Синдром «затоптування» дітей

Діагностичні критерії:

1.Виникає в екстремальних ситуаціях при великому скупченні людей і виникненні серед них паніки.

2.Механізм розвитку: перекидання і затоптування дітей юрбою.

3.Ведучими в клініці є політравма різного ступеню важкостi і механічна асфіксія внаслідок тривалого (10-15 хвилин) переривчастого стискання грудної клітини.

4.Скарги поліморфні, залежать від характеру переважаючої патології.

5.Спостерігаються скелетні травми і травми внутрішніх органів, зовнішні і внутрішні кровотечі, шок, гiпоксична енцефалопатiя.

Медична допомога:

1.У групі важких потерпілих: анальгезія - трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл, або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг внутрівенно або промедол 0.1 мг/рік життя внутрівенно, санація дихальних шляхів, eндотрахеальна iнтубацiя, передання хворого на ДШВЛ або ШВЛ; iнфузiя сольових розчинів 20-30 мл/кг за годину або 7,5% розчину натрію хлориду 4-6 мл/кг за годину, або препаратів ГEК 8-15 мл/кг за годину, симптоматична терапія.

Госпіталізація до спеціалізованого відділення в залежності від ведучої патології.

2.При ушкодженнях середньої важкостi: аналгезія - трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл, або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг внутрiм’язово, транспортна іммобілізація, психотерапевтична допомога.

3.Госпіталізація до профільного стаціонару.

Політравма

Дианостичні критерії:

1.При політравмі мають на увазі важкі численні, сполученi і комбіновані ушкодження, що викликають поліорганні і полісистемні порушення, що ускладнюються синдромом взаємного обтяження і синдромом поліорганної недостатності.

2.В умовах роботи догоспiтального етапу політравма характеризується невразливістю або відсутністю конкретної симптоматики, великою кількістю ускладнень (більш 55%), нестійкою компенсацієй відновлених функцій організму, великою летальністю (до 65-70%).

3.Уточнити механізм політравми - силу ушкоджуючого фактору, локалізацію ушкоджень, комбінацію травм, кількість часу після травми.

4. Блідість шкіряних покровів - ціаноз, акроцианоз, «мармуровiсть».

5.Визначити обсяг крововтрати (дефіцит ОЦК).

6.Наявність порушень подиху - тахiпноe, брадiпноe, патологічні типи подиху.

7.Порушення серцевої діяльності - рівень АТ, тахікардія, брадикардія, аритмії серцевої діяльності, асистолія.

8.Ступінь порушення свідомості, наявність неврологічних розладів.

9.Ступінь ушкодження опорно-рухового апарату і внутрішніх органів.

10.Наявність синдромів поліорганної недостатності й ГПН.

11.Послідовність обстеження: голова, грудна клітка, хребет, живіт і таз, кінцівки.

Медична допомога:

1.Адекватне відновлення і підтримка вітальних функцій є першорядною і надстроковою задачею надання ЕМД.

2.Зупинка кровотеч, туалет ран, асептичні пов'язки, іммобілізація.

3.За показниками - корекція вітальних порушень або реанімаційні заходи.

4.Катетеризація магістральних судин, iнфузiя: ПСК зі швидкістю 20-30 мл/кг/година або 7.5% розчину натрію хлориду зі швидкістю 4-6 мл/кг/година, препаратів ГEК 8-12 мл/кг за годину.

5.Адекватне анестезiологiчне забезпечення - інгаляційний закисно-кисневий наркоз (при відсутності ознак кровотечі) або внутрішньовенна анестезія кетамiном 3-5 мг/кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг.

6.Оксигенотерапія через маску з подачею 10 -12 л 100% кисню.

7.Госпіталізація до спеціалізованого стаціонару у залежності від ведучого патологічного синдрому.