- •Тема 14 проблеми збереження біоти
- •1. Збереження біорізноманіття – шлях до оптимізації соціоекосистем
- •Вплив людини на природнє середовище
- •Склад і рівні біорізноманіття
- •Перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів України, які діють у сфері використання та збереження біорізноманіття
- •2. Роль Червоної та Зеленої книг у збереженні біорізноманіття
- •3. Об’єкти охорони природи, їх значення в житті біосфери та суспільства
- •4. Формування національної екомережі України
- •Охоронні території природно-заповідного фонду України
- •5. Природно-заповідний фонд України та Чернівецької області
- •Біосферні, природні заповідники, національні природні парки України (станом на 1.01.2006*
- •Національні природні, регіональні ландшафтні парки та заказники загальнодержавного значення Чернівецької області
5. Природно-заповідний фонд України та Чернівецької області
Звичай охороняти певні угіддя, урочища, окремі рослини і тварини дуже давній, своїм корінням сягає часів Київської Русі. Наші далекі предки вважали деякі ліси і тварини, що жили в них, заповідними. Слова «заповідник», «заказник» виникли від давніх слів «заповідь», «заказ», що означало місця, де забороняється сільськогосподарське та промислове господарювання постійно (заповідник* або лише в певний час (заказник*. Із давніх часів здійснювалися заходи щодо охорони не тільки лісів, а й окремих мисливських тварин. За зрубування дерев у заповідних місцях навіть карали на смерть.
Бурхливий розвиток економіки та промисловості у II половині XIX ст. сприяв збільшенню використання природних ресурсів, що призвело до знищення або загрози знищення об'єктів. Тому окремі вчені, наукові установи, природознавчі товариства, ентузіасти почали виступати проти руйнування зникаючих природних комплексів, за збереження рідкісних представників тваринного і рослинного світу.
Відомий галицький меценат, багатий польський землевласник, великий любитель природи, граф Володимир Дзедушицький – перша в Україні людина, яка створила заповідник у сучасному розумінні цього слова. Пізніше це зробив на землях України інший меценат і багатий поміщик – Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн, засновник легендарної Асканії-Нової.
Тепер, згідно із Законом «Про природно-заповідний фонд» (прийнятий 16 червня 1992 року*, в Україні виділені такі категорії заповідності природних територій та об'єктів: природний заповідник, біосферний заповідник, національний природний парк, регіональний ландшафтний парк, заказник, пам'ятка природи, заповідне урочище.
Природно-заповідний фонд України станом на 2006 рік налічував 7243 природоохоронні території та об’єкти, загальною площею 2807 тис. га (4,65 % площі країни*. До вищих категорій заповідання належать 4 біосферні та 17 природних заповідників, 17 національних природних парків (Табл. 20*.
Таблиця 20
Біосферні, природні заповідники, національні природні парки України (станом на 1.01.2006*
Назва |
Розташування, область |
Рік створення |
Площа, тис. га |
Біосферні заповідники |
|||
Асканія- Нова |
Херсонська |
1985 |
33,3 |
Чорноморський |
Херсонська |
1985 |
89,1 |
Карпатський |
Закарпатська |
1993 |
57,9 |
Дунайський |
Одеська |
1998 |
46,4 |
Природні заповідники |
|||
Кримський |
АР Крим |
1923 |
44,2 |
Канівський |
Черкаська |
1923 |
2,0 |
Український степовий |
Донецька |
1961 |
2,7 |
Луганський |
Луганська |
1968 |
1,6 |
Поліський |
Житомирська |
1968 |
20,1 |
Ялтинський гірсько-лісовий |
АР Крим |
1973 |
14,5 |
Мис Мартьян |
АР Крим |
1973 |
0,2 |
Назва |
Розташування, область |
Рік створення |
Площа, тис. га |
Карадазький |
АР Крим |
1979 |
2,9 |
Розточчя |
Львівська |
1984 |
2,1 |
Медобори |
Тернопільська |
1990 |
10,5 |
Дніпровсько-Орільський |
Дніпропетровська |
1990 |
3 766,2 |
Єланецький степ |
Миколаївська |
1996 |
1 675,7 |
Горгани |
Івано-Франківська |
1996 |
5 344,2 |
Казантипський |
АР Крим |
1998 |
450,1 |
Опукський |
АР Крим |
1998 |
1 592,3 |
Рівненський |
Рівненська |
1999 |
47 046,8 |
Черемиський |
Волинська |
2001 |
2 975,7 |
Національні природні парки |
|||
Карпатський |
Івано-Франківська |
1980 |
50 303,0 |
Шацький |
Волинська |
1983 |
48 977,0 |
Синевир |
Закарпатська |
1989 |
40 400,0 |
Азово-Сиваський |
Херсонська |
1993 |
52 154,0 |
Вижницький |
Чернівецька |
1995 |
7 928,4 |
Подільські Товтри |
Хмельницька |
1996 |
261 316,0 |
Святі Гори |
Донецька |
1997 |
40 589,0 |
Яворівський |
Львівська |
1998 |
7 078,6 |
Сколівські Бескиди |
Львівська |
1999 |
35 684,0 |
Деснянсько-Старогутський |
Сумська |
1999 |
16 215,1 |
Ужанський |
Закарпатська |
1999 |
39 159,3 |
Гуцульщина |
Івано-Франківська |
2002 |
32300,0 |
Гомільшанські ліси |
Харківська |
2004 |
14300,0 |
Ічнянський |
Чернігівська |
2004 |
9700,0 |
Галицький |
Івано-Франківська |
2005 |
14700,0 |
Великий луг |
Запорізька |
2006 |
16800,0 |
Мезинський |
Чернігівська |
2006 |
31000,0 |
Статусу національного природного надбання відповідають 46 регіональних ландшафтних парків, 2693 заказники, 3057 пам’яток природи, 42 дендрологічних парки, 539 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 25 ботанічних садів, 12 зоологічних парків, 793 заповідних урочищ.
Чернівецька область відрізняється різноманітністю природних умов, що склалися внаслідок довгого періоду геологічного розвитку. На території Чернівецької області зосереджено природоохоронні об’єкти різного рівня заповідання. Вищий рівень мають такі об’єкти (Табл. 21*.
Таблиця 21