Хімічне забруднення навколишнього середовища та його наслідки

Нітрогену оксиди

Нітрогену оксид (ІІ*, NO – безбарвний газ

Нітрогену діоксид (IV*, NО₂ – коричнево-бурий газ із не­приємним запа­хом

Підприємства, які виро­бляють азотну кислоту, нітрати, анілінові бар­вники, целулоїд; паливні агрегати; металургійні заводи; відпрацьовані гази автомобілів. При­родні джерела: бактеріа­льна активність у ґрунті, грози, вулкани.

Надходить в організм у процесі дихання. Викли­кають захворювання диха­льних шляхів, спричиня­ють підвищену схильність до респіраторних захво­рювань. Спричиняють фо­тохімічний смог, руйну­вання озонового екрану, кислотні дощі.

Сульфуру оксиди

Сульфуру (IV* оксид, SO₂ (сірчистий газ* – безбарвний газ

Виділяється під час зго­ряння палива з доміш­ка­ми Сульфуру (вугілля, нафта*, переробки сірча­них руд, горіння терико­нів, виплавляння мета­лів.

Захворювання дихальних шляхів, хронічний брон­хіт. Пошкоджує рослини (руйнується хлорофіл і утворюються білі плями*. Спричиняє кислотні дощі.

Сульфуру (VI* оксид, SO₃ (сірчаний ангідрид* – аерозоль або розчин сірчаної кислоти в дощовій воді

Хімічна, нафтова та металургійна промис­ловості, ТЕЦ, цементні та коксохімічні заводи. Утворюється внаслідок окиснення SO₂ в атмос­фері під час фотохіміч­них та інших реакцій.

Спричиняє загострення захворювань легень і дихальних шляхів. Під­кислює ґрунти, посилює корозію металів, руйну­вання гуми, мармуру, вапняків, доломітів.

Важкі метали

Кадмій (Cd* – сріблясто-білий метал

Добрива, паління цига­рок. Нагромаджується у золі під час спалювання сміття на звалищах. Під­вищений уміст спосте­рігається в морських рослинах і кістках риб.

Спричиняє порушення функцій органів дихання та травлення, анемію, порушення кров’яного тиску, враження нирок, остеопороз, має мутагенну та канцерогенну дію.

Арсен (As*

Підприємства кольо­рової металургії. Місти­ться в пестицидах як рослинний десикант (від лат. desiccans – вису­шуючий*. Накопичу­ється в організмах, що живуть у воді. Може бути присутнім у питній воді внаслідок забруд­нення ґрунтових гори­зонтів.

Канцероген. Депонується в різних органах (губчас­тих кістках, нирках, печін­ці, селезінці, м'язах, шкірі, волоссі, нігтях*. Пошкод­жує нервову систему, кровотворення, обмін ре­човин. Основні симптоми хронічного отруєння: дер­матити, виразки, гіпер­кератози, посивіння та випадіння волосся, лам­кість нігтів, порушення пігментації шкіри.

Плюмбум (Рb*

Викидні гази автомо­білів, добрива, свинцеві фарби, в матеріалах по­криттів, ізоляцій еле­ктрокабелів і водопро­водів, прокладок тощо.

Органічні сполуки Плюм­буму надходять в організм крізь шкіру, слизові обо­лонки, з водою та їжею, а неорганічні – дихальними шляхами. Розподіляється в кістках (до 90 %*, печін­ці та нирках. У високих концентраціях спричиняє енцефалонейропатію або атеросклероз – ураження судин мозку.

Алюміній (Al*

Алюмінієва промисло­вість, спалювання вугіл­ля.

Спричиняє флюороз зубів – появу білих або корич­невих плям чи крапок на емалі зубів, специфічне враження кісток.

Меркурій (Ртуть (Hg** – рідина, пластич­ний синювато-сірий метал. Особливо небезпечні метилртуть CH₃Hg, діметилртуть CH₃HgCH₃ і метилхлорид ртуть CH₃HgCl

Промислове спалювання вугілля, обпалювання цементної сировини, добрива; крім того, ртуть потрапляє в довкілля з відпрацьо­ваних люмінесцентних ламп, батарейок з ви­хлопними газами тощо.

Викликають ураження ЦНС і периферійних нер­вів, інфантилізм, пору­шення репродуктивної фу­нкції, стоматити тощо. При отруєнні парами ртуті, або вдиханні отрутохімікатів, що містять ртуть настає різкий сухий ка­шель, задишка, можливий розви­ток токсичного набряку легень. Відома хвороба Мінамоти (Японія*.

Інші небезпечні речовини

Сполуки хлору (Cl* – в атмос­фері містяться у вигляді молеку­лярного Хлору й хлористого водню

Заводи, які виробляють соляну кислоту, пести­циди, цемент, суперфос­фат, оцет, гідролізний спирт, хлорне вапно, со­ду, органічні барвники.

Викликають захворювання нервової системи, печінки та ін., мають подразню­ючу та припікаючу дію. Подразнюють дихальні шляхи. Небезпечні для рослин.

Карбону (ІІ* оксид, CO (чадний газ* – газ безбарвний, без запаху

Утворюється в резуль­татті неповного згоря­ння кам'яного вугілля, природного газу, дере­вини, нафти, бензину; паління.

Понижує здатність крові переносити кисень до тка­нин. Викликає загострення серцево-судинних захво­рювань, порушення психо­моторних функцій, серцевої та дихальної діяльності.

Сполуки Флуору (F* – гідроген флуору (HF*, пилуватий флюорит (CaF₂*

Виробництво алюмінію, емалі, скла, кераміки, фарфору, сталі, фосфор­них добрив.

Токсичні. До них дуже чутливі комахи. Флуор нагромаджується в росли­нах.

Аміак (NH₃* – безбарвний газ з різким задушливим запахом

Азотна, машинобудівна промисловості, вироб­ництво соди, добрив, на­шатирного спирту, ви­бухових речовин.

Спричиняє ларингіт, тра­хеїд, трахеобронхіт, у разі сильного отруєння – ток­сичний набряк легень, хі­мічний опік легень, спазм голосових зв'язок, смерть.

Шкідливі вуглеводні (ароматичні, па­рафіни, нафте­ни, бензпірени*

Містяться у викидних газах автомобілів, кар­терних газах, випарах бензинів.

Канцерогени, викликають подразнення очей, носа, горла та  легень.

Високостійкі хлорорганічні речовини, які належать до різ­них класів хіміч­них сполук. Це пестициди, ток­сафен, ендрин, гексахлорбензол (ГХБ* та ін.; поліхлоровані дифеніли (ПХД*; група сполук діоксин­нового ряду

Промислові підприємст­ва, процеси переробки відходів (побутових, ме­дичних, агропромис­лових*, хлорування пит­ної води та інші операції з Хлором. Діоксини утворюються в реакціях взаємодії Хлору з будь-якою органічною речо­виною за підвищеної температури, частіше під час горіння.

Концентруються у жиро­вих тканинах; викликають важкі захворювання нер­вової системи, мозку, пе­чінки і шкіри. Важко руйнуються, розповсюдь­жуються повітряними по­токами, водними шляхами та ін.