- •1. Основні цілі, задачі та призначення системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації
- •2. Що ви розумієте під поняттям „система”, „складна система”? Властивості й характерні риси складних систем. Багатоаспектне визначення структури складних систем. Визначення границь системи.
- •3.Поняття і класифікація інформаційних систем.
- •4.Предметна область, зовнішнє середовище – сутність, загальність та відмінність. Приклади. Застосування в системному аналізі.
- •5. Основні принципи системного підходу.
- •6. Основні види моделей, що застосовуються у системному аналізі. Модель системи типу «чорна скринька»: місце застосування, стандартні вимоги до представлення, приклади.
- •7. Моделі потоків даних (dfd-моделі): призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •8.Кроки процесу побудування моделей типу dfd.
- •9. Зміст стадій канонічного проектування кіс.
- •10. Загальна характеристика етапів проектування кіс. Технічне завдання на розробку кіс. Його зміст.
- •11. Інструментальні засоби idef для функціонально-організаційного моделювання.
- •12. Діаграми стану std-моделі. Призначення,місце застосування в системному аналізі, правила побудови,приклади
- •13. Сутність моделей аналізу діяльності підприємства «as-is» і «to-be».
- •14. Моделі багатоаспектної декомпозиції інформаційних систем.
- •15. Співвідношення між етапами цільового і функціонального аналізу систем.
- •16. Специфікації процесів та постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування.
- •17. Інформаційне забезпечення системи. Вимоги до інформаційного забезпечення кіс.
- •18..Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.
- •19.Комбіновані системи класифікації
- •20. Системи кодування інформації.
- •21. Класифікатори: види, приклади структури кодів.
- •22.Форми документів як модель представлення вхідної та вихідної інформації.
- •23.Уніфікована система документації: сутність, призначення, вимоги, приклади
- •24 . Концептуальне моделювання інформаційного забезпечення. Erd-моделі: призначення, зміст, послідовність створення.
- •25. Діаграми „сутність-зв”язок”: призначення, місце застосування, правила побудови, erd-стандарти. Сутності, відношення та зв’язки в нотації Чена.
- •26.Концептуальні моделі предметного середовища при об”єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
- •27.Нормалізація схем відношень. Вимоги до 1нф, 2нф, 3нф. Предметного середовища.
- •28.Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклад .
- •29.Моделі та методи експертного оцінювання при системному аналізі і проектування іс. Метод ранжування. Метод парних порівнянь.
- •30.Моделі та методи багатокритерійної оцінки рішень при системному аналізі та проектуванні кіс.
18..Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.
Класифікація - розбиття множини на підмножину за визначеними класифікаціоними ознаками. Класифікація — поділ множини об'єктів на частини за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами. Система класифікації — сукупність методів і правил класифікації та їхній результат.
Об'єкт класифікації— елемент класифікованої множини.
Ознака класифікації — властивість або характеристика об'єкта, за якою виконується класифікація.
Значення ознаки — якісне або кількісне вираження ознаки класифікації.
Класифікаційне угруповання — частина об'єктів, яка виділена під час класифікації. Найпоширенішими є такі назви класифікаційних угруповань: клас, підклас, група, підгрупа, вид, підвид, тип.
Ступінь класифікації — етап класифікації при ієрархічному методі, у результаті якого формується сукупність класифікаційних угруповань (або результат чергового поділу об'єктів одного класифікаційного угруповання).
Г либина класифікації — кількість ступенів класифікації. Класифікація використовується для упорядкування змісту і взаємозв'язку економічних показників, які переробляються в ІС за допомогою ЕОМ.
До основних систем класифікації ЕКІ належать ієрархічна, фасетна і змішана.
Ієрархічна система класифікації-передбачає кілька ієрархічних рівнів поділення обєкта на класифікаційні групи множини. Ієрархічна система класифікації— це система, в якій поділ множини об'єктів на підмножини виконується послідовно згідно із заданими ознаками. Тобто первинна множина об'єктів спочатку поділяється на підмножини, утворені за однією ознакою, котра може набувати різних значень. Далі кожна здобута підмножина поділяється на групи за значеннями наступної ознаки. Ці групи, у свою чергу, поділяються на підгрупи за наступними ознаками і т.д. Отже, між виділеними групами об'єктів встановлюється певна ієрархія. При цьому кожна підмножина (і об'єкт) належить лише одній вищій множині.
Ф асетна –полягає в паралельному поділі множини об'єктів на незалежні підмножини (класифікаційні угруповання). Послідовність створення класифікаційних угруповань задається фасетною формулою Ф = (ф1,ф2,... фп). Одні й ті самі об'єкти можуть входити до різних підмножин Хі. Наприклад:
XI =(Ф1,Ф2,...,Фг);
Х2=(Ф1,...,Фг-1);
Переваги фасетної системи класифікації полягають у гнучкості її структури, можливості включення нових фасет і виключення старих. До недоліків такої системи можна віднести не традиційність і складність її використання в разі ручної обробки даних і недостатньо повне використання місткості з огляду на те, що багато можливих комбінацій фасет не мають практичного застосування.
Змішана система класифікації передбачає використання обох згаданих щойно систем.
Вибраний метод класифікації має задовольняти такі вимоги: бути достатньо містким і повним; характеризуватися достатньою та економічно обгрунтованою глибиною (кількість ознак має бути виправданою); гнучкістю та надмірністю (можливість подальшого розширення номенклатури); забезпечувати розв'язання всіх комплексів задач; характеризуватися лаконічністю, чіткістю та ясністю класифікаційних ознак.