16

• ЛЕКЦІЯ 14

 

Тема 14 проблеми збереження біоти

Питання для розгляду

1.     Збереження біорізноманіття – шлях до оптимізації соціоекосистем.

2.     Роль Червоної та Зеленої книг у збереженні біорізноманіття.

3.     Об’єкти охорони природи, їх значення в житті біосфери та суспільства.

4.     Формування національної екомережі України.

5.     Природно-заповідний фонд України і Чернівецької області.

1. Збереження біорізноманіття – шлях до оптимізації соціоекосистем

Біотичні компоненти біосфери найчутливіші до будь-яких зовнішніх впливів. Наразі вчені фіксують значну трансформацію та деградацію біоти на зем­ній кулі. Зокрема, багато видів рослин і тварин уже знищено (стеллерова ко­рова, гігантський лемур, дронт, тур.

За повідомленнями Міжнародного Союзу Охорони природи (МСОП* за останні 500 років вимерло 844 види тварин і рослин.

Нині численність окремих видів живих істот зменши­лась, а деяких – збільшилася. Значна кількість організмів гине від отруйних речовин, що надходять до екосистем у результаті діяльності людини. Такі процеси найхарактерніші для таких регіонів планети:

• де скоротилися площі природних угідь і відбувся їх розподіл на окремі острівці (інсуляризація*;

• де природні ландшафти перетворені в напівкультурні;

• де природні та напівкультурні угіддя мають високе експлуатаційне навантаження;

• коли у природне середовище надходить велика кількість промислових і сільськогосподарських відходів.

Виділяють три основні механізми деградації живої речовини біосфери:

1. Руйнування середовища існування, яке може відбуватися безпосередньо (вирубування лісів, розорювання земель та ін.* або ж під впливом забруднення середовища сторонніми, в тому числі, токсичними речовинами, або через збіднення ресурсів, необхідних живим організмам. В останні десятиліття втручання людини в середовище існування набуло загрозливих масштабів (Табл. 16*.

2. Надмірне добування, яке спостерігається тоді, коли з популяцій рослин чи тварин вилучається більше організмів, ніж їх може з’явитися у процесі розмноження. Відбувається знищення корисних рослин і тварин, які використовуються людиною як їжа, сировина чи корми для тварин.

3. Біологічне забруднення шляхом свідомого або випадкового вселення нових видів, які безперешкодно розмножуються в умовах відсутності природних ворогів і витісняють місцеві види живих організмів.

Один із помітних проявів деградації біоти земної кулі – зменшення біологічного різноманіття.

Біорізноманіття – це сукупність усіх живих організмів: тварин, рослин і мікроорганізмів.

Таблиця 16

Вплив людини на природнє середовище

різних континентів

Континент	Загальна площа, км2	Частка площ, %
		недото­рканих*	частково порушених	із домінува­нням людини
Європа	5 759 321	15,6	19,6	64,9
Азія	53 311 557	43,5	27,0	29,5
Африка	33 985 316	48,9	35,8	15,4
Пн. Америка	26 179 907	56,3	18,8	24,9
Пд. Америка	20 120 346	62,5	22,5	15,1
Австралія	9 487 262	62,3	25,8	12,0
Антарктика	13 208 983	100,0	0,0	0,0

* – недоторкані площі характеризуються найбільшою кількістю первинної рослинності, дуже низькою щільністю населення; частково порушені площі характеризуються зміною структури під впливом екстенсивного сільського господарства, підвищеною щільністю свійсь­ких тварин, іншими ознаками людського втручання; площі з домінуван­ням людини характеризуються наявністю постійного сільського господарства або високим рівнем урбанізації, первинна рослинність вилучена, високий рівень опустелювання або іншої постійної деградації.

У сучасній науковій літературі поняття «біорізно­маніття» трактується значно ширше, в ньому виділяють різні рівні, якісні та функціональні аспекти (Табл. 17*.

Отже, термін «біорізноманіття» застосовують для означення всіх форм життя на Землі, починаючи від одноклітинних бактерій до складних комплексних екосистем тропічних лісів, включаючи людину, благополуччя якої однозначно залежить від доступності біологічних ресурсів.

Високе біологічне різноманіття – фактор стійкості біо­сфери, воно дозволяє використовувати широкий асортимент ресурсів, забезпечує буферність трофічних мереж, має рекре­аційну й естетичну цінність. Сьогодні незаперечне визнання того факту, що біорізноманіття – це світове надбання величез­ної цінності для нинішнього та наступних поколінь. Про це свідчать міжнародні форуми, які відбулись останнім часом.

Таблиця 17