- •1. Основні цілі, задачі та призначення системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації
- •2. Що ви розумієте під поняттям „система”, „складна система”? Властивості й характерні риси складних систем. Багатоаспектне визначення структури складних систем. Визначення границь системи.
- •3.Поняття і класифікація інформаційних систем.
- •4.Предметна область, зовнішнє середовище – сутність, загальність та відмінність. Приклади. Застосування в системному аналізі.
- •5. Основні принципи системного підходу.
- •6. Основні види моделей, що застосовуються у системному аналізі. Модель системи типу «чорна скринька»: місце застосування, стандартні вимоги до представлення, приклади.
- •7. Моделі потоків даних (dfd-моделі): призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •8.Кроки процесу побудування моделей типу dfd.
- •9. Зміст стадій канонічного проектування кіс.
- •10. Загальна характеристика етапів проектування кіс. Технічне завдання на розробку кіс. Його зміст.
- •11. Інструментальні засоби idef для функціонально-організаційного моделювання.
- •12. Діаграми стану std-моделі. Призначення,місце застосування в системному аналізі, правила побудови,приклади
- •13. Сутність моделей аналізу діяльності підприємства «as-is» і «to-be».
- •14. Моделі багатоаспектної декомпозиції інформаційних систем.
- •15. Співвідношення між етапами цільового і функціонального аналізу систем.
- •16. Специфікації процесів та постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування.
- •17. Інформаційне забезпечення системи. Вимоги до інформаційного забезпечення кіс.
- •18..Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.
- •19.Комбіновані системи класифікації
- •20. Системи кодування інформації.
- •21. Класифікатори: види, приклади структури кодів.
- •22.Форми документів як модель представлення вхідної та вихідної інформації.
- •23.Уніфікована система документації: сутність, призначення, вимоги, приклади
- •24 . Концептуальне моделювання інформаційного забезпечення. Erd-моделі: призначення, зміст, послідовність створення.
- •25. Діаграми „сутність-зв”язок”: призначення, місце застосування, правила побудови, erd-стандарти. Сутності, відношення та зв’язки в нотації Чена.
- •26.Концептуальні моделі предметного середовища при об”єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
- •27.Нормалізація схем відношень. Вимоги до 1нф, 2нф, 3нф. Предметного середовища.
- •28.Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклад .
- •29.Моделі та методи експертного оцінювання при системному аналізі і проектування іс. Метод ранжування. Метод парних порівнянь.
- •30.Моделі та методи багатокритерійної оцінки рішень при системному аналізі та проектуванні кіс.
5. Основні принципи системного підходу.
принцип остаточної (глобальної) цілі
єдності
звязності
ієрархії
модульності
функціональності
розвитку
децентралізації
невизначеності
1.Побудова будь-якої системи починається з визначення цілі. Перша загальна укрупнена ціль називаетса глобальною ціллю. Принцип глобальної цілі – для реалізації глобальної цілі проводимо її деталізацію. Ця деталізація може бути багаторівневою. В результаті побудови виникає дерево цілей. Реалізація локальних цілей повинна бути не абсолютною, а залежати від глобальної цілі. При визначенні цілей враховуються різні підходи:
1. оптимізаційні цілі
2. функціональні цілі
3. системотехнічні цілі
2.Принцип єдності. Система розглядається як цілий окремий обособлений об’єкт і в той же час розглядаються окремо кожний компонент і елемент системи.
3.Принцип звязності. Відображає звязки між компонентами системи і звязки системи з зовнішнім середовищем. Ці звязки можуть бути матеріальні, інформаційні, управляючі, структурні. Таким чином кожна система повинна бути структурована не тільки складовими компонентами, а й різноаспектними звязками.
4. Принцип ієрархії. Наявність основних і другорядних елементів (нижчі рівні), компонентів системи.
Розрізняють ієрархію:
1. цілей
2. цілей і функцій
3. структури
4. структури програмного забезпечення
5. технічного забезпеченя
5.Принцип модульності. Проведення структуризації по модульному принципу. Процес – це частина , що займається переробкою вхідної інформації в вихідну, відповідно з вимогами до системи вцілому і окремих її компонентів.Тому складовою частиною декомпозиції системи є декомпозиція процесів.
Система
підсистема ...підсистема
к омп.значен.
задачі
Визначення ієрархії процесів дозволяє визначити ієрархію модулів системи. Модульні системи - це компонентні системи, які навіть на кожному рівні ієрархії мають ознаки окремої системи. Кожна задача якщо її розгляд.,як модуль системи має свою цільову установу: перелік функцій, інфо.забезпечення, програмне забезпечення, тому кожен модуль може бути розроблений особисто, з врахуванням вимог до системи вцілому.
6.Принцип функціональності. Полягає в тому, що інші аспекти структури системи: інформаційні, системні, апаратні і т.д., визначаються структурою функцій системи.
7.Принцип розвитку системи. Полягає в тому, що системний аналітик повинен враховувати при проектуванні різних аспектів системи можливі напрямки в розвитку системи.
8.Принцип децентралізації. Полягає в тому, що треба признавати доцільність прийняття рішень на вищому рівні ієрархії системи. Але системний аналітик, враховуючи зміст задач, що розв’язуються, може приймати рішення про доцільність децентралізації, тобто прийняття рішень на нижчих рівнях ієрархії.
9.Принцип невизначеності. Невизначеність розглядається з двох точок зору:
1.з точки зору не визначення інформації
2.з точки зору формалізації процесів інформаційних технологій
В теорії системи аналізу визначеність інформації класифікується:
-детермінована (повна визначеність), тобото в ІТ задана інформаційно-детермінована, і в результаті ІТ на виході теж детерміновано інформаційна.
-ймовірна (стохастично), в цих умовах характеризуються показники системи, закони та їх параметри
-умови невизначеності: в цих умовах ми можемо знати
1.діапазон зміни показників, але не знати закону їх розподілення (ймовірності появи тих чи інших значень)
2. можемо проводити експертне оцінювання значення величини.