Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
международное право.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
19.08.2019
Размер:
563.2 Кб
Скачать
  1. Історія виникнення, поняття й джерела міжнародного космічного права

Початок формуванню міжнародного космічного права було покладено запуском Радянським Союзом 4 жовтня 1957 р. першого штучного супутника Землі. На діяльність держав в космосі були поширені основні принципи міжнародного права: суверенної рівності, незастосування сили або погрози силою, мирного дозволу суперечок і ін. Більшу роль у розвитку міжнародного космічного права зіграли резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Серед них варто виділити резолюцію 1721 (XVI) від 20 грудня 1961 р. і резолюцію 1962 (XVIII) від 13 грудня 1963 р. В останній утримувалася Декларація правових принципів діяльності держав по дослідженню й використанню космічного простору. У резолюціях Генеральної Асамблеї ООН знайшли підтвердження звичайно-правові принципи й норми відносно космічної діяльності

міжнародне космічне право - це галузь міжнародного права, принципи й норми якої визначають статус космічного простору, включаючи небесні тіла, і регулюють діяльність суб'єктів міжнародного права по його дослідженню й використанню

  1. Принципи міжнародного космічного права

Під принципами міжнародного космічного права розуміються ті базисні норми, на основі яких повинні розроблятися правила поведінки суб'єктів міжнародного права у зв'язку з їхньою діяльністю вкосмосе.

До цих принципів належать наступні: дослідження й використання космосу на благо й в інтересах усього людства; рівність при дослідженні й використанні космосу; воля наукових досліджень у космосі; неприпустимість національного присвоєння космосу; дослідження й використання космосу в мирних цілях; міжнародна відповідальність за національну діяльність у космосі; міжнародна відповідальність за збиток, заподіяний космічними об'єктами; національна юрисдикція й контроль держави над космічними об'єктами, занесеними в його регістр; співробітництво й взаємна допомога при здійсненні космічної діяльності; здійснення дослідження й використання космосу без шкідливого його забруднення

На основі перерахованих принципів Договір по космосі 1967 р. визначає права держав у зв'язку з їхньою космічною діяльністю.

  1. Юридична природа і правовий режим космічного простору й небесних тіл

Норми, що визначають юридичну природу й правовий режим космічного простору й небесних тіл, переважно містяться в Договорі по космосі 1967 р. і Угоді про діяльність держав на Місяці й інших небесних тілах 1979 г. Майже у всіх статтях використовується термін «космічний простір, включаючи Місяць і інші небесні тіла». У даному документі немає визначення поняття «небесне тіло». Прийнято вважати, що це поняття охоплює природні космічні тіла типу Місяця, планет, астероїдів

Відповідно до норм міжнародного права космічний простір, включаючи Місяць і інші небесні тіла, по своїй юридичній природі є міжнародною територією загального користування, на яку не поширюється суверенітет жодної держави. Воно не підлягає національному присвоєнню ні шляхом проголошення на нього суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-якими ін. засобами. Космічний простір і небесні тіла відкриті для дослідження й використання всіма державами і є надбанням усього людства.

У відношенні Місяця й небесних тіл установлений режим повної демілітаризації й нейтралізації, у той час як космічний простір має режим часткової демілітаризації: висновок на космічні орбіти об'єктів зі звичайною зброєю не заборонена.