2.2. Порядок виконання роботи

1.Ознайомитися з лабораторною установкою й з’ясувати призначення всіх елементів схеми й вимірювальних приладів.

2.Записати паспортні дані двигунів.

3.Зібрати схему реверсивного магнітного пускача.

4.Здійснити пуск, зупинку і реверс асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором. .

5.Зняти механічну характеристику асинхронного двигуна і залежність струму статора від моменту при номінальній напрузі живлення для рушійного режиму та рекуперативного гальмування.

6.Виконати п.5 для зниженої напруги живлення у відповідності зі значенням, що задає викладач.

7.Обробити результати досліду.

8.Оформити звіт по роботі.

2.3. Опис лабораторної установки

Лабораторна установка виконана у вигляді пульта, на лицьовій панелі якого зображена схема досліджень (див. мал. 2.3) і розміщені кнопки керування, елементи магнітного пускача, вимірювальні прилади й автоматичний вимикач. До пульта за допомогою роз’ємів під’єднуються електричні машини, а також підключається навантажувальний резистор RР1.

2.4. Методичні вказівки

1.Напруга живлення на схему подається за допомогою автоматичних вимикачів QF1 (напруга змінного струму) і QF2 (напруга постійного струму).

2.Частота обертання двигуна вимірюється за допомогою тахогенератора BR, механічно зв'язаного з валом двигуна. Напруга U_ВR, пропорційна частоті обертання двигуна, фіксується вольтметром РV3. Частоту обертання можна знайти по формулі, рад/с:

де n_HBR - номінальна частота обертання, об/хв; U_HBR напруга тахогенератора (паспортні дані), В.

3.Струм статора вимірюється амперметром РА1.

4.Для зняття механічних характеристик необхідно змінювати в широких межах момент на валу двигуна. Для цього використовується навантажувальна машина постійного струму М2, вал якої механічно пов'язаний з валом асинхронного двигуна М1. Момент на валу М2 пропорційний струму якоря I₂ (вимірюється амперметром РА2), отже, змінюючи струм якоря I₂, можна змінювати момент на валу асинхронного двигуна.

5.Механічні характеристики знімати в такій, послідовності:

- виставити максимальний струм збудження навантажувальної машини за допомогою резистора RP2;

- узгодити напрямки обертання двигуна й навантажувальної машини так, щоб ввімкнені окремо один від одного в рушійному режимі вони мали однаковий напрямок обертання (стрілка вольтметра РV3 відхиляється в один бік);

- перевести перемикач SA з нейтрального положення в положення 2;

- виставити опір резистора RР1 так, щоб або струм статора I₁, або струм ротора навантажувальної машини I₂, дорівнював номінальному значенню I_1М, І_2М.

- зменшуючи струм І₂ до нуля за допомогою резистора RР1, знімати механічну характеристику, дані експерименту занести в табл. 2.1 (рекомендується зняти 4-5 точок характеристики);

- при I₂=0 перевести перемикач SА в положення 1 (див. мал. 2.3), підключивши навантажувальну машину до мережі;

- змінюючи опір RР1, довести струм I₂ до значення I_2М; при необхідності зменшити струм порушення I_в за допомогою резистора RР2, записавши його нове значення в табл. 2.1 (рекомендується зняти 4-5 точок характеристики);

- перехід у режим рекуперації зафіксувати по перевищенню напруги тахогенератора, що відповідає синхронній частоті обертання М1:

(B),

де n_c - синхронна частота обертання асинхронного двигуна, об/хв.

Таблиця 2.1

U₁	U₂	I₁	I₂	I₃	СФ	М	ω
В	В	А	А	А	Нּм/А	Нּм	рад/с

За допомогою автотрансформатора зменшити напругу, що подається на статорну обмотку двигуна. Значення напруги визначати за показниками вольтметра РV2. Зняти механічні характеристики в рушійному режимі та режимі рекуперативного гальмування.

6. Момент на валу асинхронного двигуна обчислити за моментом навантажувальної машини, Нּм ;

де ;

с – константа;

Ф_Н – номінальний магнітний потік;

I_BH– номінальний (максимальний) струм збудження навантажувальної машини.

Значення сФ_Н можна знайти з номінальних даних навантажувальної машини:

де U_H – номінальна напруга навантажувальної машини. В,

I_H – струм А;

ω_H – частота обертання навантажувальної машини, рад/c,

Опір якоря навантажувальної машини М2

де – ККД навантажувальної машини при номінальному навантаженні;

– номінальний опір навантажувальної машини.

Розрахункові дані занести в табл.2.1.

7. Характеристики та будувати за даними табл.2.1 на одному графіку.

2.5. Зміст звіту

1. Мета роботи.

2. Порядок виконання роботи.

3. Схема експериментальної установки.

4. Паспортні дані асинхронного двигуна, навантажувальної машини і тахогенератора.

5. Таблиця з дослідними і розрахунковими даними.

6. Основні розрахункові співвідношення.

7. Графіки характеристик та .

8. Висновки по роботі.