3.3. Мета і завдання дослідження

Мета дослідження, тобто те, чого хоче досягти дослідник, формулюється з врахуванням тематики. Вона характеризує основний задум (результат) роботи. Результат повинен бути конструктивним, тобто давати можливість виробляти соціально корисний продукт (технологію, методику тощо) з кращими показниками якості продукту або процесу досягнення, ніж було раніше.

Мета дослідження здебільшого міститься у формулюванні теми. Чітке бачення наукової мети дослідження є передумовою цілеспрямованої діяльності дослідника, активізує його творчий потенціал. Вона може стосуватися різноманітних теоретичних і прикладних питань. Як правило, її вбачають у виявленні залежностей між певними факторами, з’ясуванні зв’язків між явищами, встановленні умов усунення недоліків у процесах, розкритті можливостей удосконалення процесів, пізнанні закономірностей і тенденцій розвитку тощо.

По суті, в меті формулюється загальний задум дослідження. Тому вона має бути сформульована лаконічно і гранично точно в смисловому відношенні. Мета педагогічного дослідження не є плодом мрії, фантазії, або лише гарних побажань дослідника. Вона – результат передбачення, яке грунтується на співставленні педагогічного ідеалу і потенціальних резервів перетворення реальних процесів і явищ педагогічної дійсності. Визначається мета, виходячи з актуальності досліджуваної проблеми, обраних об’єкта і предмета дослідження. Мета – це одна з головних характеристик діяльності, одна із складових тріади: мета, засоби, результат. Тому не можна ні поставити мету, ні аналізувати її у відриві від загального руху пізнаючої думки, від дослідницької діяльності, а головне – її логіки. Як правило, правильне визначення мети дослідження дає можливість дослідникові остаточно визначитися з темою своєї наукової роботи.

Важливим і необхідним етапом наукового дослідження є конкретизація загальної мети в системі дослідницьких завдань, які в своїй сукупності повинні дати уявлення про те, що треба зробити для досягнення мети. Завдання – це мета перетворення конкретної ситуації або, іншими словами, ситуація, яка вимагає свого перетворення для досягнення певної мети.

Зазначимо, що завдання, з одного боку, розкриває суть теми дослідження, а з другого – знаходить своє тлумачення у висновках, що фіксують і узагальнюють результати їх виконання.

Завдання – задана в певних умовах мета дічльності, яка повинна досягатися перетворенням цих умов згідно певної процедури. Завдання охоплює вимогу (мету), умови (відоме) і шукане (невідоме), яке формулюється у запитанні. Між ними існують певні зв’язки і залежності, за рахунок яких здійснюється пошук і визначення невідомих елементів через відомі.

Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожен з них логічно випливало з попереднього. У цілісній єдності завдань відсутність одного може призвести до незавершеності всього дослідження та неможливості його використання в педагогічній практиці.

Серед значної кількості дослідницьких завдань, які необхідно розв’язати в науковому дослідженні, дуже важливо виділити основні. Їх рекомендується виділяти порівняно небагато, не більше 5-6.

Досвід показує, що перше завдання зазвичай пов’язується з виявленням, уточненням, уточненням, поглибленням, методологічним обгрунтуванням тощо суті, природи об’єкту, що вивчається; друге – з аналізом реального стану предмета дослідження, динаміки і внутрішніх суперечностей його розвитку; третє – із способами його перетворення, дослідно-експерементальною перевіркою; четверте – з виявленням шляхів і засобів підвищення ефективності, вдосконалення досліджуваного явища, процесу, тобто з прикладними аспектами роботи; п’яте – з прогнозом розвитку досліджуваного об’єкта або з опрацюванням практичних рекомендацій для різних категорій працівників освіти.

Характерні недоліки при формулюванні завдань:

а) замість завдань викладається метод, який планується використати в дослідженні (наприклад, «вивчити літературу», «здійснити науковий аналіз теорії і практики досліджуваної проблеми», «проаналізувати досвід» тощо). Відсутнє чітке уявлення, для чого слід це робити і що слід одержати в результаті;

б) замість завдання формулюється структурний компонент дослідження (наприклад, «експериментальна частина», «опрацювати рекомендації» тощо);

в) завдання носить гіпотетичний характер;

г) сукупність завдань не дає «побачити» структуру дослідження.