Розділ 3 українсько-чеські економічні відносини

Торговельні відносини між Україною та Чеською Республікою мають багаті історичні традиції, значною мірою зумовлені географічною близькістю. На ці відносини частково вплинули зміни початку 1990-х років у Центральній Європі та в тодішньому Радянському Союзі. Однак на сучасному етапі немає суттєвих перешкод, що могли б докорінно впливати на розвиток вигідної співпраці.

Оцінювати двостороннє економічне співробітництво між Україною та Чехією необхідно на основі врахування кількох факторів, першим з яких є договірна база, що діє в галузі економіки. З виникненням нових економічних умов, зумовлених соціально-економічною трансформацією як у Чехії, так і в Україні, набула актуальності необхідність реструктуризації угод, що раніше реґламентували процес економічного співробітництва⁴³.

Білатеральні відносини в економічній галузі в минулому були регульовані Угодою між урядами УРСР та ЧСФР про торговельно-економічні зв’язки й науково-технічне співробітництво від 30. 07. 1991 р., а також протоколами та доповненнями до неї⁴⁴ []. Після набуття незалежності українсько-чеське економічне співробітництво отримало нову договірно-правову основу. Зокрема, було укладено угоди між урядами України та Чеської Республіки про торговельно-економічні відносини й науково-технічну співпрацю (17. 03. 1994 р.)⁴⁵ [], про підтримку та взаємний захист інвестицій (17. 03. 1994 р.)⁴⁶ [], про припинення подвійного оподаткування та недоплат прибуткового податку і податку на майно (30. 06. 1998 р.)⁴⁷ [, 35]. Окрім згаданих документів, Міністерство промисловості та торгівлі, а та­кож інші відомства підписали міжурядові договірні документи, якими оформили співробітництво в окремих галузях (наприклад, ядерної енергетики, транспорту ядерних матеріалів; угоди про взаємне працевлаштування громадян, про взаємодопомогу в митних проблемах, про боротьбу з організованою злочинністю, здійснення соціальних платежів, про міжнародні автомобільні й авіаційні перевезення, про співробітництво у ветеринарній галузі, про співпрацю в секторі карантину і захисту рослин та ін.).

Таким чином, можна констатувати, що в договірно-правовій сфері створені всі умови для економічної діяльності та співробітництва суб’єктів обох країн. Торговельна угода, серед іншого, охоплює сприяння торгівлі товарами, що реалізують на території обох країн, та режим поводження відповідно до надання найбільших вигод, згідно з яким знижують імпортне мито на взаємопоставлені вироби. Крім того, Чеська Республіка надає Україні митні преференції (GSP) на імпорт українських товарів, що практично означає подальше зниження мита при імпорті товарів українського походження.

На основі міжурядової угоди про торговельно-економічні відносини і науково-технічне співробітництво було створено українсько-чеську комісію з питань торгово-економічного співробітництва. Її установче засідання відбулося 13-14 грудня 1995 р. в Празі. У рамках цієї комісії було засновано робочі органи (групи), які досліджують можливості поглиблення і розширення торгових обмінів й інших форм економічного співробітництва, а також виробляють пропозиції щодо підвищення товарообігу між Україною та Чехією. Особливу увагу, зрозуміло, звертають на ті галузі, які викликають спільний інтерес⁴⁸ [, 32-33].

Отже, можна відзначити, що алгоритм розвитку торгових зв’язків між двома країнами полягає в створенні довгочасних міждержавних правових актів, на основі яких можна було б виршувати питання, пов’язані не лише зі звичайною торгівлею, а й ті, що стосуються, наприклад, погашення заборгованості України Чехії, транспортування енергоносіїв і ядерних ма-теріалів через територію нашої держави тощо.

Зокрема, й насьогодні актуальною залишається проблема “Ямбурзької” заборгованості України перед Чехією. Історія «Ямбурзьких домовленостей» розпочалася ще у 1985 р., коли між урядами СРСР і ЧССР було підписано угоду про співробітництво в освоєнні Ямбурзького газового родовища, будівництві газогону Ямбург-Західний кордон СРСР, об’єктів Уральського газового комплексу і пов’язані з цим поставки природного газу з СРСР до ЧССР упродовж 1986-1998 рр. Відповідно до змісту її статей будівельні організації ЧССР із 1986 р. споруджували в СРСР об’єкти виробничого і соціального призначення, в тому числі і в Україні. Фінансування цих робіт відбувалося за рахунок кредитів чеської сторони, а Радянський Союз мав розплачуватися за виконані роботи поставками газу. Після розпаду СРСР та Чехословаччини питання про виконання умов угоди актуалізувалося. За результа­тами багатосторонніх переговорів було визначено, що кожна з держав добудовує об’єкти на своїй території окремо. Росія як правонаступниця Радянського Союзу перебрала виплату частини радянських боргів за “Ямбурзькою угодою” і до 2001 р. погасила їх повністю. Зважаючи на те, що значна частина будівельних об’єктів залишилася на території України, постало питання про погашення боргу українською стороною перед Чеською Республікою. Це питання, нажаль, залишається нерозв’язаним, що створює суттєве напруження у міждержавних економічних відносинах, неґативно впливає на імідж України в Європі та її плани інтеґруватися в європейські й світові структури⁴⁹[].

Ще одним фактором, що характеризує економічне співробітництво між двома країнами, є товарообіг.

Із точки зору торговельного обігу Україна протягом порівняно тривалого часу перебуває серед 20 перших партнерів Чеської Республки, а з країн СНД є другим найбільшим партнером після Російської Федерації. Аналізуючи динамку торгових обмінів, можна відзначити тенденцію до зростання товарообігу. Якщо в 1994 р. товарообіг порівняно з попереднім роком зріс на 13,7%, то в 1995 р. відбувся справжній стрибок - на 66,5%. Така динамка розвитку торгового обміну свідчить про стабілізацію та поліпшення торгово-економічних відносин між обома країнами після певного періоду зменшення товарообміну на початку 1990-х рр., зумовленого розпадом Ради економічної взаємодопомоги і встановленням нових пра­вил взаєморозрахунків між тодішньою Чехословаччиною та країнами СРСР. Тому є всі підстави вважати, що внаслідок взаємного зацікавлення чеських і українських підприємців у обміні товарами та послугами тенденція до зростання товарообігу зберігатиметься⁵⁰.

В експорті України до Чеської Республіки переважають залізна руда, вироби із заліза, алюміній сирий, феросплави, дьоготь із чорного та буро­го вугілля, мастильні продукти, титанові руди, концентрати, напівфабрикати зі сталі й заліза, вуглеводень ациклічний, деревина, мінеральні добрива, зріджені гази (етилен, пропан, бутан), алюмінієві дроти, мікрофони, репродуктори, навушники, підсилювачі, одяг та ін.

Основними видами імпорту з Чехії є легкові автомобілі, механічні засоби для пасажирських перевезень, медикаменти, засоби особистої гігієни, частини та блоки механічних транспортних засобів, інтеґровані контури, електронні мкросистеми, парові ґенератори, гормони, стероїди, складані будівлі, полімери, етилени тощо.

Упродовж 1996-2000 рр. Чеська Республка реалізувала проекти допомоги Україні вартістю 56,7 млн. крон⁵¹ [].

Таким чином, міністерства та відомства України отримали значну підтримку з Чехії, в т. ч. грошову, для реформування економічного секто­ру та підвищення рівня охорони здоров’я в країні. Також було запропоновано кілька проектів поставок обладнання для харчової промисловості України, але ці поставки можна здійснити за умови часткової передплати, скажімо, у формі поставок висівок чи зерна. Після поставок обладнання й надання технології можна було розпочати погашення й інших частин бор­гу.

В Україні діють 266 підприємства із чеським капіталом, із них спільних українсько-чеських – 186. Наприклад, спільне підприємство «Татра– Південь» на базі дніпропетровського «Південмашу» налагодило виробництво трамваїв і тролейбусів. Загалом обсяг капіталу чеських підприємств в українській економіці становить 26 млн. дол. США, в т. ч. 13,4 млн. дол. США інвестицій у промисловість⁵².

Наша держава виявляє зацікавлення у впровадженні проґресивних технологій вирощування зернових, цукрових буряків, ріпаку й інших сільськогосподарських культур та їх переробці. Великі перспективи має співробітництво українських і чеських фірм у металургійній галузі (зокрема, використання таких сучасних технологій, як порошкова металургія), наукомістких виробництвах (ядерне та радіоелектронне машинобудування, створення автоматизованих систем управління технологічними процесами, телекомунікційна техніка), розвиток міського електротранспорту, організація спільного виробництва обладнання переробної промисловості тощо.

Економічне зростання в Україні, стрімкий розвиток підприємництва дають змогу українським підприємствам активніше працювати на чеському ринку, відкриваючи свої представництва. Однак, наприклад, за станом на 2003 р., у Чехії реально працювало лише представництво компанії «Аеросвіт»⁵³. На думку посла України в Чеській Республіці С.Устича, ширше представ­ництво українських компаній могло б суттєво вплинути на збільшення українського експорту. Крім того, необхідно інтенсивніше використовувати потенціал таких українських представництв у ЧР, як Торгово-промислова палата України та підприємство «Держзовнішінформ»⁵⁴ [, 9].

Значну роботу з інтенсифікації співробітництва в економічній сфері, зокрема в контексті встановлення прямих зв’язків між підприємницькими колами реґіонів України та Чехії, залучення до вирішення конкретних питань торговельно-економічного співробітництва місцевих адміністрацій і господарсько-комерційних структур двох країн, проводить і посольство України в Чеській Республіці. Зокрема, за його ініціативи та активної участі торговельно-економічної палати Чехії зі зв’язків із країнами СНД у Празі проведено конференцію з питань інвестиційних можливостей Ук­раїни. Ця конференція, а також наступні переговори посла України у Чеській Республіці С. Устича з керівниками Торгово-промислових палат (ТПП) Чехії зі зв’язків із країнами СНД, місцевих адміністрацій і головних підприємств реґіонів Брно, Пардубіце і Мост стали істотним імпульсом для подальшого розвитку співробітництва між підприємцями ряду реґіонів України та Чехії, що певною мірою позначилося також на збільшенні двостороннього товарообігу⁵⁵ [, 5].

Важливе значення для розвитку двосторонніх українсько-чеських відносин має інтенсивний обмін делеґаціями економічного профілю різного рівня. Так, 18-19 грудня 2000 р. в Празі відбулося п’яте засідання українсько-чеської міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, де серед іншого, було розглянуто ряд пи­тань співробітництва в галузі енергетики і нафтогазової промисловості, військово-технічної співпраці, сільського господарства та переробної промисловості, кредитно-банківської сфери, транспорту. Обговорювали також питання технічної допомоги, лібералізації взаємної торгівлі, сертифікації продукції, що постачають обидві країни, та ін.

За результатами обговорення комплексу питань підписано протокол засідання, а також протокол домовленостей щодо співробітництва в галузі взаємного визнання результат робіт із оцінки відповідності між Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України й Управлінням із технічної стандартизації, метрології та державних випробувань Чеської Республіки⁵⁶ [, 6].

Протягом 2000–2003 рр. понад 40 міжурядових, міжвідомчих і регіональ­них українських делегацій торговельно-економічного спря­мування відвідала ЧР, а 10 анало­гічних чеських – Україну. Це сприяло що­річ­ному зростанню українсько-чеської торгівлі на 10–12%. У 2003 р. взаємний товарообіг між країнами складав 530,7 млн. дол. США⁵⁷.

Пожвавлення двостороннього торговельно-економічного співробітництва Ук­раїни і Чехії на початку 2000-х рр. було також пов’язане з налагодженням зв’язків між підприєм­ниць­кими і комерційними структурами двох країн, інвестиціями та ко­опе­ра­цією виробництва. Чеські підприємці про­тягом 2000–2003 рр. інвестували 40,7 млн. дол. США у 296 українські підприємства, а наприкінці 2003 р. внесли 113 пропозицій щодо налагодження партнерства в Україні⁵⁸.

В цілому, в українсько-чеських торговельно-економічних відносинах початку 2000-х рр. домінува­ли позитивні тенденції. Йшло зростання загальних обсягів дво­сто­ронньої торгівлі, що в 2003 р., за українськими даними, складали 530,7 млн. дол. США⁵⁹, Україна увійшла до числа 15 пріоритетних для чеського експорту країн. Але при цьому для України склалось негативне торгівельне сальдо у 209 млн. дол. США. Це було спричинено запровадженням ЧР захисних санкцій на поставки української металопродукції, антидемінговими розслідуваннями щодо поставок українських вогнетривів та наростаючим імпортом в Україну чеських технологій, промислового устаткування і машин⁶⁰.

Після вступу Чехії до ЄС в 2004 році політичні українсько-чеські взаємини не відзначались значними успіхами. Однак, це не сповіл­ь­ни­ло темпів розвитку українсько-чеського торговельно-економічного співробітни­цт­ва. Хоча, і воно не було позбавлене певних проблем. У 2004–2005 рр. поглибленню торговельно-економічного співробіт­ни­цт­ва двох країн заважали: сировинно-металургійна структура українського екс­пор­ту (55% всього експорту до ЧР), недосконала система відшкодування ПДВ в Ук­раїні, неузгодження реаліза­ції в Україні чеських торгівельних кредитів.

Перспективу по­м’якшення ситуації у двосторонній торгівлі українські урядовці пов’язували із всту­пом країни до СОТ, інтеграцією до CEFTA, укла­денням двосторонніх до­го­во­рів про вільну торгівлю і перспективне торговельно-економічне співробіт­ни­цт­во, адаптацією українського законодавства до вимог ЄС, створенням інфор­ма­ційної системи стану і перспектив українсько-чеського торговельно-економічного співро­бітництва і т. ін.

Економічне співробітництво між обома країнами в 2004–2005 рр. характе­ризувалось зростанням ВВП в обох країнах, розши­рен­ням українсько-чеської торгівлі, загальні обсяги якої у 2005 р. складали 970,9 млн. дол. США, запровадженням обмежень на поставки ряду видів ук­раїн­ської продукції, вже згаданими антидемпінговими розслідуваннями щодо поставок укра­їн­ської металопродукції, виробів хімічної промисловості, вогнетривів і т. ін⁶¹. Все це спричинило складання дефіциту зовнішньої торгівлі України з Чехією у 2005 р. у розмірі 217,1 млн. дол. США⁶².

Загалом, після входження Чехії до Євросоюзу, українсько-чесь­ке економічне співробітництво мало тенденцію до посилення інвес­ти­ційно-виробничої співпраці, до кооперації і кооперування, створення спільних підприємств, політичних консультацій і переговорів⁶³.

З 2005 до 2009 рр. помітне зростання товарообігу між обома країнами. Однак в 2009 році відчутно знижуються обсяги експорту та імпорту, що було пов’язано зі світовою економічною кризою. В 2010 році тенденція до динамічного розвитку двосторонніх економічних відносин відновлюється.

Протягом 2010 р. до основної групи експорту товарів з України до Чехії увійшли: руди, шлаки та зола – (575,2 млн дол. США); чорні метали – (212 млн дол. США); паливо мінеральне, нафта і продукти її перегонки – (89,3 млн дол. США); електричні машини та устаткування – (57,8 млн дол. США).

Групи-лідери по імпорту товарів з ЧР до України становлять: котли, машини, апарати і механічні пристрої; полімерні матеріали, пластмаси; електричні машини та устаткування; наземні транспортні засоби, крім залізничних; папір та картон; вироби з чорних металів.

Основними українськими експортерами до ЧР є Полтавський та Криворізький гірничозбагачувальні комбінати, металургійні підприємства ім. Ілліча (Маріуполь), «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Алчевський», фірма «Інтерпайп», хімічні підприємства ВАТ «Стирол» та ВАТ «Рівнеазот», «КриворіжНДІБудмаш», «УкрграфітПВП», АТ «Дніпрошина».

Перспективним двостороннім проектом, який реалізується в Україні в рамках Меморандуму між Міністерством аграрної політики України та продовольства України та Міністерством сільського господарства ЧР, є співпраця у біоенергетичній сфері (вирощування та переробка ріпаку, подальше виробництво з нього біопалива).

Певний інтерес чеська сторона проявляє щодо інвестування в гірничо-збагачувальну галузь України. Зокрема, чеська фірма PRECOLOR співпрацює з Іршанським ГЗК щодо інвестування у видобуток та переробку ільменіту.

Значні перспективи для подальшого розвитку мають спільні проекти у галузях спільного інтересу, зокрема, проект зборки автомобілів «Шкода»; співпраця українських машинобудівних підприємств з чеським виробником тролейбусів фірмою «Шкода-Остров»; роботи з модернізації та підвищення безпеки діючих реакторів українських АЕС і поставки обладнання компанією «Шкода ядерне машинобудування». Цією компанією укладено багатомільйонні контракти з НАЕК «Енергоатом» на постачання обладнання тощо⁶⁴.

Чеська Республіка є важливим торговельним партнером України в Європі (за даними за 2010 р., 6 місце за обсягами експорту з України та 8 місце за обсягами імпорту товарів до України). За загальними обсягами товарообороту Чехія посідає 18 місце в світі серед торговельних партнерів України. В свою чергу Україна посідає 23 місце серед 234 країн світу, з якими ЧР здійснює економічне співробітництво⁶⁵.

Водночас негативною рисою торгівлі України залишається сировинний характер українського експорту до ЧР: понад 85 % експорту становить давальницька сировина (залізорудна сировина та напівфабрикатами з вуглецевої сталі). Натомість, чеська сторона постачає в Україну понад 90 % промислових виробів та продукції «високого переділу»⁶⁶.

Однак обсяги інвестиційної діяльності держав в економіки одна іншої залишається дуже незначними. Станом на 01.01.2011 р. ЧР інвестувала в Україну 74,9 млн. дол. США, що становить 0,2 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій та на 4,9 млн. дол. США менше у порівнянні з показниками, зафіксованими 01.01.2010 р. Згідно з даними МЗС України, інформація щодо надходження інвестицій з України в економіку ЧР у 2010 р. є конфіденційною та не оприлюднюється⁶⁷.

Водночас, чеська сторона вважає за доцільне продовжувати розвивати українсько-чеське економічне співробітництво в галузі енергетики, транспорту, машинобудування, гірничодобувній промисловості. Важливою складовою двостороннього економічного співробітництва є реалізація спільних проектів у сфері інвестування, промислової кооперації, сільського господарства. Серед таких проектів – участь чеської сторони у модернізації діючих та спорудженні нових українських АЕС, модернізації об’єктів теплоенергетики, транспортному машинобудуванні.

Чехія є однією з найбільш відкритих держав-членів ЄС у питаннях працевлаштування громадян України⁶⁸.

Незважаючи на певні досягнення, показники розвитку зовнішньої торгівлі між обома країнами не можна вважати задовільними. У сфері двосторонніх економічних відносин є ще чимало невикористаних резервів. Зокрема, економічні інтереси обох країн слід передбачати на триваліший період – 5-10 років. Із урахуванням вимог ринку в Україні виникає об’єктивна потреба розвитку порівняно широкої шкали промислових галузей, а саме: електротехнічної, харчової, будівельної, текстильної, деревообробної машинобудівної та ін.

Таким чином, алгоритм прискорення розвитку взаємовигідного співробітництва між Україною та Чеською Республікою значною мірою обумовлений розвитком договірно-правової бази й активною взаємозацікавленістю українських і чеських бізнесових структур. Йдеться, насамперед, про серйозні наміри нашої держави увійти в структури, які сприяють створенню кращих засад для лібералізації умов її торгівлі з іншими країнами. Можна стверджувати, що на шляху до досягнення цієї мети Україна прагнутиме створити макси­мально сприятливі умови для збільшення товарообігу з Чеською Республікою, яка також розглядатиме нашу країну як доброго сусіда й пер­спективного торгового та ділового партнера і сприятиме поглибленню взаємовигідного економічного співробітництва.

РОЗДІЛ 4