Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Формавання фонетичної компетенції.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
121.86 Кб
Скачать

9

Лекція 4 навчання фонетики

Ми вже знаємо:

Основні принципи сучасної освіти і навчання іноземних мов.

Ступені навчання і типи нових навчальних закладів

Державний стандарт з ІМ

Методика як наука

Основні й допоміжні методи наукового дослідження

Зв’язок методики з іншими науками

ЛЕКЦІЯ 2. ПОНЯТТЯ “СИСТЕМА НАВЧАННЯ ІМ ТА ЇЇ ЗМІСТ”

Цілі, зміст, організація навчального матеріалу

ЛЕКЦІЯ 3. ЗМІСТ НАВЧАННЯ ІМ

Загальнодидактичні й методичні принципи навчання

Методи навчання ІМ

Етапи навчання ІМ

Засоби навчання

Комплекс для учителя й учня

Підручник і вимоги до нього

Технічні засоби навчання

Фонограма

ЛЕКЦІЯ 4. ЛІНГВОПСИХОЛОГІІЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Мовленнєва іншомовна діяльність

Мова і мовлення

Види мовленнєвої діяльності

Продуктивні види МД

Рецептивні види МД

Мовленнєва діяльність: мотив, предмет, засіб, продукт, результат

Мовленнєва дія

Навичка: автоматизованість, стійкість, гнучкість

Уміння: продуктивні, рецептивні

Етапи формування навички: орієнтовно-підготовчий, стереотипно-ситуативний, варіююче-ситуативний

Система вправ

Вправа

Структура вправи: завдання, зразок виконання, виконання, контроль

Вправи за спрямованістю: рецептивні, репродуктивні, продуктивні

За комунікативною направленістю: комунікативні, умовно-комунікативні, некомунікативні

За характером: усні письмові

За участю РМ: одномовні, двомовні

За функцією: тренувальні контрольні

За місцем виконання: домашні, класні

Система вправ: загальна система, система, підсистема, група вправ, комплекс вправ

Навчання фонетичного матеріалу план

Фонетичний мінімум

Критерії відбору фонетичного матеріалу

Вимоги до вимови учнів

Вплив рідної мови на навчання іншомовної вимови Методи навчання фонетики в школі

Навчання звуків іноземної мови

Навчання вимови слів

Навчання вимови фраз

Навчання вимови речень різних комунікативних типів

Фонетичний мінімум

Тривалий час мова існувала лише у звуко­вій формі. Письмовий код виник набагато пізніше як відображення звукової мови.

Роль звукових компонентів дуже важлива і в писемному мовленні. Оволодіння усним мовленням та читанням уголос взагалі неможливе без стійких слухо-вимовних та ритміко-інтонаційних навичок.

Навчання фонетичного матеріалу передбачає:

  1. оволодіння учнями всіма звуками іноземної мови;

  2. оволодіння звукосполученнями іноземної мови;

2) оволодіння наголосом;

  1. оволодіння основними інтонаційними моделями найбільш поширених типів простих і складних речень.

Критерії відбору фонетичного матеріалу

Існує кілька критеріїв відбору фонетичного мінімуму:

1) За ступенем труд­ності фонетичного явища. Об'єктом засвоєння при навчанні вимови є лише ті фонетичні , що являють для учнів певні труднощі;

2) за критерієм відповід­ності потребам спілкування. До мінімуму передусім включаються ті звуки та інтонеми, що виконують у мовленні смислорозрізняльну функцію.

  1. за критерієм нормативності.

З фонетичного мінімуму для середніх навчальних закладів вилучаються всілякі відхилення від норми, а об'єктом навчання виступає повний стиль зразкової літературної вимови (за еталон береться вимова дикторів/ коментаторів радіо і телебачення).

Вимоги до вимови учнів

  1. Фонематичність. Передбачає ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатню для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника;

  2. Швидкість. Передбачає ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в нормальному (середньо-нормальному) темпі мовлення (для англійської та французької мови — 130-150 слів за хвилину).

Принцип апроксимації. В середній школі дуже важко досягти безпомилковості та автентичності вимови учнів.

Вимоги до вимови учнів здійснюються, виходячи з принципу апроксимації, тобто наближення до правильної вимови. З цією метою

1. обмежується обсяг фонетичного матеріалу, що вивчається;

2. допускається деяке зниження якості вимови окремих звуків та інтонаційних моделей.

Апроксимована вимова – вимова, в якій, як і в літературній вимові відсутні фонологічні помилки, але яка, на відміну від літературної вимови допускає нефонологічні помилки, тобто такі, що не заважають розуміти усні висловлювання та прочитане вголос цією мовою.