Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
m02_pract3 (1).doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
24.08.2019
Размер:
97.28 Кб
Скачать

Лабораторна робота № 3

Особливості вирощування гречки

Мета: визначити особливості і засвоїти технологію вирощування гречки.

Гречка — цінна круп'яна культура, її крупа характеризується високими смаковими якостями і дієтичними властивостями. На від­міну від пшона вона містить жири, які не окислюються. Тому гре­чана крупа може зберігатись протягом тривалого періоду, не втрачаючи смакових якостей. Крупа містить 8—9 % білка, 1,7 % жиру, 70—72 % крохмалю, близько 2 % мінеральних солей, лимонну, щавлеву і яблучну кислоти, вітаміни групи В, вітамін Р (рутин). Рутин гречки зміцнює кровоносні судини. Відходи круп'яного ви­робництва, солому та полову в обмежених кількостях згодовують тваринам. Гречка — медоносна культура, з 1 га посівів гречки зби­рають 60—100 кг меду.

Світова посівна площа гречки становить близько 4 млн га, у то­му числі в країнах Європи 2,4 млн. га. її вирощують у Німеччині, Польщі, Австрії, Угорщині, Франції, Швеції, Китаї, США, Канаді, Кореї, Японії. В Україні гречка займає близько 340 тис. га. Основ­ні площі посіву розміщуються в Чернігівській, Сумській, Полтав­ській, Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Харків­ській, Кіровоградській областях.

Середня врожайність гречки в Україні не перевищує 12—13 ц/га, у передових господарствах збирають по 15—20, а в сприятливі ро­ки — 25—33 ц/га.

Біологічні особливості, сорти. Гречка культурна — од­норічна трав'яниста рослина родини гречкових. Коренева система стрижнева, слабкорозвинена, але характеризується високою фізіо­логічною активністю і здатна засвоювати елементи живлення з важкорозчинних сполук ґрунту. Проникає в грунт на глибину 70— 90 см./Стебло прямостояче, гіллясте, 30—150 см заввишки. Гречка типово перехреснозапильна рослина, запилюється бджолами. Плід — тригранний горішок масою 0,02—0,032 г, а у тетраплоїдних форм — до 0,045 г. Плівчастість зерна—16—30%.

Вегетаційний період гречки триває 60—90 днів. В онтогенезі роз­різняють такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, гілку­вання, бутонізацію, цвітіння, плодоутворення, достигання зерна. Сходи з'являються через 7—10 днів після сівби. Через 8—10 днів після цього починається гілку­вання і майже одночасно з ним — бутонізація. Цвітіння починається через 18—28 днів після появи схо­дів і триває до достигання плодів. На рослині одночасно трапляють­ся бутони, квітки, плоди, які фор­муються, і стиглі плоди. Плоди достигають через 25—30 днів піс­ля розкриття і запліднення квітки.

Гречка — теплолюбна і ви­моглива до температурного і вод­ного режимів культура. Насіння її починає проростати при темпе­ратурі 6—7 °С. При 15 °С сходи з'являються через 7—8 днів (ги­нуть при мінус 2 °С). При темпе­ратурі вище 25 °С гречка пригні­чується, особливо у фазі цвітіння. Краще вона розвивається при температурі близько 20 °С і від­носній вологості повітря не ниж­че 60 %. Транспіраційний коефіцієнт гречки — 400—600. Вона добре росте на різних ґрунтах з кислот­ністю рН 5—7,5. Непридатні для неї дуже важкі, перезволожені і засолені ґрунти.

В Україні поширені такі сорти гречки: Аромат, Астра, Аеліта, Богатир, Вікторія, Глорія, Київська, Крупинка, Лада, Лілея, Майська, Орлиця, Скоростигла 86, Сумчанка, Шатилівська 5.

Технологія вирощування. Кращими для гречки попередниками є чисті від бур'янів посіви просапних культур, удобрені озимі, зер­нобобові культури, льон, люпин, розміщені ближче до лісосмуг, лісів. Гречку вирощують також післяукісне і післяжнивно після од­норічних трав і ранніх зернових.

Осінній обробіток ґрунту проводять за типом напівпару або поліпшеного зябу. Весняний обробіток починають із закриття во­логи і вирівнювання поверхні ґрунту шлейфами і боронами. Оскіль­ки гречку висівають пізно, до сівби проводять 2—3 культивації: першу — на глибину 10—12 см, а на ущільнених ґрунтах — до 12— 15 см з одночасним коткуванням і боронуванням; другу — через Ю—12 днів після першої, коли з'являються сходи бур'янів; третю — на глибину загортання насіння перед сівбою. Гречка добре реагує на добрива, хоч вони частіше більше впли­вають на нагромадження вегетативної маси, ніж на насіннєву про­дуктивність. Для утворення 1 ц зерна гречка виносить з ґрунту 4,5 кг азоту, 3 кг фосфору, 7,5 кг калію. Органічні добрива спри­чинюють посилений ріст вегетативної маси, що зменшує врожай­ність зерна гречки. На дерново-підзолистих ґрунтах вносять повне мінеральне добриво. На чорноземах застосовують зде­більшого фосфорні добрива. Калійні хлоровмісні добрива спричинюють плямистість листків, знижують інтенсивність фото­синтезу. Під гречку доцільніше вносити безхлорні калійні добри­ва — калімагнезію, сірчанокислий калій, калійну селітру, попіл. Повну дозу добрив краще вносити під одну з весняних культивацій, а хлоровмісні калійні — під зяблеву оранку. В рядки під час сівби вносять фосфорні добрива. Широкорядні посіви підживлюють гноївкою або сечею в суміші з фосфорними добривами.

Для сівби використовують виповнене насіння, чистота якого не нижче 99 %, лабораторна схожість — вища 92 %. Перед сівбою насіння протруюють вітаваксом, фундазолом, фентіурамом або іншими препаратами з розрахунку 2—3 кг/т. Одно­часно з протруюванням його обпудрюють борними, мідними, мар­ганцевими, цинковими мікродобривами з розрахунку 25—50 г/га.

Гречку сіють, коли грунт на глибині 10 см прогріється до 10— 12 °С і мине загроза повернення заморозків, з таким розрахунком, щоб період цвітіння гречки не збігався з найжаркішим періодом ве­гетаційного сезону.

У районах недостатнього зволоження та на засмічених бур'яна­ми полях рекомендуються широкорядні і стрічкові посіви гречки за схемою 45+15. В умовах достатнього зволоження, на чистих по­лях і бідних ґрунтах гречку висівають звичайним рядковим спосо­бом. Норма висіву насіння при звичайній рядковій сівбі в зонах достатнього зволоження становить 80—100, а в посушливих умо­вах — 50—70 кг/га. На широкорядних і стрічкових посівах висіва­ють відповідно 35—40 і 50—60 кг/га. Насіння під час сівби загор­тають на глибину 4—5, а на легких ґрунтах і при нестачі вологи — 5—6 см. Для сівби використовують зернові сівалки. Широ­корядну сівбу можна проводити буряковими сівалками з пристосуванням для точного висіву насіння.

Догляд за посівами. Щоб поліпшити умови зволоження під час проростання насін­ня, після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками з одночасним боронуванням. До з'яв­лення сходів гречки, коли проростки бур'янів знаходяться під по­верхнею ґрунту у стані «білої ниточки», поле боронують упоперек напряму сівби. Ґрунтову кірку знищують ротаційними мотиками. Для боротьби з бур'янами застосовують боронування посівів. У фазі першого справжнього листка (другий етап органогенезу) впоперек або по діагоналі по напряму сівби. Роботу проводять у теп­лу сонячну погоду, опівдні, коли зменшується тургор рослин і вони менше пошкоджуються.

На широкорядних посівах після з'явлення сходів проводять між­рядні розпушування культиваторами: перше — у фазі першого справжнього листка на глибину 4—6 см з залишенням за­хисної смуги 8—10 см; друге — у фазі бутонізації з одночасним підживленням азотно-фосфорними добривами на глибину 10—12см (захисна смуга— 10—12 см). Перед змиканням рослин у міжряд­дях під час цвітіння міжряддя розпушують втретє на глибину 6— 8 см стрілчастими лапами або підгортачами для підгортання рос­лин і присипання бур'янів у рядках.

Під час цвітіння на поле вивозять пасіки з розрахунку 2—З бджолосім'ї на 1 га. Пасіку треба вивозити до початку масового цвітіння рослин. У роки масового розмноження бліх, лучного ме­телика, совок, попелиць посіви до цвітіння обприскують розчином метафосу (0,5—0,8 кг/га).

Гречку збирають роздільним способом. У валки її починають скошувати, коли достигне 75 % плодів. Запізнення із збиранням призводить до значних втрат через осипання плодів перших строків зав'язування. Під час обмолоту зерно гречки легко обрушується, тому частоту обертання барабана зменшують до 400—600 хв-1. За­лежно від господарських і погодних умов застосовують кілька тех­нологічних схем збирання врожаю гречки. Щоб зберегти полову гречки, ворох недоцільно очищати комбайнами під час обмолоту. Його слід відвозити на токи і там відразу очищати зерно. Очи­щене зерно підсушують до вологості 14—15 % і закладають на збе­рігання.

Завдання: складіть схему послідовних операцій при вирощуванні гречки.

Питання: 1. Біологічні особливості гречки. 2. Передпосівний обробіток ґрунту під гречку. 3. Особливості підготовки насіння і висіву гречки. 4. Внесення добрив при вирощуванні гречки, боротьба бур'янами. 5. Використання гречки для одержання меду. 6. Особливості збирання гречки.

Лабораторна робота № 4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]