114. Незаконне втручання в діяльність цивільної авіації.

Женевська конвенція про відкрите море, Ст 101 Конвенції ООН по морському встановлюють, що б-я держава може захопити піратське судно або літальний апарат, заарештувати находящихся на піратському судні або літальному апарату осіб і захопити майно, що перебуває на ньому.

У відповідності зі ст. 1 Монреальскої конвенції 1971р. б-я особа вчиняє злочин, якщо воно незаконно й навмисно:

a) робить акт насильства відносно особи, що перебуває на борті повітряного судна в польоті, якщо такий акт може загрожувати безпеці повітряного судна;

b) руйнує повітряне судно, що перебуває в експлуатації, або заподіює цьому повітряному судну ушкодження, що виводить його з ладу або може загрожувати його безпеці в польоті;

c) поміщає або робить дії, що приводять до приміщення на повітряне судно, що перебуває в експлуатації, якої б те не було способом пристрій або речовина, що може зруйнувати таке повітряне судно або заподіяти йому ушкодження, що виводить його з ладу, або заподіяти йому ушкодження, що може загрожувати його безпеки в польоті;

d) руйнує або ушкоджує аеронавігаційне встаткування або втручається в його експлуатацію, якщо такий акт може загрожувати безпеки повітряних судів у польоті;

e) повідомляє свідомо неправдивих відомість, створюючи тим самим погрозу безпеки повітряного судна вполете.

Будь-яка особа також вчиняє злочин, якщо є співучасником особи, що робить або намагається зробити будь-який такий злочин

115. Історія формування права збройних конфліктів

Уставом ООН (24 жовтня 1945 р.), уперше в історії міжнародних відносин агресивна війна оголошена поза законом. Вже більше 50 років людство не знає жахів світових воєн. У міру вдосконалювання засобів і методів ведення воєнних дій виникла необхідність розробки й прийняття міжнародно-правових актів, що регламентують правила війни. До числа перших таких актів ставляться Женевська конвенція про захист поранених і хворих під час війни 1864 р., Петербурзька декларація про скасування вживання вибухових і запальних куль 1868 р. і 13 Гаазьких конвенцій про законах і звичаях війни 1899 і 1907 р. (Про закони й звичаї сухопутної війни, Про відкриття воєнних дій, Про права й обов'язки нейтральних держав у сухопутній війні, Про установку автоматичних контактних підводних суден, Про бомбардування морськими силами під час війни й ін.).

116. Міжнародно-правові наслідки початку війни

Відповідно до Гаазької конвенції про відкриття воєнних дій 1907 р. такі дії не повинні починатися без попереднього й недвозначного попередження, що має форму мотивованого оголошення війни або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Однак відповідно до Визначення агресії, прийнятому на 29 сесії Ген Асамблеї ООН в 1974 р., оголошення війни не може вважатися фактом, що перетворює незаконну війну в правомірну. З початком воєнних дій воюючі сторони зобов'язані виконувати закони й звичаї війни. Початок стану війни тягне припинення мирних відносин між воюючими державами. При цьому дипломатичні й консульські відносини перериваються. Персонал дипломатичних представництв і консульських установ повинен покинути територію ворожої держави.

На час збройного конфлікту інтереси однієї воюючої держави на території іншого представляє звичайно нейтральна третя держава, що має дипломатичні відносини з обома воюючими сторонами. Громадян воюючих держав, які опинилися на території супротивника можуть при бажанні покинути територію ворожої держави на початку або у період конфлікту, якщо їхній виїзд не суперечить інтересам держави перебування. Майно, що є власністю ворожої держ. підлягає конфіскації. Політ. договори, ек. й ін угоди, розраховані на мирні умови, припиняють свою дія або припиняються.