Задача № 3

На олігопольному ринку діють два підприємства, що випускають однорідний товар. Обидва підприємства володіють рівними частками ринку і встановлюють однакові ціни на товар. Інформацію про попит на товар і витрати кожного підприємства наведено у таблиці 11.1.

Таблиця 11.1

Попит на товар і витрати кожного підприємства в умовах дуополії

Ціна, гр. од.	Обсяг попиту, од.	Обсяг випуску, од.	Загальні витрати, гр. од.
10	5	5	45
9	6	6	47
8	7	7	50
7	8	8	55
6	9	9	65

Використовуючи положення моделі дуополії Курно, визначте:

а) яка ціна на товар буде встановлена на ринку за припущенням, що кожне підприємство впевнене у тому, що конкурент вибере таку ж ціну;

б) який обсяг випуску вибере кожне підприємство?

в) чи з’являться на ринку в довгостроковому періоді нові підприємства?

г) чи є у кожного підприємства стимул встановити на свій товар ціну нижчу, ніж у конкурента? Якщо так, то який це стимул?

Задача № 4

Вивчення ринку сірників, який знаходиться в умовах дуополії, встановило, що функції реагування кожної фірми-виробника сірників мають слідуючий вид:

У₁ = 100 – 2 ∙ У₂,

У₂ = 100 – 2 ∙ У₁,

де У₁ і У₂ характеризують обсяги виробництва відповідно першої та другої фірм. Зобразіть функції реагування графічно та розрахуйте пропорції розділу ринку між ними.

Задача № 5

IBM є монополістом на ринку США по виробництву ПК п’ятого покоління. Внутрішній попит на комп’ютери такого роду описується рівнянням:

P_d = 100 - Q_d / 2,

де P_d - ціна одного комп’ютера, тис. дол.;

Q_d - кількість комп’ютерів, які продаються на внутрішньому ринку, млн. шт. на рік.

Крім того, IBM продає комп’ютери на світовому ринку, де ціна не залежить від кількості ПК, що продаються, і складає 20 тис. дол. за штуку. Граничні витрати виробництва ПК дорівнюють МС = 10 + Q / 10, де Q – обсяг виробництва на внутрішньому та світовому ринках. Яким чином IBM повинна розподілити виробництво між внутрішнім та світовим ринками так, щоб отримати максимальний сукупний прибуток?

Завдання для самоперевірки знань

І. Виконайте тести:

1. Перевага монополістичної конкуренції над досконалою полягає в наступному:

а) більш низький рівень цін;

б) більш широкий вибір товарів для споживача;

в) більш низький прибуток у тривалому періоді;

г) незначні витрати виробництва.

2. Олігополістичний ринок схожий із ринком монополістичної конкуренції в тому, що:

а) відсутні будь-які бар’єри для проникнення в галузь;

б) для фірм характерною є стратегічна поведінка;

в) діє незначна кількість продавців;

г) фірми володіють ринковою владою.

3. Олігополістична структура ринку передбачає:

а) подолання значних труднощів при вступі фірми в галузь;

б) спроможність фірми встановлювати ціну на ринку;

в) функціонування в галузі декількох крупних фірм;

г) всі відповіді є вірними.

4. Ви виходите з положення, що, якщо Ваша фірма знизить свою ціну, конкуренти відповідно знизять свої ціни. Однак якщо Ви підвищите ціну, жодна з фірм не буде наслідувати Ваш приклад. Це означає, що Ваша фірма:

а) стинається з конкуренцією “не на життя, а на смерть”;

б) має “ламану” криву попиту;

в) є ціновим лідером на олігополістичному ринку;

г) є найбільш ефективною в галузі.

5. Сформований картель буде діяти:

а) як монополістичний конкурент;

б) як досконалий конкурент;

в) як монополія;

г) як об’єднання.

6. Випадком рівноваги за Нешем не є:

а) “Ламана “ крива попиту;

б) рівновага Курно;

в) рівновага Бертрана;

г) рівновага Штакельберга.

7. В умовах монополістичної конкуренції для максимізації прибутку фірма повинна:

а) дотримуватись рівності середніх витрат і цін;

б) забезпечувати відповідність граничних витрат і попиту;

в) забезпечувати рівність граничних витрат і граничного доходу;

г) утримувати перевищення сукупним доходом сукупних витрат.

8. Монополістична конкуренція – це ринкова структура, де оперує:

а) велика кількість конкуруючих фірм, що виробляють однорідну продукцію;

б) велика кількість конкуруючих фірм, що виробляють диференційовану продукцію;

в) невелика кількість конкуруючих фірм;

г) тільки одна крупна фірма.

9. Першим економістом, хто намагався створити теорію олігополії, був:

а) Едвард Чемберлін;

б) Огюстен Курно;

в) Джоан Робінсон;

г) Джон Гелбрейт.

10. Прибічники точки зору, що полягає в тому, що монополістична конкуренція є достатньо ефективною і вигідною споживачам, стверджують, що:

а) диференціація продукції сприяє кращій реалізації різноманітніших смаків споживачів;

б) в умовах монополістичної конкуренції фірми виробляють ефективний з точки зору ринку обсяг продукції;

в) досконала конкуренція призводить до жорсткої цінової війни між фірмами;

г) в умовах монополістичної конкуренції досягається ефективне з точки зору суспільства використання ресурсів.

ІІ. Визначте, вірними (В) чи невірними (Н) є наступні твердження:

1. На ринках з монополістичною конкуренцією не досягається ефективного використання ресурсів.

2. В монополістичних конкурентних та олігополістичних галузях обсяги випуску продукції є нижчими, а ціни вищими, ніж в умовах досконалої конкуренції.

3. Фірми в рамках ринкових структур монополістичної конкуренції і олігополії мають монопольну владу.

4. Ринкова поведінка галузевого картелю, що максимізує прибуток, аналогічна поведінці чистої монополії.

5. Суперництво олігополістів супроводжується в більшому ступені ціновою, ніж неціновою конкуренцією.

6. Трест і картель – нетотожні поняття.

7. Фірми в межах ринкової структури монополістичної конкуренції ігнорують реакцію конкурентів на свої дії.

8. На олігополістичному ринку ціни є менш стійкими, ніж за умов досконалої конкуренції.

9. Олігополія завжди привласнює чистий економічний прибуток.

10. Ціновий лідер – завжди найбільша за розміром фірма.

ІІІ. До визначень, наведених у колонці А таблиці, доберіть відповідні економічні категорії, наведені в колонці Б.

Колонка А	Колонка Б
1. Ринкова структура, в якій домінує декілька фірм, які виробляють як однорідну, так і диференційовану продукцію та які дуже чутливі до політики ціноутворення одне одного.	а) Картель
2. Рин­кова струк­тура, в якій відносно ве­лика кількість фірм конкуру­ють між собою за продаж ди­ференційованого товару на ринку, де мож­лива поява но­вих продавців.	б) Теорія ігор
3. Стан, за якого кожен з учасників діє найкращим для себе чином, виходячи з того, що всі інші учасники діють незмінно, тобто не реагують на його дії.	в) Домінуюча стратегія
4. Ситуація на ринку, коли в умовах дуополії кожна фірма, діючи самостійно, обирає такий оптимальний обсяг виробництва, який очікує від неї друга фірма.	г) Чиста стратегія
5. Модель олігополістичної поведінки, яка припускає неоднакову економічну силу конкурентів, що дозволяє сильнішому з них взяти на себе функцію лідера на ринку.	д) Змішана стратегія
6. Змова декількох фірм-виробників з метою максимізації прибутку, які спільно діють на ринку як фірма-монополіст, контролюючи обсяг виробництва та ціну блага.	є) Олігополія
7. Теорія, яка займається аналізом стратегічної взаємодії суб’єктів, що мають протилежні інтереси.	ж) Монополістична конкуренція
8. Стратегія, оптимальна для гравця, незалежно від того, що робить конкурент.	з) Рівновага за Нешем
9. Стратегія, в якій гравці роблять однозначний вибір або вдаються до однозначних дій	і) Рівновага Курно
10. Стратегія, в якій гравець навмання робить вибір з-поміж двох чи більше можливих варіантів дій.	к) Модель Штакельберга