розрізняють прості, складні та великі системи.
Проста система - система з однорідними елементами і з одним і тим же типом зв’язку.
Велика система – проста система, але з великою кількістю елементів і зв’язків між ними.
Складна система – система, яка має багато елементів і зв’язків між ними різних типів.
По-перше, складні системи — це системи недостатньо органiзованi або неорганiзованi. До них належать дифузні, тобто з великою кiлькiстю процесів (елементів), мiж якими неможливо встановити «перегородки», які б розмежували компоненти.
По-друге, під складними системами розуміють такі, які не можуть бути точно математично описані.
По-третє,складними системами вважаються системи, для яких притаманна цiлеспрямованiсть поведінки, тобто переважно соцiальнi системи.
Будь-яка система складається з підсистем, які в свою чергу можуть бути самі розглянуті як системи.
Складність системи виявляється, насамперед, в кiлькостi елементів та способів їх взаємозв’язку (взаємодії) тобто система вважається складною за умови великої кiлькостi елементів (полiелементнiсть) та складності структури, що виявляється не лише у великій кiлькостi та багатоманiтностi зв’язків мiж елементами, а й у наявності різних типів структури (полiструктурнiсть).Таку характеристику системи означимо як полiструктурнiсть — наявність багатьох елементів, які в результаті взаємодії утворюють складну (різнотипну, багатопланову) структуру.
Наступною ознакою складної системи доцільно вважати полiфункцiональнiсть — наявність багатьох функцій, які перебувають мiж собою в певній залежності та пiдпорядкованостi. Це означає, що складна система, по-перше, має функції внутрiшньосистемнi та зовнiшньосистемнi; по-друге, всі функції даної системи взаємозалежні та пiдпорядкованi, зазвичай, виконанню головної функції (мети) системи.
Для складних систем властива певна організація – це процес i результат впорядкування системи для досягнення мети її розвитку. Органiзацiя системи виявляється в структурному (впорядкування структури), функціональному та процесуально-часовому відношеннях. Тобто, складна система, по-перше, має складну впорядкованість (пiдпорядкованiсть, iєрархiю); по-друге,
відзначається складними процесами, що відбуваються в системі з метою її впорядкування.
До ознак складної системи відносять також характер їх еволюції, тобто складність виникнення (утворення) та життєвого шляху. Ця ознака включає такі характеристики системи, як зовнішня поведінка (динаміка), внутрішня динаміка, характер та механізм внутрiшньої та зовнішньої рiвноважностi системи, наявність етапів та точок бiфуркацiї в розвитку системи.
Потрібно зауважити про наявність взаємозалежності мiж цими головними ознаками складних систем, яка поля гає в тому, що одна ознака зумовлює i іншу, а абстрактне існування певних ознак неможливе без наявності деяких «обов’язкових». Так, наприклад, полiфункцiональнiсть системи зазвичай с неможливою без полiструктурностi, а органiзацiя є похідною від полiструктурностi та полі функціональності.
Виходячи з таких загальних ознак складної системи, можна сформулювати принципи (правила) її iдентифiкації, які i складають основу критеріїв визначення складної системи. до таких принципів належать наступні
• Чим більший кiлькiсний та рiзноманiтнiший елементний склад системи, тим вона складніша.
• Складність структури системи виявляється у великій кiлькостi та рiзноманiтностi зв’язків i способів взаємодii мiж її елементами.
• Складна система, як правило, є багаторівневою та багатошаровою.
• Складна система відзначається процесами органiзацiї (координація, субординація, адаптація, саморегулювання).
• Складна система відзначається складністю функцій, їх узгодженістю та суперечністю.
• для складної системи властива циклiчнiсть (етапність) розвитку.
Межі системи, яка розглядається, визначаються доступними ресурсами і оточенням.
Структура - все те, що вносить порядок у множину об’єктів, тобто сукупність зв’язків і відношень між частинами цілого, які необхідні для досягнення цілі. Структура системи: