4. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

0. .Підготовчий етап.

На початку практичного заняття викладач має сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим пояснити, що на сучасному етапі розвитку мікробіології та імунології серед імунологічних методів діагностики інфекційних захворювань все ширше застосовуються серологічні реакції з міченими антигенами або антитілами, такі як реакція імунної флуоресценції (РІФ), імуноферментний (ІФА) та радіоімунний аналізи (РІА). Це зумовлено високою чутливістю та специфічністю вказаних реакцій, можливість застосування їх з метою експрес-діагностики інфекційних захворювань. На практичному занятті студенти продовжують вивчення двохкомпонентних та багатокомпонентних серологічних реакцій (реакція аглютинації, реакція зв’язування комплементу), що сприяє закріпленню знань, отриманих на попередніх заняттях. Також студентам надається можливість ознайомитись з методикою постановки реакцій з мітками, самостійно здійснити оцінку поставлених РІФ та ІФА. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

0. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання.

2. Студенти проводять облік реакції Відаля для діагностики черевного тифу, керуючись наданими на занятті схемами.

3. Студенти проводять облік результатів реакції зв’язування комплементу, що поставлена з метою визначення антитіл в сироватці крові хворого, керуючись наданими схемами.

4. За допомогою імунофлуоресцентного методу студенти проводять ідентифікацію в препараті культури грибів роду Candida, що забарвлені імунною сироваткою, міченою флуорохромом.

5. Студенти проводять облік ІФА, що була поставлена з метою виявлення НВsAg у сироватці крові хворих з підозрою на вірусний гепатит В.

6. Викладач демонструє студентам зразки тест-систем для постановки ІФА з метою виявлення НВsAg.

7. Далі кожний студент занотовує результати досліджень у протокол.

0. Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.