Заказ 953 Психокорекція

Звіт з психокорекційної практики

Психокорекційна практика проходила в СШ №78 м. Києва

Практика проходила на протязі 6-ти тижнів. Довільно обрати період з по­чатку грудня до кінця лютого.

ЗМІСТ

2.1. Докорекційно-психодіагностичний (підготовчий) етап 9

2.2. Настановний етап 9

2.3. Психокорекційний (основний) етап психокорекційної роботи 10

2.4. Завершальний (оцінювальний) етап 13

3.1. Докорекційно-психодіагностичний етап 15

3.2. Настановний етап 16

3.3. Психокорекційний етап 16

3.4. Завершальний (оцінювальний) етап 18

ВСТУП

Навчальна практика студента проходила в середній школі № 78 м. Києва в період з 15 грудня 2008 року по 6 лютого 2009 року.

Директор школи _________________________________________________ ;

психолог школи ________________________________________________ , яка стала також керівником навчальної практики від даного освітнього закладу.

Метою практики було оволодіння практичними уміннями та основними на­вичками проведення психокорекційної роботи в ролі психолога школи.

Завдання навчальної практики:

1. Ознайомлення з особливостями психокорекційної роботи в умовах шкільного закладу.

2. Поглиблення, закріплення та використання в роботі психологічних та методич­них знань, пов’язаних з особливостями та засобами психокорекційної діяль­ності.

3. Формування та вдосконалення професійно-психологічних умінь та навичок пси­хокорекційної роботи з клієнтами, що відносяться до категорії учнів молодших класів.

Психокорекційна діяльність здійснювалася після проведення психо­діагнос­тичного етапу, в ході якого були виявлені учні, які потребували до себе особли­вого впливу з боку психолога. Такими дітьми стали учні першого класу, що мали з початку навчального року значне відставання у навчанні. Спостереження класо­вода свідчили про те, що розвивальні вправи, які проводилися в ході планових за­нять не давали належного результату, і діти продовжували показувати низькі ре­зультати у навчанні, хоча в цілому їх готовність до навчання у школі вважалася задовільною.

Проведені тестування в ході психодіагностичного етапу вказали на недостат­ній рівень пізнавальних здібностей даних учнів для свого віку (в першу чергу уяви, а також пам'яті), що, могло стати наслідком певного відставання у психологічному розвитку через низьку адаптацію до умов шкільного середовища. Після обговорення проблеми з штатним психологом школи було прийнято рі­шення застосувати до цих дітей заходи цілеспрямованого впливу з підвищення та розвитку когнітивних властивостей.

Кількість першокласників, що підлягали залученню до корекційних занять, – 3 чоловіка. Основний акцент в психокорекційній роботі робився на розвиток у них уваги, тому що саме увага дає можливість учню зосередитися на навчальному матеріалі з метою його усвідомлення та опанування, і вона являється ключовою ланкою в когнітивному ланцюжку індивіда.

Відповідно до цієї проблеми, з переліку напрямів навчальної психокорек­ційної практики, був обраний перший напрям, а саме: "Розвивальна психологічна корекція когнітивної або інтелектуальної сфери розвитку дитини". Реалізація цього напряму передбачала проведення заходів з психологічної корекції успішно­сті у навчанні, психологічну корекцію психологічного розвитку дітей, інтелекту­альної сфери і окремих пізнавальних процесів клієнтів різних вікових груп. В на­шому випадку психокорекції підлягала увага дітей першого року навчання у школі.

Згідно з обраним напрямом, до практичного виконання був прийнятий варі­ант № 2 з переліку Методичних вказівок до проведення практики студентом: "Пси­хокорекція успішності у навчанні та психічного розвитку дітей у загально­освітній школі (розвивальна психокорекція інтелектуального розвитку дітей, піз­навального розвитку, розвитку окремих пізнавальних процесів – уваги, пам'яті, уяви, мислення), психокорекції шкільної дезадаптації дітей молодшого віку".

Відповідно до проблем даного психологічного запиту була сформована та реалізована розвивальна програма психокорекції, яку можна вважати типовою для розвитку уваги першокласників, що мають певне загальмування у розвитку, пов’язане з дезадаптацією до навчання. Дана програма застосовувалася до всіх трьох учнів, однак деякі її заходи мають характер індивідуальної роботи з дити­ною, а деякі – групової, тому відображення конкретних заходів в ній та в цьому звіті стосуються більшою мірою однієї дитини – Романчика Артема Сергійовича, який мав найгірші показники за психодіагностикою (Таблиця 1).