Тема 2 - Теорія граничної корисності та поведінки споживача

Мета: засвоїти механізм вибору оптимального набору благ, що приносить споживачу максимальний рівень корисності, згідно із кардиналістською теорією корисності

Джерела знань:

- конспект лекцій;

- методичні вказівки до розв’язання задач практичного заняття № 2;

- література: [1, с. 64-70], [2, с.47; 49-51; 54-56], [3, с. 32-39], [4, с. 120-126; 130-131], [5, с. 76-79], [6, с. 92-94; 99-111; 121124; 129-131]

Після опрацювання теми студент повинен:

1) Знати:

а) зміст наступних економічних категорій:

Потреба. Благо. Цінність блага. Корисність. “Парадокс” Сміта. Сукупна корисність. Гранична корисність. Закон спадної граничної корисності. Здатність споживача до ранжування альтернатив. Транзитивність переваг. Не насиченість благами. Субституціональність антиблага. Кардиналістська теорія поведінки споживача. Перший та другий закони Госсена. Бюджетна лінія. Властивості бюджетної лінії. Варіанти поведінки бюджетної лінії. Споживчий вибір. Функціональний попит. Не функціональний попит. Типові випадки взаємного впливу: ефект приєднання до більшості, ефект сноба, ефект Веблена. Спекулятивний попит. Нераціональний попит.

2) вміти:

а) виконувати проблемні завдання

Завдання № 1

Проблема суб’єктивності смаків і переваг споживача посилює необхідність диференціації і спеціалізації торгівлі, оскільки існують, окрім всього іншого, ще й особливі ефекти. Наприклад, є групи покупців, споживацька поведінка яких може характеризуватись так званим ефектом юрби, чи приєднання до більшості, ефектом сноба, ефектом Веблена. Наведіть приклади цих ефектів.

Завдання № 2

Категорія граничної корисності не піддається абсолютно точному кількісному виразу.

Достатньо складно висловити у числах міру насичення людини одним і тим самим благом, а тим більше сукупністю благ, що формують структуру споживання. До того ж, як і в інших суто економічних ситуаціях, тут є важливою роль фактору часу. Наприклад, коли людина є насиченою обідом, що з’їла, корисність продуктів харчування для неї близька до нуля; в той момент, коли вона естетично і комфортно одягнена, близькою до нуля є корисність будь-якого іншого одягу і т. ін. Однак фізіологічно потреба в їжі поновлюється приблизно через кожні 4 години.

Погода, клімат, сезон чи спосіб життя примушують людину регулярно передивлятись корисність одягу. Потребу, на останнє, можна уявити також через процес споживання блага.

Всі ці особливості мають відношення до функції корисності благ. Накресліть декілька графіків цієї функції: загальної зростаючої корисності, граничної, спадаючої і рівної нулю корисності, а також корисності із знаком “-”.

Завдання № 3

Правило максимізації корисності стверджує, що граничні корисності спожитих товарів у розрахунку на одну грошову одиницю повинні бути однаковими. Чи можуть цим правилом користуватись, наприклад, студенти, що обідають в їдальні університету? Чи діє це правило для домогосподарок, що купують споживацькі товари для сім’ї? Чи можна застосувати це правило при купівлі комп’ютерів, інших високотехнологічних товарів електротехнічної промисловості?

б) розв’язувати задачі: