• ЛЕКЦІЯ 11

 

Тема 11 природні та антропогенні забруднення біосфери

Питання для розгляду

1.     Забруднення та їх класифікації.

2.     Характеристика забруднюючих агентів за походженням.

1. Забруднення та їх класифікації

 

Забруднення – це внесення в навколишнє середовище або виникнення у ньому нових, зазвичай неха­рактерних хімічних і біологічних речовин та інших агентів, які чинять шкідливий вплив на природні екосистеми й людину, і яких природа не здатна позбутися шляхом самоочищення.

 

Речовини, які спричиняють забруднення навколиш­нього природного середовища, називають забрудниками, або полютантами.

Забруднення біосфери призводить до дисбалансу речовин в навколишньому середовищі, що відображається на екологічних факторах. А вже це спричиняє зміни у струк­турі та функціонуванні біогеоценозу, які супроводжуються порушеннями процесів обміну речовин, зниженням інтенсивності асиміляції продуцентів і біопродуктивності біогеоценозу загалом, завдається значна шкода всім процесам життєдіяльності.

Забрудники, що потрапили в ґрунт, атмосферне повітря чи води Світового океану, переміщуються на значні відстані та можуть опинитися там, де їх раніше не було. Більшість із них хімічно активні та здатні взаємодіяти з живою речовиною, в результаті чого стають отрутою.

Фахівці по-різному класифікують забруднення природ­ного середовища, залежно від того, який принцип беруть за основу класифікації.

За джерелами виникнення забруднення поділяють на:

• природні, спричинені будь-якими природними, зазвичай катастрофічними чинниками (повені, виверження вул.­канів, селеві потоки тощо*;

• антропогенні, що виникають унаслідок діяльності людей.

Природне забруднення біосфери пов'язане з певними природними явищами та катастрофами, що відбувалися у різний час на Землі. До них належать:

–      вибухи найновіших зірок, які супроводжуються виді­ленням високих доз УФ і рентгенівського випро­мінювання;

–      падіння на поверхню Землі метеоритів, комет, астероїдів та інших космічних тіл. Наприклад, Тунгуський метеорит, падіння якого мало місце у 1908 р. у Сибіру, викликав величезну пожежу і вивал лісу на значній площі;

–      катастрофічні події, що мають локальний екологічний вплив: виверження вулканів, повені, землетруси та ін. Наприклад, виверження вулкана Кракатау в 1883 році, яке спричинило значне запилення атмосфери;

–      існування на Землі геопатогенних зон (шкідливих для здоров’я*. Геопатогенними називають зони, які виникають у результаті неоднорідності в будові земної кори і зумовлені наявністю аномального енергоінформаційного поля, і тому негативно впливають на біосистеми й об'єкти неживої природи.

За рівнем організації природної системи, на який впливає полютант забруднення поділяють (Г.В. Стад­ницький і А.І. Радіонов, 1988* на:

–      інгредієнтне забруднення відображає сукупність речовин, кількісно або якісно чужорідних природним біогеоценозам (наприклад, побутові стоки, отрутохімікати, продукти згорання тощо*;

–      параметричне забруднення викликає зміни якісних параметрів навколишнього середовища (теплове, шумове, радіаційне, електромагнітне*;

–      біоценотичне забруднення спричиняє зміни у складі та структурі популяцій живих організмів (інтродукція, акліматизація видів тощо*;

–      стаціально-деструктивне забруднення (стація – місце перебування популяції, деструкція – руйнування* викликає зміни ландшафтів і екологічних систем у процесі природокористування (урбанізація, вирубування лісів тощо*.

За поширенням у просторі забруднення поділяють на:

–      локальні забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів;

–      регіональні забруднення охоплюють великі території та акваторії, які зазнають впливу значних промислових районів;

–      глобальні забруднення найчастіше викликаються атмо­сферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення та створюють несприятливий вплив на великі регіони, а іноді й на всю планету.

За силою та характером дії на навколишнє середо­вище забруднення поділяють на:

–      фонові;

–      імпактні (від англ. impaсt – удар; синонім – залпові* – це одноразове (або несистематичне* забруднення навколишнього середовища полютантами;

–      постійні (перманентні*;

–      катастрофічні.

За тривалістю дії забруднення поділяють на:

–      нестійкі – забруднення, спричинені агентами, які швидко розкладаються, нейтралізуються в природному середовищі;

–      середньостійкі;

–      стійкі – забруднення агентами, які довго зберігаються в природі, наприклад, пластмаси, поліетилени, деякі метали, скло, радіоактивні речовини з великим періодом піврозпаду тощо.

За походженням забруднення поділяють на:

–      механічні;

–      біологічні;

–      хімічні;

–      фізичні.