2.3. Економічне обґрунтування вибору виду заготованки

Річна програма випуску деталі "Черв’як" складає 6000 штук, розмір партії деталей становить n = 25 штук. Конфігурація деталі та її розміри дають можливість отримати заготовану із проката круглого перерізу, а також заготованку поковку, отриману методом гарячої штамповки.

Для визначення економічного методу отримання заготованки при даному типі виробництва (серійний), а також програмі випуску, для зменшення матеріальних затрат при виготовленні даної деталі необхідно виконати економічне обґрунтування.

В першу чергу визначаємо собівартість заготованки штамповки визначаємо за формулою:

S_з.п. = ( · m_{з. шт..} ∙ К_т ∙ К_с ∙ К_в ∙ К_м ∙ К_п) – (m_{з. шт..} – m_д) ∙ , грн., (2.8)

де С_і- базова вартість однієї тонни заготованки штамповки С_і = 4800 грн.

m_{з. шт.} = 0.1 кг – маса заготованки штамповки;

m_д =0.075 кг маса деталі;

К_т – коефіцієнт, який залежить від точності штамповки, К_т = 1,0;

К_в – коефіцієнт, який залежить від маси штамповки, К_в = 0,8;

К_с – коефіцієнт, який залежить від групи складності штамповки К_с = 0,87;

К_м – коефіцієнт, який залежить від марки матеріалу, при Cталь 45

К_м = 1,13;

К_п – коефіцієнт, який залежить від об’єму виробництва, К_п = 1,0;

S_відх – ціна одного кг відходів, ціна стальної стружки S_відх = 1.5 грн.

S_з.п. = ( · 0.1 ∙ 1 ∙ 0,87∙ 0,8 ∙ 1,13 ∙ 1) – (0.1 – 0.075) ∙ = 0.33 грн

Визначимо коефіцієнт використання матеріалу для заготованки – штамповки:

(2.9)

Визначаємо собівартість заготованки із прокату за формулою:

S_з.п. = С_і · m_{з. п}– (m_{з. ш} – m_д) ∙ + , грн., (2.10)

де С_і- базова вартість одного кілограму прокату С_і = 3,1 грн.

m_{з. п.} = 0.296 кг – маса заготованкиіз прокату;m_д = 0.075 кг маса деталі;

S_відх – ціна одного кг відходів, ціна стальної стружки S_відх = 1.5 грн.

S_з.п. =3,1 – (0.296 – 0.075) ∙ +0,8= 1,83 грн

Визначимо коефіцієнт використання матеріалу для заготованки прокату:

Таблиця 2.3Порівняльна характеристика вибору виду заготованки

Вид заготовки	Коефіцієнт використання металу	Вартість, грн.
Заготовка із прокату круглого перерізу	0,25	0.33
Заготовка – поковки отриманої методом гарячого штампування	0,75	1.83

Економічний ефект для співставлення способів отримання заготованок розраховуємо наступним чином:

1. Розраховуємо економію коштів за вартостями заготованок:

Е_з = (S_з.п.. – S_з.ш) · N, грн. (2.12)

де S_з.п.. – вартість заготованки із прокату круглого перерізу, грн.;

S_з.ш – вартість заготованки поковки отриманої методом гарячого штампування, грн.;

N – річна програма випуску деталей, шт.

Е_з = (1.83– 0.33) · 6000 = 9000 грн.

1. Розраховуємо економію матеріалу:

Е_м = (m_з.п.. – m_з.ш) · N, кг. (2.13)

де m_з.п – маса заготованки із прокату круглого перерізу, кг.;

m_з.ш – маса заготованки поковки отриманої методом гарячого штампування, кг.;

Е_м = (0,296– 0,1) · 6000 = 1176кг.

Визначимо яку суму грошей становитиме економія матеріалу

Е_м' = Е_м ·S', грн. (2.14)

де S' = 0,8 грн./кг – ціна Cталі 45 за1 кг.

Е_м = 1176· 0.8 = 940,8 грн.

Висновок: порівнюючи два методи отримання заготованок, можна зробити висновок, що заготованка поковка, отримана методом гарячої штамповки, за всіма показниками (коефіцієнт використання матеріалу, вартість виготовлення заготованок, економія за рахунок економії матеріалу) економічно ефективніше ніж отримання заготованки із сортового прокату круглого перерізу, на який потрібно більше затрат на механічну обробку, так як коефіцієнт використання матеріалу значно нижчий.

Отже приймаємо заготованку- поковку, отриману методом гарячої штамповки.