- •1.1. Основні теоретичні відомості
- •1.2. Порядок виконання
- •1.3. Опис лабораторної установки
- •1.4. Методичні вказівки
- •1.6.Контрольні питання
- •2.1. Основні теоретичні відомості
- •2.1.1. Механічні характеристики
- •2.1.2. Режими роботи.
- •2.1.3. Регулювання частоти обертання.
- •2.1.4. Апаратура керування асинхронним двигуном з короткозамкненим ротором.
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •2.3. Опис лабораторної установки
- •2.4. Методичні вказівки
- •2.6. Контрольні питання
- •3.1. Основні теоретичні відомості
- •3.1.1. Механічні характеристики.
- •3.1. Режими роботи двигуна постійного струму
- •3.1.3. Регулювання частоти обертання.
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •3.3. Опис лабораторної установки
- •3.4. Методичні вказівки
- •7. Зняти механічну характеристику режиму проти-ввімкнення:
- •3.6. Контрольні запитання
- •4.1. Основні теоретичні відомості
- •4.2 Порядок виконання роботи
- •4.3 Опис лабораторної установки
- •4.6 Контрольні запитання
- •5.1. Основні теоретичні відомості
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •5.3. Опис лабораторної установки
- •5.4. Методичні вказівки
- •5.7. Контрольні запитання
2.2. Порядок виконання роботи
1.Ознайомитися з лабораторною установкою й з’ясувати призначення всіх елементів схеми й вимірювальних приладів.
2.Записати паспортні дані двигунів.
3.Зібрати схему реверсивного магнітного пускача.
4.Здійснити пуск, зупинку і реверс асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором. .
5.Зняти механічну характеристику асинхронного двигуна і залежність струму статора від моменту при номінальній напрузі живлення для рушійного режиму та рекуперативного гальмування.
6.Виконати п.5 для зниженої напруги живлення у відповідності зі значенням, що задає викладач.
7.Обробити результати досліду.
8.Оформити звіт по роботі.
2.3. Опис лабораторної установки
Лабораторна установка виконана у вигляді пульта, на лицьовій панелі якого зображена схема досліджень (див. мал. 2.3) і розміщені кнопки керування, елементи магнітного пускача, вимірювальні прилади й автоматичний вимикач. До пульта за допомогою роз’ємів під’єднуються електричні машини, а також підключається навантажувальний резистор RР1.
2.4. Методичні вказівки
1.Напруга живлення на схему подається за допомогою автоматичних вимикачів QF1 (напруга змінного струму) і QF2 (напруга постійного струму).
2.Частота обертання двигуна вимірюється за допомогою тахогенератора BR, механічно зв'язаного з валом двигуна. Напруга UВR, пропорційна частоті обертання двигуна, фіксується вольтметром РV3. Частоту обертання можна знайти по формулі, рад/с:
де nHBR - номінальна частота обертання, об/хв; UHBR напруга тахогенератора (паспортні дані), В.
3.Струм статора вимірюється амперметром РА1.
4.Для зняття механічних характеристик необхідно змінювати в широких межах момент на валу двигуна. Для цього використовується навантажувальна машина постійного струму М2, вал якої механічно пов'язаний з валом асинхронного двигуна М1. Момент на валу М2 пропорційний струму якоря I2 (вимірюється амперметром РА2), отже, змінюючи струм якоря I2, можна змінювати момент на валу асинхронного двигуна.
5.Механічні характеристики знімати в такій, послідовності:
- виставити максимальний струм збудження навантажувальної машини за допомогою резистора RP2;
- узгодити напрямки обертання двигуна й навантажувальної машини так, щоб ввімкнені окремо один від одного в рушійному режимі вони мали однаковий напрямок обертання (стрілка вольтметра РV3 відхиляється в один бік);
- перевести перемикач SA з нейтрального положення в положення 2;
- виставити опір резистора RР1 так, щоб або струм статора I1, або струм ротора навантажувальної машини I2, дорівнював номінальному значенню I1М, І2М.
- зменшуючи струм І2 до нуля за допомогою резистора RР1, знімати механічну характеристику, дані експерименту занести в табл. 2.1 (рекомендується зняти 4-5 точок характеристики);
- при I2=0 перевести перемикач SА в положення 1 (див. мал. 2.3), підключивши навантажувальну машину до мережі;
- змінюючи опір RР1, довести струм I2 до значення I2М; при необхідності зменшити струм порушення Iв за допомогою резистора RР2, записавши його нове значення в табл. 2.1 (рекомендується зняти 4-5 точок характеристики);
- перехід у режим рекуперації зафіксувати по перевищенню напруги тахогенератора, що відповідає синхронній частоті обертання М1:
(B),
де nc - синхронна частота обертання асинхронного двигуна, об/хв.
Таблиця 2.1
U₁ |
U₂ |
I₁ |
I₂ |
I₃ |
СФ |
М |
ω |
В |
В |
А |
А |
А |
Нּм/А |
Нּм |
рад/с |
|
|
|
|
|
|
|
|
За допомогою автотрансформатора зменшити напругу, що подається на статорну обмотку двигуна. Значення напруги визначати за показниками вольтметра РV2. Зняти механічні характеристики в рушійному режимі та режимі рекуперативного гальмування.
6. Момент на валу асинхронного двигуна обчислити за моментом навантажувальної машини, Нּм ;
де ;
с – константа;
ФН – номінальний магнітний потік;
IBH– номінальний (максимальний) струм збудження навантажувальної машини.
Значення сФН можна знайти з номінальних даних навантажувальної машини:
де UH – номінальна напруга навантажувальної машини. В,
IH – струм А;
ωH – частота обертання навантажувальної машини, рад/c,
Опір якоря навантажувальної машини М2
де – ККД навантажувальної машини при номінальному навантаженні;
– номінальний опір навантажувальної машини.
Розрахункові дані занести в табл.2.1.
7. Характеристики та будувати за даними табл.2.1 на одному графіку.
2.5. Зміст звіту
1. Мета роботи.
2. Порядок виконання роботи.
3. Схема експериментальної установки.
4. Паспортні дані асинхронного двигуна, навантажувальної машини і тахогенератора.
5. Таблиця з дослідними і розрахунковими даними.
6. Основні розрахункові співвідношення.
7. Графіки характеристик та .
8. Висновки по роботі.