- •Сторони і суб'єкти соціально-трудових відносин
- •Принципи і типи соціально-трудових відносин
- •Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
- •Форми і принципи соціального партнерства
- •Стан соціального партнерства в Україні та основні напрями його розвитку
- •Колективні договори й угоди — основа соціального партнерства
- •Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин
- •Поділ і кооперування праці
- •Умови праці і фактори їх формування
- •10. Охорона і дисципліна праці
- •Об'єкти нормування праці
- •Класифікація витрат робочого часу
- •Система нормативів і норм праці
- •Методи нормування трудових процесів
Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
Суть соціального партнерства полягає в тому, що це специфічний вид громадських відносин між різними соціальними групами, прошарками й класами, які мають суттєво відмінні соціально-економічні й політичні інтереси. Ці різні інтереси не можуть стати однаковими, проте можливе їх поєднання, забезпечення певного балансу їхньої реалізації.
Соціальне партнерство має цілком визначене суспільне призначення: створення і діяльність певних органів, впровадження в життя гуманістичних ідей і принципів регулювання соціально-трудових відносин, розробку, прийняття і реалізацію конкретних взаємовигідних рішень.
Соціальне партнерство здійснюється на різних рівнях: міжнародному (мегаекономічному), національному (макро-економічному), галузевому і регіональному (мезоекономічному), виробничому (мікроекономічному).
Об'єктом (предметом) соціального партнерства є узгоджена соціально-трудова політика, що на різних рівнях має своє конкретне наповнення.
Реалізується соціальне партнерство через систему взаємних консультацій, переговорів, угод на державному, галузевому, територіальному рівнях, укладання колективних договорів на підприємствах або у їхніх підрозділах, укладання індивідуальних трудових контрактів між роботодавцем та працівником,.
Роль соціального партнерства у функціонуванні громадянського суспільства і ринкової економіки багатогранна. У країнах з соціально орієнтованою ринковою економікою соціальне партнерство є:
· організаційно-економічним важелем підвищення ефективності виробництва
· елементом механізму розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки
· організаційно-економічно-правовою основою захисту інтересів усіх суб'єктів соціального партнерства;
· чинником формування соціально-відповідальної політики
· організаційним принципом гармонізації відносин власності
В Україні у зв'язку зі специфікою завдань перехідного періоду соціальне партнерство виконує не лише названі вище традиційні функції, а й специфічні завдання. Серед них як найактуальніші слід виділити такі:
· залучення всіх суб'єктів соціального партнерства до управління і подолання на цій основі монополізму в розподілі новоствореного продукту;
· посилення мотивації до праці, включаючи підприємницьку діяльність
· усунення непорозумінь і суперечностей щодо намірів, які відображають законні інтереси кожної зі сторін;
· досягнення взаємного прагнення до виконання намічених програм, соціальної злагоди.
Форми і принципи соціального партнерства
Основні форми соціального партнерства такі:
· спільні консультації представників сторін на всіх рівнях;
· колективні переговори на всіх рівнях;
· укладання договорів та угод на всіх рівнях;
· погодження на національному й регіональному рівнях політики доходів і соціально-економічної політики в цілому
· спільне розв'язання колективних трудових спорів (конфліктів), запобігання їм на всіх рівнях;
· організація примирних та арбітражних процедур на всіх рівнях;
· участь найманих працівників в управлінні виробництвом;
· участь представників сторін у роботі органів соціального партнерства на всіх рівнях;
· спільне управління представниками сторін фондами соціального страхування;
· участь найманих працівників у доходах підприємства на умовах, визначених колективним договором;
· розгляд претензій та розбіжностей, що виникають між сторонами соціального партнерства відповідного рівня і їх вирішення шляхом компромісів,
· обмін необхідною інформацією;
· контроль за виконанням спільних домовленостей на всіх рівнях та ін.
Принципи:
1. Загальний і міцний мир може бути встановлений лише на основі соціальної справедливості.
2. Ненадання в якій-небудь країні працівникам нормальних умов праці є перешкодою для інших країн, які бажають покращити становище трудящих.
3. Свобода слова і свобода об'єднання є необхідними умовами постійного прогресу.
4. Злиденність у будь-якому місці є загрозою для загального добробуту.
5. Всі люди, незалежно від раси, віри і статі, мають право на матеріальний добробут і духовний розвиток в умовах свободи і гідності, сталості в економіці і рівних можливостей.
6. Повна зайнятість і зростання життєвого рівня.
Ефективне функціонування системи соціального партнерства забезпечується рівноправністю і рівноцінністю сторін.