- •1. Фінанси як економічна і юридична категорія
- •2. Фінансова діяльність держави
- •3. Додаткові принципи:
- •3. Фінансова система України та її складові
- •4. Публічні фінанси
- •5. Поняття фінансового права. Його предмет і метод, принципи, функції
- •6. Система та джерела фінансового права
- •7 Наука фінансового права
- •8 Місце фінансового права в системі права. Співвідношення фінансового права з іншими галузями права.
- •9 . Поняття, структура і особливості фінансово-правових норм
- •10. Зміст і особливості фінансових правовідносин
- •11. Структура фінансових правовідносин
- •12. Види фінансових правовідносин
- •15. Кабінет Міністрів України як суб’єкт фінансових правовідносин
- •16. Державна податкова служба як суб’єкт фінансових правовідносин
- •17. Рахункова палата як суб’єкт фінансових правовідносин
- •18. Державна контрольно-ревізійна служба як суб’єкт фінансових правовідносин
- •19. Міністерство фінансів України як суб’єкт фінансових правовідносин
- •20 Національний банк України як суб’єкт фінансових правовідносин
- •21. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт фінансових правовідносин
- •22. Поняття, зміст, значення фінансового контролю
- •25. Органи фінансового контролю
- •26. Аудитори та аудиторські фірми як суб’єкти здійснення фінансового контролю в Україні
- •27. Контрольні повноваження вру відносно фінансового контролю
- •28. Контрольні повноваження Президента України у сфері фінансового контролю
- •29. Фінансовий контроль, який здійснює Рада Міністрів арк
- •30. Рахункова палата як суб’єкт здійснення фінансового контролю
- •31. Міністерство фінансів України як суб’єкт здійснення фінансового контролю
- •32. Контрольні повноваження Державного Казначейства як суб’єкта здійснення фінансового контролю
- •33. Державна контрольно-ревізійна служба як суб’єкт здійснення фінансового контролю
- •34. Контрольні повноваження органів податкової служби у сфері фінансового контролю
- •35. Повноваження Державної пробірної палати України у сфері фінансового контролю
- •5. Невідворотності фінансового покарання.
- •37. Фін. Правопорушення.Підстави відповідальності за порушення фінансового законодавства
- •38. Співвідношення фінансово-правової відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності
- •39. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства
- •40. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства
- •41. Бюджете право та бюджетний процес
26. Аудитори та аудиторські фірми як суб’єкти здійснення фінансового контролю в Україні
Аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення.
Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб’єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов’язковий аудит).
Затрати на проведення аудиту відносяться на собівартість товару (продукції, послуг).
Аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.
Висновок аудитора може бути: · безумовно позитивним, · умовно позитивним (з застереженнями), · негативним.
Аудитор може також відмовитися від видання висновку. При цьому він викладає свою думку в звіті іншої форми. В трьох останніх випадках висновок має містити короткий виклад аргументів, що обґрунтовують думку аудитора.
Проведення аудиту є обов’язковим для: 1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб’єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю. Обов’язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб’єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки; 2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдінгових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників; 3) емітентів цінних паперів; 4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності; 5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.
Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законами України.
Аудитори і аудиторські фірми України мають право: 1) самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду; 2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмету перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб. 3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника; 4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва господарюючого суб’єкта проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів; 5) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.