- •1) Визначення політики. Політика, як суспільне явище і сутність , похдоження.
- •2) Характеристика суб’єктів політики за характером і місцем у соціальній структурі суспільства (соціальні, інституціональні, функціональні)
- •3) Функції політики у суспільному житті
- •4) Об’єкт, предмет та структура політології
- •5) Характеристика загальнотеоретичних методів політичної науки
- •6) Характеристика основні функції політології
- •7) Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •8) Основні проблеми політичної науки визначені юнеско 1948р.
- •9) Визначення влади та основні види суспільної влади їх характеристика.
- •10) Основні концепції природи і сутності влади
- •11) Визначення і характеристика особливостей політичної влади
- •12) Характеристика ресурсів політичної влади за основними сферами життєдіяльності суспільства .
- •13) Характеристика основних функцій політичної влади
- •14) Основні форми та методи здійснення державної політичної влади .
- •15) Легальність та легітимність політичної влади
- •16) Типологія легітимності Макса Вебера та Девіда Хелда
- •17. Визначення кризи легітимності , її причини ,ознак та можливі засоби подолання
- •18) Особливості політичної влади в Україні на сучасному етапі.
- •19). Політична система суспільства: сутність, структура, функції.
- •20) Типологія політичних систем г.Алмонда
- •21)Складові політичної системи України , визначені Конституцією та її загальна характеристика .
- •22) Політичний режим як функціональна характеристика політичної системи суспільства: сутність, ознаки, типологія.
- •23) Характеристика тоталітарного політичного режиму
- •24) Авторитарний політичний режим
- •25) Характеристика демократичного політичного режиму
- •26. Форми трансформації недемократичних політичних режимів за Єжі Вятром.
- •27. Характеристика політичних систем та політичного режиму сучасної україни.
- •Визначення політики. Політика, як суспільне явище і сутність , похдоження.
21)Складові політичної системи України , визначені Конституцією та її загальна характеристика .
Визначальним елементом політичної організації суспільства, її ядром є держава з усіма її складовими: законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади, збройними силами. Будучи головним інститутом політичної системи, держава здійснює управління суспільством, охороняє його економічну, соціальну і культурну сфери. Взаємозв'язок між різними рівнями й гілками державної влади, між державою та громадянським суспільством здійснюють політичні партії — певні групи людей, яких єднають спільні цілі та інтереси. Головним призначенням партій є досягнення державної влади; оволодіння апаратом управління для реалізації соціальних інтересів, які вони представляють; участь у розробці політичного курсу країни та вплив на висування і призначення державних лідерів. Поступово розширюється також впливовість трудових колективів на функціонування політичної організації суспільства. Трудові колективи створені для виконання виробничих завдань, але за певних умов вони можуть стати й політичними суб'єктами. Вирішальну роль у політичному житті суспільства відіграють громадські організації та рухи, які мають на меті вирішення політичних проблем, задоволення й захист потреб та інтересів своїх членів. Кожне з професійних, молодіжних, творчих та інших добровільних об'єднань має статут із чітко визначеними завданнями в межах чинних державних законів.
Можна стверджувати, що до складу політичної складової державного
управління входять такі складові:
- суто політико-громадянські інститути (політичні партії, громадські
об’єднання та рухи тощо);
- державно-політичні інститути (Верховна Рада України, Інститут
Президента України тощо);
фінансово-економічні групи
Отже, політична система є складною підсистемою суспільства. Її оптимальне функціонування має винятково важливе значення для життєдіяльності й нормального розвитку як суспільства в цілому, так і соціальних груп та індивідів, що складають це суспільство.
Створення політичної системи розпочинається з поділу суспільства на класи та з виникненням держави. З розвитком суспільства та зростанням ролі держави політична система стає все більш складною та розгалуженою. Її структура та механізм функціонування визначаються рівнем економічного, соціального, духовно-морального розвитку суспільства, а також різними факторами міжнародного та іншого характеру
22) Політичний режим як функціональна характеристика політичної системи суспільства: сутність, ознаки, типологія.
Політичний режим визначається як система методів і засобів здійснення політичної (державної) влади.
Політичний режим виступає функціональним аспектом політичної системи суспільства, його структуру складають ті самі елементи, що й структуру політичної системи. Це насамперед політичні інститути — держава та її структурні елементи, політичні партії, громадсько-політичні організації, а також політичні відносини, політичні норми, політична культура у їх функціональному аспекті.
Одним із основних у сучасній політології є поділ політичних систем залежно від типу політичного режиму на демократичні, авторитарні й тоталітарні. Демократичні політичні системи є плюралістичними. Політичні партії і групи інтересів представляють та узгоджують у них усю багатоманітність соціальних інтересів. Влада грунтується на демократичних принципах і здійснюється як безпосередньо самим народом, так і його уповноваженими в різних формах прямої і представницької демократії.
Певні елементи демократизму притаманні й авторитарним політичним системам; у них можуть функціонувати партії та інші політичні об'єднання, проводитися вибори до представницьких органів влади, існувати певною мірою незалежні засоби масової інформації тощо. Однак при цьому заперечується поділ державної влади, реальні важелі Управління державою і суспільством зосереджуються в руках однієї особи або групи осіб, які очолюють виконавчу владу і вдаються до насильства.
Тоталітарні політичні системи характеризуються одержавленням усіх сфер суспільного життя, запереченням багатопартійності, зрощенням апарату єдиної правлячої партії з державним апаратом, зосередженням державної влади в руках вищого партійного керівництва, яке контролює діяльність усіх елементів політичної системи, здійснює владу як з допомогою всеосяжного ідеологічного впливу на суспільство, так і з використанням насильства, у тому числі в його крайніх формах — масових репресій, фізичного знищення політичних суперників, переслідування інакомислення тощо.