- •1. Основні цілі, задачі та призначення системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації
- •2. Що ви розумієте під поняттям „система”, „складна система”? Властивості й характерні риси складних систем. Багатоаспектне визначення структури складних систем. Визначення границь системи.
- •3.Поняття і класифікація інформаційних систем.
- •4.Предметна область, зовнішнє середовище – сутність, загальність та відмінність. Приклади. Застосування в системному аналізі.
- •5. Основні принципи системного підходу.
- •6. Основні види моделей, що застосовуються у системному аналізі. Модель системи типу «чорна скринька»: місце застосування, стандартні вимоги до представлення, приклади.
- •7. Моделі потоків даних (dfd-моделі): призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •8.Кроки процесу побудування моделей типу dfd.
- •9. Зміст стадій канонічного проектування кіс.
- •10. Загальна характеристика етапів проектування кіс. Технічне завдання на розробку кіс. Його зміст.
- •11. Інструментальні засоби idef для функціонально-організаційного моделювання.
- •12. Діаграми стану std-моделі. Призначення,місце застосування в системному аналізі, правила побудови,приклади
- •13. Сутність моделей аналізу діяльності підприємства «as-is» і «to-be».
- •14. Моделі багатоаспектної декомпозиції інформаційних систем.
- •15. Співвідношення між етапами цільового і функціонального аналізу систем.
- •16. Специфікації процесів та постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування.
- •17. Інформаційне забезпечення системи. Вимоги до інформаційного забезпечення кіс.
- •18..Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.
- •19.Комбіновані системи класифікації
- •20. Системи кодування інформації.
- •21. Класифікатори: види, приклади структури кодів.
- •22.Форми документів як модель представлення вхідної та вихідної інформації.
- •23.Уніфікована система документації: сутність, призначення, вимоги, приклади
- •24 . Концептуальне моделювання інформаційного забезпечення. Erd-моделі: призначення, зміст, послідовність створення.
- •25. Діаграми „сутність-зв”язок”: призначення, місце застосування, правила побудови, erd-стандарти. Сутності, відношення та зв’язки в нотації Чена.
- •26.Концептуальні моделі предметного середовища при об”єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
- •27.Нормалізація схем відношень. Вимоги до 1нф, 2нф, 3нф. Предметного середовища.
- •28.Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклад .
- •29.Моделі та методи експертного оцінювання при системному аналізі і проектування іс. Метод ранжування. Метод парних порівнянь.
- •30.Моделі та методи багатокритерійної оцінки рішень при системному аналізі та проектуванні кіс.
29.Моделі та методи експертного оцінювання при системному аналізі і проектування іс. Метод ранжування. Метод парних порівнянь.
Методи експертних оцінок застосовуються у випадках коли завдання повністю або частково не піддається формалізації і не може бути вирішена відомими математичними методами. Експертиза є дослідженням складних спеціальних питань на стадії вироблення управлінського рішення особами, спеціальними знаннями, що обла-дають, досвідом з метою здобуття виводів, думок, рекомендацій, оцінок. В ході експертних досліджень іс-корістуються новітні досягнення науки і техніки за фахом експерта. Завдання експерта полягає в тому, щоб, використовуючи спеціальні зна-нія в тій або іншій області, минулий досвід і інтуїцію, застосувати об-щие закони і приватні закономірності для розробки конкретних управлінських рішень і забезпечити цим їх оптимальність. Експертний висновок оформляється у формі документа, в якому фіксуються хід дослідження і його підсумки. Введення містить дані: хто, де, коли, у зв'язку з чим організовує і проводить експертизу. Далі фіксується об'єкт експертизи, вказуються методи, застосовані для його дослідження, і отримані в результаті дослідження дані. У завершальній частині містяться виводи, рекомендації, практичні заходи, пропоновані експертами. Виводи можуть мати категоричне формулювання ("так", "ні") і імовірнісну (припущення). В ролі експертів, як правило, виступають дослідні керівники, фахівці, що запрошуються з боку, мають досвід і спеціальні знання у вузької області, дослідження, що володіють методами. Експерт має бути здатний синтезувати інформацію, об'єднати специ-альниє знання і досвід, методи дослідження із знанням особливостей досліджуваного об'єкту і дати об'єктивні кваліфіковані реко-мендациі.
Метод парних порівнянь
Цей метод розроблений Луї Терстоуном і вперше був використаний для ранжирування злочинів по мірі серйозності і для ранжирування різних національностей по перевазі з точки зору дружніх взаємин. Метод парних порівнянь заснований на попарному порівнянні об'єктів ранжирування по заданій підставі. Процедура збору даних відбувається таким чином. На окремі картки заносяться назви об'єктів ранжирування. Хай йдеться про тих же сортах пива. Картки перетасуються, і респонденту пред'являється перша пара карток з питанням: Будьте люб'язні, який з цих сортів пива вам переважно? Потім пред'являється друга, третя пара і так далі Результати парних порівнянь окремо взятого респондента заносяться в таблицю. У кожну клітку таблиці заноситься результат порівняння двох сортів, позначених в рядку і в стовпці. У клітку ставиться одиниця, якщо сорт по рядку переважно, чим сорт, відповідний стовпцю. Слід особливо звести наклеп випадок, коли окремо взятий респондент не може віддати перевагу одному сорту іншому. Тоді в клітинку зноситься 0,5. Після цього по кожному рядку підраховуємо число одиниць, тобто скільки разів сорту пива було віддане перевага респондентом при порівнянні з іншими сортами. По цьому числу переваг сорту пива розташувалися для п'ятого респондента таким чином:
пЗ > п4 > п5 > пб > п1 > п8 > п2 > п7
Ранжирування - це процедура впорядкування об'єктів по мірі їх впливу на результат, виконується експертом в процесі виявлення його знань. На основі своїх знань і досвіду експерт розташовувати об'єкт в порядку переваги, керуючись одним або декількома показниками порівняння. Залежно від вигляду стосунків між об'єктами можливі різні варіанти впорядкування об'єктів. Хай серед об'єктів немає еквівалентних по мірі впливу на результат, В цьому випадку між об'єктами існує стосунки строгого порядку, який володіє властивостями:
про несиметричність (якщо Оі > Оj де Оi> Оj); про транзитивність (якщо Оі > Про j’ О j> Оk’ де Оi > Ок); об з'єднання (для будь-яких двох об'єктів, або Оі > Оj, або Оj > Оi). В результаті порівняння всіх об'єктів по відношенню строгого порядку експерт складає впорядковану послідовність:
В1>О2>..>Оn, де об'єкт з номером один є найбільш кращим зі всіх об'єктів, об'єкт з номером два менш кращий чим перший, але переважно всіх інших і так далі Отримана система з відношенням порядку < О, > > утворює серію. Для серії доведене існування числової системи;
• елементами якої є числа; • а стосунки порядку > є стосунки „більш ніж”, „переважно чим”. Це означає, що існує числове представлення f (О1), таке, що послідовності відповідає послідовність чисел
f (O1) > f (O2) > .> f (On) В практиці експертного ранжирування найчастіше використовується послідовність натуральних чисел r1 = f (O1)= 1; r2 = f (O2)= 2; ……; rn= f (On)= n.
Числа r1, r2 ., rn називаються рангами. Найбільш кращому привласнюється ранг 1, другому - ранг 2 і так далі На практиці, серед об'єктів можуть бути і еквівалентні по мірі їх впливу на результат. Наприклад, впорядкування може мати вигляд В1> О2> О3>О4>О5 >.>Оn-1 ~ Оn