Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сем. зан. МПрП. укр.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
22.08.2019
Размер:
222.21 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

Юридичний факультет

Кафедра цивільного та трудового права

Методичні рекомендації

для підготовки семінарських занять з курсу

"МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО"

Сімферополь – 2011

Семінар групові практичні зайняття під керівництвом викладача зі студентами у вищому навчальному закладі.

На семінарські зайняття виносяться найбільш складні питання курсу. Їх знання сприяє вмінню не тільки розібратися в правових проблемах, але і підвищує правову культуру студентів, примушує їх самостійно мислити, націлює на майбутню нову роботу, полегшує її організацію, орієнтує їх на правильне застосування на практиці норм галузі, що вивчається, і адміністративного законодавства.

Готуючись до семінару й беручи участь у ньому, студент учиться обґрунтовувати й формулювати свої думки, здобуває навички публічних виступів, ведення дискусій, визначає свою наукову й ідейну позиції, учиться їх відстоювати. Нарешті, підготовка до семінару і участь у ньому розвиває в студента відчуття самоконтролю, відповідальності за свою роботу, зміцнює впевненість у знаннях, твердість у переконаннях.

Семінар - це колективна форма роботи. Мети семінару можуть бути досягнуті лише зусиллями всіх його учасників, оскільки в семінарі вивчаються самі значимі питання і обсяг їх великий.

Ціль цих занять – допомогти студентам у засвоєнні найбільш складних і найважливіших питань теорії, у придбанні ними необхідних практичних навичок для самостійного вивчення й застосування в повсякденній діяльності законів України, підзаконних і інших нормативних актів, навчальної літератури, в ознайомленні з монографіями й іншими науковими працями по предмету, що вивчається.

Ефективність семінару прямо залежить від попередньої роботи студента, його добросовісній підготовці до заняття.

Студентові заздалегідь пропонується тема і план семінару, література, закони й інші нормативно-правові акти, які ставляться до теми.

План зайняття формує й демонструє основні питання, які підлягають вивченню.

Приступаючи до підготовки семінару, студентові треба насамперед переглянути свій конспект лекцій за курсом і прочитати відповідний розділ підручника, щоб відновити в пам'яті весь матеріал, знайомий йому по даній темі. Потім, вивчаючи окремо кожний з питань плану, використовувати літературу, яка була рекомендована.

Література, що рекомендується до семінару, дає уявлення про стан наукової розробленості теми зайняття і її окремих положень.

Досить корисно для кращого розуміння джерел, які вивчаються, робити виписки з них, а так само записувати власні думки, які з'явилися при читанні цих джерел.

Всі отримані при підготовці до семінару зведення необхідно проаналізувати. Якщо підготовка до семінару здійснювалася правильно, відповідально і сумлінно, то студент, у результаті вивчення всіх матеріалів, повинен отримати ясні, аргументовані уявлення про питання семінару, про тлумачення цих питань, які є в літературі. Дуже важливо визначити й освітити свою власну точку зору на виучену тему.

Оволодівши матеріалом майбутнього семінару, варто подумати над планом виступу на семінарі по кожному з питань.

Виступаючи на семінарі, студент повинен чітко і ясно охарактеризувати обговорюване питання теми, прагнучи до стислості викладу. При цьому дозволяється звертатися до свого конспекту, але не зараховувати його, замість усного виступу.

У ряді випадків викладач, погодившись із важливістю і складністю окремих розділів курсу (у міру придбання студентами навичок роботи на семінарі), може доручити одному або декільком студентам виступ на семінарі з рефератом (доповіддю), тема якого доповнить і розів'є дані питання семінару. Учасники семінару повинні уважно прослуховувати виступи своїх колег, відзначити спірні або помилкові висловлення, при необхідності порушувати питання, доповнити доповідачів, внести пропозиції, представити свої заперечення.

Результати участі кожного студента в семінарських заняттях і його самостійній роботі, засвоєння навчального й додаткового матеріалу оцінюються викладачем.

План семінарських занять

Семінар № 1. Колізійна норма, її склад, особливості застосування. Види колізійних норм. Питання, пов'язані з тлумаченням, кваліфікацією та дією норм МПрП (1 г.).

  1. Поняття колізії та її значення у міжнародному приватному праві.

  2. Поняття і структура колізійної норми.

  3. Колізійні прив’язки та їх еволюція.

  4. Система колізійних норм.

  5. Тлумачення і застосування колізійних норм.

  6. Застереження про публічний порядок.

  7. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави.

  8. Взаємність і реторсія.

Терміни: колізія, колізійна норма, формула прикріплення, конфлікт кваліфікацій, взаємність, реторсія.

Завдання:

  1. Наведіть приклади односторонніх і двосторонніх колізійних норм.

  2. Наведіть приклади альтернативних, кумулятивних та субсидіарних колізійних норм.

  3. Наведіть приклади матеріально-правових норм.

Задача (стягнення аліментів з польського громадянина):

Громадянка України Л. вступила до шлюбу з громадянином Польщі М. Шлюб зареєстрували у Польщі. У подружжя народилося двоє дітей. Перша дитина народилася в Україні, а друга – у Польщі. Останнім спільним місцем проживання подружжя була Польща. Потім громадянка Л. повернулася до України і пред’явила в Києві позов к М. щодо стягнення аліментів на дітей.

Запитання:

Законодавство якої країни має бути застосовано українським судом, який розглядає справу щодо стягнення аліментів. Які колізійні норми мають бути застосовані. Де встановлені ці норми?

Теми для докладів та рефератів:

  1. Виникнення колізійного методу правового регулювання та його зміст.

  2. Обхід закону у міжнародному приватному праві.

  3. «Кульгаючи» правовідносини.

  4. Поняття «конфлікту кваліфікацій» та основні способи вирішення проблеми кваліфікації.

  5. Національний режим, режим найбільшого сприяння та інші правові режими, які надаються для здійснення прав і обов'язків.

Семінар № 2. Право власності та речові права у міжнародному приватному праві (2 г.).

  1. Право власності: поняття та зміст у правових системах сучасності.

  2. Поняття речових прав.

  3. Правові підстави набуття і втрати речових прав іноземними громадянами та особами без громадянства.

  4. Набуття права власності на майно і немайнових прав іноземними громадянами та особами без громадянства.

  5. Право держави на проведення націоналізації.

  6. Власність громадян України та її юридичних осіб за кордоном.

  7. Захист культурних цінностей та права власності на них.

Терміни: право власності, націоналізація, речове право, іноземна інвестиція.

Додаткові питання:

  1. Спеціальні колізійні прив’язки, що застосовуються до вирішення колізій, якщо майно передається за зовнішньоторговельним договором.

  2. Наслідки націоналізації для осіб, що вступають у цивільно-правові відносини з «іноземним елементом».

  3. Поняття іноземної інвестиції, об’єкти інвестування.

Задача (Японські твори мистецтва):

Предметом спору, який розглядався англійським судом 1980 р., було зібрання японських творів мистецтва, викрадених в Англії та згодом привезених до Італії. В Італії вони були куплені добро­совісним наймачем, який не знав про те, що твори були викраде­ні. Набувач відправив їх до Лондона на аукціон фірми «Крісті», де їх запропонували для продажу. Про це дізнався власник, у якого вони були викрадені. Він звернувся до фірми «Крісті» та до італійського набувача з вимогою про повернення творів або ви­плати суми, за яку вони будуть викуплені на аукціоні. У позові було відмовлено.

В іншому випадку інтереси власника захищала американська влада. В 1973 р. італійський уряд вимагав повернути нелегально вивезену з Італії вазу, відому за назвою Галукс Кратер, яку Нью-Йоркський музей «Метрополітен» купив за 1 млн дол. у продавця, а той своєю чергою набув її у антиквара в Бейруті, який володів вазою понад 5 років. Відмова у поверненні вази була обгрунтована посиланням на те, що її придбання було законним.

Запитання:

Яким є зміст поняття «культурні цінності» за національним за­конодавством держав та міжнародними договорами? Законодав­ство якої держави застосовується у випадках визначення добросо­вісності набуття культурних цінностей?2 Яким є зміст ст. 1153 Ци­вільного кодексу Італії? Як вирішуються проблеми добросовісності набувача у міжнародних конвенціях, зокрема в одній з конвенцій УНІДРУА?

Теми для докладів та рефератів:

  1. Поняття права власності та його зміст у правових системах сучасності.

  2. Значення поділу майна на рухоме й нерухоме для МПрП.

  3. Міжнародні договори за участю України, норми яких спрямовані на встановлення правового режиму іноземних інвестицій.

  4. Імунітет майна іноземної держави.

  5. Міжнародне регулювання питань захисту права власності.

Семінар № 3. Правове регулювання правочинів у міжнародному приватному праві (2 г.).

  1. Поняття та види правочинів з іноземним елементом.

  2. Право, що застосовується до змісту правочину.

  3. Право, що застосовується до форми правочину.

  4. Зовнішньоекономічний договір (контракт).

  5. Порядок укладання зовнішньоекономічного контракту.

  6. Припинення дії зовнішньоекономічного контракту та підстави визнання його недійсним.

  7. Цивільно-правова відповідальність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Терміни: правочин з «іноземним елементом», зобов’язальний статут, зовнішньоекономічна діяльність, зовнішньоекономічний контракт

Додаткові питання:

  1. Колізійні питання, що виникають у зовнішньоекономічній діяльності.

  2. Застосування правових звичаїв при формулюванні умов зовнішньоекономічного контракту.

  3. Застосування норм Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р. до укладення договорів купівлі-продажу.

Задача (Дійсність контракту):

У провадженні одного з господарських судів України знаходи­лася справа за позовом юридичної особи «К», інкорпорованої у Німеччині, до юридичної особи «Л», інкорпорованої в Україні. У позовній заяві містилися вимоги про повернення грошових сум, переказаних іноземною юридичною особою у банк України за отриманий від юридичної особи України товар, оскільки цей товар (дошка обрізна) виявився неякісним. У позовній заяві містилася також вимога - відповідач має виконати контракт реально та понес­ти майнові санкції за неналежне його виконання. У судовому за­сіданні позивач клопотав про забезпечення позову шляхом накла­дення арешту на валютний рахунок відповідача. Суд задовольнив клопотання позивача. Згодом на стадії судового розгляду суд з'ясував, що примірники контракту (його основна частина та додатки до нього), які мав позивач, відповідач та суд, не були ідентичними. Зокрема, в основному тексті контракту мала місце низка розбіжнос­тей у викладі тексту філологічно. Крім цього, у додатку, який міс­тив вказівку ціни за одиницю товару, розбіжність в ціні становила 5 дол. США. Позивач звинуватив юридичну особу «Л» в застосу­ванні демпінгових цін, оскільки ціна за одиницю продукції, нижча на 5 дол. США, була вказана саме в контракті відповідача.

Запитання:

Чи існує у законодавстві Німеччини поняття «зовнішньоеко­номічний контракт»? Яким змістом наповнюється поняття «зов­нішньоекономічний контракт» відповідно до законодавства Украї­ни? Які істотні умови зовнішньоекономічного контракту поставки і купівлі-продажу? Яке юридичне значення мають додатки до кон­тракту? У скількох примірниках може бути складено контракт? Яким органом засвідчується контракт і його копії? Що означає термін «реєстрація контракту» і чи усі зовнішньоекономічні конт­ракти підлягаюгь реєстрації? Що означає термін «демпінгова ці­на»? Чи можна тлумачити зазначену ситуацію як використання українською стороною контракту демпінгових цін? Яке рішення повинен був постановити суд, якщо у контракті містилася умова про застосування до спорів, що можуть виникнути з контракту, матеріального права України?

Теми для докладів та рефератів:

  1. Концесійний договір.

  2. Міжнародні договори, укладені в рамках СНД з питань зобов’язального права.

  3. Позовна давність як строк здійснення і захисту зобов’язальних прав.

  4. Відповідальність сторін за зовнішньоекономічним договором (контрактом).