1. ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА, ПРЕДМЕТ ТА ОБ’ЄКТ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ. 4

2. ХАРАКТЕРНІ РИСИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ В ПОРІВНЯННІ З ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНОЮ СИСТЕМОЮ ПРАВА. 4

3. ФУНКЦІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. 5

4. СИСТЕМА СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА, ЙОГО ГАЛУЗІ ТА ІНСТИТУТИ. 5

5. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВИХ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. 5

6. ВЗАЄМОВПЛИВ МІЖНАРОД ТА ВНУТРІШНЬОГО ПРАВА. 6

7. ВИРІШЕННЯ ПРІОРИТЕТУ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ЧИ ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНОГО ПРАВА ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА У. 6

8. ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. 6

9. ПОНЯТТЯ ДЖЕРЕЛ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ЇХ ВИДИ, ВІДПОВІДНО ДО СТАТУТУ МІЖНАРОДНОГО СУДУ ООН. 7

10. „М'ЯКЕ” ПРАВО ЯК ДЖЕРЕЛО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. 7

11. ПРІОРИТЕТ ДЖЕРЕЛ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. 7

12. МІСЦЕ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ У СИСТЕМІ ДЖЕРЕЛ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА ЇХ НЕДОЛІКИ. 8

13. ПОЗИТИВНІ РИСИ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ ЯК ДЖЕРЕЛ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. 8

14. ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН МІЖНАРОДНИМИ ЗВИЧАЯМИ. 8

15. ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ ДОКТРИНИ ЯК ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. 9

16. ПОНЯТТЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА ЇХ ОЗНАКИ. 9

17. ФУНКЦІЇ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. 9

18. КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ МІЖНАРОД. ПРАВА. 10

19. ПРИНЦИП ПОВАГИ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ. 10

20. ПРИНЦИП РІВНОПРАВНОСТІ І ПРАВА НАРОДІВ РОЗПОРЯДЖАТИСЯ СВОЄЮ ДОЛЕЮ 10

21. ПРИНЦИП НЕЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ ЧИ ПОГРОЗИ СИЛОЮ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ. 11

22. ПРИНЦИП МИРНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ. 11

23. ПРИНЦИП СУВЕРЕННОЇ РІВНОСТІ ДЕРЖАВ. 11

24. ПРИНЦИП ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ ДЕРЖАВ ТА ПРИНЦИП СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВ. 12

25. ПРИНЦИП ДОБРОСОВІСНОГО ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ. 12

26. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ СУБ’ЄКТІВ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. ЗМІСТ МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ. 13

27. ДЕРЖАВА, ЯК ОСНОВНИЙ СУБ’ЄКТ МІЖНАРОД ПРАВА, ЇЇ СКЛАДОВІ ТА СУВЕРЕНІТЕТ. У., ЯК СУБ’ЄКТ МІЖНАРОД ПРАВА. 13

28. ПРАВА ДЕРЖАВ ЯК СУБ’ЄКТІВ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. 13

29. ОБОВ’ЯЗКИ ДЕРЖАВ ЯК СУБ’ЄКТІВ МІЖНАРОД ПРАВА. 14

30. ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ НАЦІЙ І НАРОДІВ, ЩО БОРЮТЬСЯ ЗА СВОЮ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. 14

31. ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. 14

32. ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ДЕРЖАВОПОДІБНИХ УТВОРЕНЬ. 15

33. ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ФІЗИЧНИХ ОСІБ. 15

34. ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ. 15

35. ТЕОРІЇ ВИЗНАННЯ ДЕРЖАВ. 16

36. ТЕОРІЇ ВИЗНАННЯ УРЯДІВ. 16

37. ФОРМИ ТА ЗАСОБИ ВИЗНАННЯ ДЕРЖАВ. 16

38. ПРАВОНАСТУПНИЦТВО СУБ’ЄКТІВ МІЖНАРОД ПРАВА. 17

39. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ ТЕРИТОРІ. ВИДИ ТЕРИТОРІЙ. 17

40. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ТА СКЛАД ДЕРЖАВНОЇ ТЕРИТОРІЇ. 18

41. ПОНЯТТЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВЕРХОВЕНСТВА ТА НЕДОТОРКАНОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ. ПРОТИПРАВНІ ПІДСТАВИ ЗМІНИ ДЕРЖАВНОЇ ТЕРИТОРІЇ. 18

42. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ЗМІНИ ДЕРЖАВНОЇ ТЕРИТОРІЇ. 18

43. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ. 19

44. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МІЖНАРОДНИХ РІК ТА ОЗЕР. 19

45. ПОНЯТТЯ І ДЖЕРЕЛА ПРАВА МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ. 19

46. ВИДИ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ ТА ЇХ СТОРОНИ. 20

47. ПІДГОТОВКА ТЕКСТУ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ ЯК ЕТАП У ПРОЦЕДУРІ ЙОГО УКЛАДЕННЯ. 20

48. ПРИЙНЯТТЯ ТЕКСТУ МІЖНАРОД ДОГОВОРУ. ВСТАНОВЛЕННЯ ЙОГО АВТЕНТИЧНОСТІ ЯК ЕТАП У ПРОЦЕДУРІ ЙОГО УКЛАДЕННЯ. 20

49. ВИРАЖЕННЯ ЗГОДИ НА ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ ЯК ЕТАП У ПРОЦЕДУРІ ЙОГО УКЛАДЕННЯ. 21

50. РЕЄСТРАЦІЯ, ОПУБЛІКУВАНЯ МІЖНАРОД ДОГОВОРІВ 21

51. ДІЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ 21

52. ТЛУМАЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ. 22

53. НЕДІЙСНІСТЬ,ПРИПИНЕННЯ ДІЇ МІЖНАРОД ДОГОВОРІВ 22

54. ПОНЯТТЯ МІЖНАРОД СПОРУ i СИТУАЦІЇ. ВИДИ СПОРІВ. 22

55. ПОНЯТТЯ ЗАСОБУ ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОД СПОРУ ТА ЇХ ВИДИ. 23

56. ПЕРЕГОВОРИ І КОНСУЛЬТАЦІЇ ЯК МИРНИЙ ЗАСІБ ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ. 23

57. ДОБРІ ПОСЛУГИ І ПОСЕРЕДНИЦТВО ЯК МИРНІ ЗАСОБИ ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ. 23

58. МІЖНАРОДНІ СЛІДЧІ І ПРИМИРНІ КОМІСІЇ ЯК МИРНІ ЗАСОБИ ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ. 24

59. МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ ЯК ЗАСІБ ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОД СПОРІВ. 24

60. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЯК МИРНИЙ ЗАСІБ ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОД СПОРІВ. 24

61. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ У МІЖНАРОД ОРГАНІЗАЦІЯХ (РАДА БЕЗПЕКИ ООН). 25

62. РОЗГЛЯД СПОРІВ У РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ ЛІГА АРАБСЬК ДЕРЖАВ ЦЕНТР ІЗ ЗАПОБІГАННЯ КОНФЛІКТАМ СНД 25

63. ПРИРОДА ПРАВ ЛЮДИНИ ҐЕНЕЗА ЇХ ПРАВОВОГО ЗАКРІПЛЕННЯ. 25

64. ПРИРОДНІСТЬ ТА НЕВІД’ЄМНІСТЬ ПРАВ ЛЮДИНИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ. 26

65. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ. 26

66. ПОРЯДОК СТВОР ТА ПОВНОВАЖЕНЯ КОМІСІЇ З ПРАВ ЛЮДИНИ. 27

67. ПОРЯДОК СТВОР ПОВНОВАЖЕННЯ КОМІТЕТУ З ПРАВ ЛЮДИНИ. 27

68. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ. 27

69. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ З ПРАВ ЛЮДИНИ ТА СУДУ РАДИ ЄВРОПИ. 28

70. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ. 28

71. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ НАЦІОНАЛЬНИХ, ЕТНІЧНИХ, РЕЛІГІЙНИХ І МОВНИХ МЕНШИН. 28

72. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ 29

73. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ БІЖЕНЦІВ. 29

74. ПОНЯТТЯ, СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. 29

75. ЦІЛІ І ПІДСТАВИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. 30

76. ОЗНАКИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. 30

77. СУМІЖНІ ДІЇ, ЯКІ НЕ ПІДПАДАЮТЬ ПІД ОЗНАКИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ (НЕДРУЖНІЙ АКТ І ЗЛОЧИНИ МІЖНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ). 31

78. ВИДИ МІЖНАРОДНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ. 31

79. ОБСТАВИНИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. 31

80. МАТЕРІАЛЬНА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. 32

81. ПОЛІТИЧНА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. 32

82. САНКЦІЇ ЯК ВИД МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. 32

83. ПОНЯТТЯ, ДЖЕРЕЛА ТА СИСТЕМА ПРАВА ЗОВН ЗНОСИН. 33

84. ОРГАНИ ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН УКРАЇНИ. 33

85. ВСТАНОВЛЕННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗНОСИН; 33

86. ВИДИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ. ДИПЛОМАТИЧНИЙ КОРПУС. 34

87. СТРУКТУРА ТА КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД ПЕРСОНАЛУ ДИПЛОМАТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА. 34

88. ФУНКЦІЇ ДИПЛОМАТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА. 34

89. ПОЧАТОК І ЗАКІНЧЕННЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ. 35

90. ПРИВІЛЕЇ Й ІМУНІТЕТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ. 35

91. ОСОБИСТІ ДИПЛОМАТИЧНІ ПРИВІЛЕЇ Й ІМУНІТЕТИ. 36

92. ПОНЯТТЯ КОНСУЛЬСТВА ТА СТАНОВЛЕННЯ КОНСУЛЬСЬКИХ ЗНОСИН. 36

93. ФУНКЦІЇ КОНСУЛЬСТВ. 36

94. КОНСУЛЬСЬКІ ПРИВІЛЕЇ ТА ІМУНІТЕТИ. 37

95. Представництва та місії при міжнародних організаціях, привілеї та імунітети представників держав, що беруть участь у діяльності міжнародних організацій і конференцій. 37

96. ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. 37

97. Правосуб’єктність міжнародних організацій. 38

98. ЦІЛІ, ПРИНЦИПИ І СТРУКТУРА ООН. 38

99. ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ ТА РАДА БЕЗПЕКИ ООН. 38

100. ЕК. і СОЦ. РАДА (ЕКОСОР), МІЖНАРОД СУД І СЕКРЕТАРІАТ ООН. 39

101. ОРГАНІЗАЦІЯ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ. 39

102. СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ. 39

103. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, ПРИНЦИПИ ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО МОРСЬКОГО ПРАВА. 40

104. ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МОРЕ. ШИРИНА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ВОД ТА МЕТОДИ ЇЇ ВІДРАХУВАННЯ. 40

105. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ВОД. 40

106. ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРИЛЕГЛОЇ ЗОНИ. 41

107. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВНУТРІШНІХ МОРСЬКИХ ВОД. 41

108. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ІНОЗЕМНИХ ТОРГІВЕЛЬНИХ СУДЕН І ВІЙСЬКОВИХ КОРАБЛІВ У ВНУТРІШНІХ ВОДАХ ДЕРЖАВИ. 41

109. ПРАВОВИЙ СТАТУС ВИКЛЮЧНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ 42

110. ПРАВОВИЙ СТАТУС КОНТИНЕНТАЛЬНОГО ШЕЛЬФУ. 42

111. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВІДКРИТОГО МОРЯ. 43

112. ПРИНЦИП СВОБОДИ ВІДКРИТОГО МОРЯ ТА СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ЦЬОГО ПРИНЦИПУ. 43

113. ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДНА У ВІДКРИТОМУ МОРІ, ВИКЛЮЧНА ЮРИСДИКЦІЯ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА. 43

114. НЕЗАКОННЕ ВТРУЧАННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ. 44

115. ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ПРАВА ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ 44

116. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОЧАТКУ ВІЙНИ 44

117. ПРАВОВИЙ СТАТУС КОМБАТАНТІВ, НЕКОМБАТАНТІВ І ІНШИХ УЧАСНИКІВ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ 45

118. НЕЙТРАЛІТЕТ ПІД ЧАС ВІЙНИ 45

119. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВІЙСЬКОВОЇ ОКУПАЦІЇ 46

120. ЗАСОБИ Й МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ 46

121. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ЖЕРТВ ВІЙНИ 46

122. ПРАВОВІ ФОРМИ І НАСЛІДКИ ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ 47

123. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ, ПОНЯТТЯ Й ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО КОСМІЧНОГО ПРАВА 47

124. ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО КОСМІЧНОГО ПРАВА 47

125. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА І ПРАВОВИЙ РЕЖИМ КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ Й НЕБЕСНИХ ТІЛ 48

126. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ КОСМОНАВТІВ І КОСМІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ 48

127. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ КОСМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 48

128. ВІЙСЬКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У КОСМІЧНОМУ ПРОСТОРІ 49

129. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ КОСМІЧНОМУ ПРАВІ 49

130. МІЖНАРОДНІ КОСМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 49

1. Поняття міжнародного права, предмет та об’єкт правового регулювання.

Міжнародне право - це система юридичних норм, які регулюють міжнародні відносини з метою забезпечення миру, прав людини, співробітництва, це рішення і правові засоби їх застосування, прийняті повноважними суб'єктами для реалізації спільних інтересів.

Під предметом (об’єктом) міжнародних відносин розуміють особливий вид соціальних відносин - міжнародні відносини, що мають міждержавний характер. Одні автори не виходять за межі суто державних відносин, а інші - цю сферу розширюють, беручи до уваги державоподібні утвореннями, нації, що боряться за незалежність тощо.

Серед об'єктів правового регулювання сучасним міжнародним правом все більшого значення набувають загальнолюдські, або глобальні проблеми. У їх вирішенні заінтересовані всі держави незалежно від їхнього географічного розміщення, політичної, військової або економічної значимості. Практика діяльності держав у вирішенні глобальних проблем має безсумнівні досягнення. Мається на увазі кодифікація морського права, достатньо розроблена регламентація поведінки держав у космосі, додаткова регламентація правового статусу Антарктики з метою охорони цього унікального заповідника, розробка поняття "загальна спадщина людства" та ін.