3. Висновок аналізу.

Виріб найбільш досконалий у конструкторському виготовлені певних елементів та технологій застосування. Перевагою служить простота конструкції, естетичний вигляд, витонченість декоративного оформлення. Недоліком служить: затрата часу, точність розмічання при виготовленні та якістю виконаної роботи, для того щоб отримати оздоблення різьбою та дротом, а також певних конструкційних операцій. Щоб отримати якісно виконану роботу потрібно дотримуватись певних правил роботи з деревиною.

А для оздоблення виробу необхідно мати такі інструменти: різці (косяки, напів­круглі стамески), мідний дріт, лак, нітролак НЦ-280. Оздоблення виробу потрібно проводити в певній послідовності бо деревина , яка використовується суха, такі вироби деформуються дуже рідко, бо вбирають вологу з навколишнього середовища. Тому ми здійснюємо оздоблення лаком, щоб виріб не деформувався.

Коли ми аналізували варіанти конструкцій я прийшов до висновку, що вибраний варіант у якого більше всього переваг і менше недоліків у виготовленні. У цьому випадку найкращий варіант, тому що йде найменше затрат матеріалу. Не зважаючи на те, що ця конструкція має складності у виготовленні та складані, а також виконання на ній різьби. Але важливим цим є найбільш підходящий, зручний та буде мати найкрасивіший естетичний вигляд і практичне використання в побуті.

Виріб складається з основних 3-х частин: дно, основа, кришка. Також потрібною використати петлі для скріплення кришки з основою. Вони будуть виготовлятися з використаної банки з під кави, що будуть нести низьку собівартість.

Для виготовлення всього виробу необхідно 6 годин. Остаточно обробку виробу можна виконати такими способами:

нанести розміри, деталі покрити лаком, нанести малюнок і виконати

різьбу.

Виконати оздоблення дротом.

Економічний розрахунок. Декоративне лакування та оформлення дротом приблизно буде сягати 3 грн.

Результати фіксуються у таблиці (табл. 3) і порівнюються.

Таблиця З

Загальні витрати на виготовлення шкатулки склали C_3ar.⁼ З грн. III. Третій технологічний етап

Виріб	Коефіцієнт якості
1	2
1-й	0.83
2-й	0.73
3-й	0.7
конструйований	0.86
Максимально можливої якості на основі поставлених технічних вимог	0.875

IV. Заключний етап.

Дана конструкція є найкраща з попередньо прийнятими конструкціями. Відносний аналіз якості виробу показує, що розроблений виріб має переваги перед 3-ма раніше зробленими і відповідає вимогам, які перед нею ставились. Оцінка:

наявність недорогих матеріалів; можливість використання відходів; оригінальність; доступність;

витонченість конструкції та практичне призначення; нанесена різьба;

Можливість використання для зберігання певних речей. Недоліком і досить значним, у виготовленні конструкції шкатулки - є складність у виготовленні, але на мою думку, така конструкція є набагато вдалішою і кращою порівняно до відомих конструкцій. Тепер я маю де зберігати речі, коштовності, прикраси та певні елементи побуту.

Я задоволений своєю роботою, оскільки мені вдалося досягти поставленої мети та виконати певні вимоги у виготовленні та складанні конструкції.

Саме виконання індивідуальних проектів дає змогу виявити і розкрити творчі можливості учнів, дати змогу учням змогу само реалізуватися й заявити про себе як індивідуальність.

Аналіз діяльності учня та вчителя експериментальних класів, результатами впровадження проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання, дав змогу стверджувати основні вимоги, які необхідно дотримуватись під час проектування:

• Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми, завдання, що потребує інтегрованих знань для їх розв'язання( дослідження найдоцільнішого використання порід деревини, вивчення історії булави, прикрас із деревини);

• Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів

( необхідність кухонного приладдя та інших речей домашнього господарства, підготовлена інформація про види деревини, Класифікація за твердістю, доцільністю використання);

• Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів - відповідальність за виконання роботи, самостійне розподілення обов'язків у групових та парних проектах, почергова зміна видів діяльності;

• Структурування змістової частини проекту (з вказівкою та оцінюванням поетапних результатів);

• Використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї.