Лабораторна робота № 2:

Тема:	Визначення рівня розвитку опорно-рухового апарату.
Мета:	Дати студентам навички визначення рівня розвитку деяких показників опорно-рухового апарату, як то: постави, стопи, м’язової сили.
Обладнання:		Антропометр, темна дошка, кювета з дрібною крейдою, лінійка, розчин хлораміну, шматочки бинту по 10 см, таблиці визначення постави (за З.П.Ковальковою).

План роботи:

1. Повторити характеристику різних осанок та форм стопи (усна співбесіда). Розглянути роздавальний матеріал у вигляді фотографій.

2. Ознайомитися з методикою їх визначення.

3. Записати методику визначення м’язової сили.

4. Провести необхідні заміри для визначення типу постави, стопи, м’язової сили.

5. Замалювати в зошит лабораторних занять різні постави у дітей та підлітків, записати їх характеристику.

6. Визначити рівень розвитку досліджуваних показників опорно-рухового апарату.

Умови роботи: студенти працюють парами, обмірюючи один одного.

Методика визначення постави, стопи та м’язової сили

1. Визначення постави

Постава – звична поза невимушено стоячої людини, залежить від форми хребта, рівномірності розвитку та тонусу мускулатури торсу.

Для визначення постави проводять візуальні спостереження над положенням лопаток, рівнем плечей, положенням голови.

Спостереження доповнюються інструментальним дослідженням глибини шийного та поперекового прогинів та довжини хребта за методом Ковалькової.

З цією ж метою до обстежуваного, який стоїть у звичній позі, прикладають ззаду антропометр (рейка з сантиметровими діленнями) так, щоб він був у строго вертикальному положенні та торкався хребта в одній точці (рис. 1).

Лінійкою вимірюють: а) відстань від антропометра до остистого відростка 7-го шийного вигину; б) до найбільш глибокої частини поперекової кривизни (глибина поперекового вигину.

Вимірювання довжини хребта. Для цього досліджуваного ставлять по команді „струнко”, Антропометр встановлюють позаду та паралельно середній лінії тіла, але не торкаючись хребта. За допомогою поперечної лінійки вимірюють висоту стояння верхньої точки хребта – кісткова точка черепу, яка найбільш низько прощупується в потиличній області вздовж середньої лінії та його кінця (кінець куприка). Різниця між висотою стояння цих точок і складає довжину хребта.

Отримані цифрові показники глибини шийної точки та поперекового вигину порівнюють з даними таблицями З.П.Ковалькової, враховуючи при цьому стать (Х – хлопчики, Д – дівчатка) та довжину хребта.

Нормальна, правильна постава: показники глибини шийного та потиличного вигинів близькі по значенню та коливаються в межах 3-4 см в молодшому

шкільному віці та 4-5,5 см в середньому та старшому; корпус утримується прямо, голова піднята, плечі розправлені та знаходяться на одному рівні, живіт підтягнутий, ноги прямі (рис. 2).

1. Сутулувата постава: глибина шийного вигину збільшується, поперековий згладжується. Голова нахилена вперед, плечі опущені.

2. Лордотична постава: збільшується поперековий вигин, згладжується шийний, живіт випинається, верхня частина тулубу трохи відкинута назад.

3. Кіфотична постава: характеризується збільшенням глибини як шийного, так і поперекового вигинів, спина кругла, плечі опущені, голова нахилена вперед, живіт випнутий.

4. Випрямлена постава: характеризується зглаженням обох вигинів, спина випрямлена, живіт підібраний.