- •97. Правосуб’єктність міжнародних організацій. 38
- •Поняття міжнародного права, предмет та об’єкт правового регулювання.
- •Характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права.
- •Функції міжнародного права.
- •Система сучасного міжнародного права, його галузі та інститути.
- •Характеристика правових норм міжнародного права.
- •Взаємовплив міжнарод та внутрішнього права.
- •Вирішення пріоритету норм міжнародного чи внутрішньодержавного права відповідно до законодавства у.
- •Проблеми сучасного міжнародного права.
- •Поняття джерел міжнародного права їх види, відповідно до статуту міжнародного суду оон.
- •„М'яке” право як джерело міжнародного права.
- •Пріоритет джерел міжнародного права.
- •Місце міжнародного договору у системі джерел міжнародного права та їх недоліки.
- •Позитивні риси міжнародних договорів як джерел міжнародного права.
- •Особливості регулювання міжнародних відносин міжнародними звичаями.
- •Використання міжнародно-правової доктрини як джерела міжнародного права.
- •Поняття основних принципів міжнародного права та їх ознаки.
- •Функції основних принципів міжнародного права.
- •Класифікація основних принципів міжнарод. Права.
- •Принцип поваги прав і свобод людини.
- •Принцип рівноправності і права народів розпоряджатися своєю долею
- •Принцип незастосування сили чи погрози силою в міжнародних відносинах.
- •Принцип мирного врегулювання спорів.
- •Принцип суверенної рівності держав.
- •Принцип територіальної цілісності держав та принцип співробітництва держав.
- •Принцип добросовісного виконання зобов’язань у міжнародному праві.
- •Поняття та види суб’єктів міжнародного права. Зміст міжнародної правосуб’єктності.
- •Держава, як основний суб’єкт міжнарод права, її складові та суверенітет. У., як суб’єкт міжнарод права.
- •Права держав як суб’єктів міжнародного права.
- •Обов’язки держав як суб’єктів міжнарод права.
- •Правосуб’єктність націй і народів, що борються за свою незалежність.
- •Правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •Правосуб’єктність державоподібних утворень.
- •Правосуб’єктність фізичних осіб.
- •Правосуб’єктність транснаціональних компаній.
- •Теорії визнання держав.
- •Теорії визнання урядів.
- •Форми та засоби визнання держав.
- •Правонаступництво суб’єктів міжнарод права.
- •Поняття і значення територі. Види територій.
- •Юридична природа та склад державної території.
- •Поняття територіального верховенства та недоторканості державних кордонів. Протиправні підстави зміни державної території.
- •Правові підстави зміни державної території.
- •Правовий режим державного кордону.
- •Правовий режим міжнародних рік та озер.
- •Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •Види міжнародних договорів та їх сторони.
- •Підготовка тексту міжнародного договору як етап у процедурі його укладення.
- •Прийняття тексту міжнарод договору. Встановлення його автентичності як етап у процедурі його укладення.
- •Вираження згоди на обов’язковість міжнародного договору як етап у процедурі його укладення.
- •Реєстрація, опублікуваня міжнарод договорів
- •Дія міжнародних договорів та їх застосування
- •Тлумачення міжнародних договорів.
- •Недійсність,припинення дії міжнарод договорів
- •Поняття міжнарод спору I ситуації. Види спорів.
- •Поняття засобу вирішення міжнарод спору та їх види.
- •Переговори і консультації як мирний засіб вирішення міжнародних спорів.
- •Добрі послуги і посередництво як мирні засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародні слідчі і примирні комісії як мирні засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародний арбітраж як засіб вирішення міжнарод спорів.
- •Судовий розгляд як мирний засіб вирішення міжнарод спорів.
- •Вирішення спорів у міжнарод організаціях (рада безпеки оон).
- •Розгляд спорів у регіональних організаціях ліга арабськ держав центр із запобігання конфліктам снд
- •Природа прав людини ґенеза їх правового закріплення.
- •Природність та невід’ємність прав людини. Класифікація прав людини.
- •Загальна характеристика міжнародної системи захисту прав людини.
- •Порядок створ та повноваженя комісії з прав людини.
- •Порядок створ повноваження комітету з прав людини.
- •Загальна характеристика регіональної системи захисту прав людини.
- •Порядок створення та повноваження європейської комісії з прав людини та суду ради європи.
- •Порядок створення та повноваження європейського суду з прав людини.
- •Особливості міжнародного захисту прав національних, етнічних, релігійних і мовних меншин.
- •Особливості міжнародного захисту прав дітей
- •Особливості міжнародного захисту прав біженців.
- •Поняття, суб’єкти міжнародно-правової відповідальності.
- •Цілі і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Ознаки міжнародно-правової відповідальності.
- •Суміжні дії, які не підпадають під ознаки міжнародного правопорушення (недружній акт і злочини міжнародного характеру).
- •Види міжнародних правопорушень.
- •Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності.
- •Матеріальна міжнародно-правова відповідальності.
- •Політична міжнародно-правова відповідальності.
- •Санкції як вид міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття, джерела та система права зовн зносин.
- •Органи зовнішніх зносин україни.
- •Встановлення дипломатичних зносин;
- •Види дипломатичних представництв. Дипломатичний корпус.
- •Структура та кількісний склад персоналу дипломатичного представництва.
- •Функції дипломатичного представництва.
- •Початок і закінчення дипломатичної місії.
- •Привілеї й імунітети дипломатичних представництв.
- •Особисті дипломатичні привілеї й імунітети.
- •Поняття консульства та становлення консульських зносин.
- •Функції консульств.
- •Консульські привілеї та імунітети.
- •Представництва та місії при міжнародних організаціях, привілеї та імунітети представників держав, що беруть участь у діяльності міжнародних організацій і конференцій.
- •Поняття та класифікація міжнародних організацій.
- •Правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •Цілі, принципи і структура оон.
- •Генеральна асамблея та рада безпеки оон.
- •Ек. І соц. Рада (екосор), міжнарод суд і секретаріат оон.
- •Організація з безпеки і співробітництва в європі.
- •Співдружність незалежних держав.
- •Поняття, предмет, принципи джерела міжнародного морського права.
- •Територіальне море. Ширина територіальних вод та методи її відрахування.
- •Правовий режим територіальних вод.
- •Правовий статус прилеглої зони.
- •Поняття, види та правовий режим внутрішніх морських вод.
- •Правове становище іноземних торгівельних суден і військових кораблів у внутрішніх водах держави.
- •Правовий статус виключної економічної зони
- •Правовий статус континентального шельфу.
- •Міжнародно-правовий режим відкритого моря.
- •Принцип свободи відкритого моря та складові частини цього принципу.
- •Правовий статус судна у відкритому морі, виключна юрисдикція державного прапора.
- •Незаконне втручання в діяльність цивільної авіації.
- •Історія формування права збройних конфліктів
- •Міжнародно-правові наслідки початку війни
- •Правовий статус комбатантів, некомбатантів і інших учасників збройних конфліктів
- •Нейтралітет під час війни
- •Правовий режим військової окупації
- •Засоби й методи ведення воєнних дій
- •Міжнародно-правовий захист жертв війни
- •Правові форми і наслідки закінчення війни
- •Історія виникнення, поняття й джерела міжнародного космічного права
- •Принципи міжнародного космічного права
- •Юридична природа і правовий режим космічного простору й небесних тіл
- •Правовий режим космонавтів і космічних об'єктів
- •Міжнародно-правова регламентація деяких видів космічної діяльності
- •Військова діяльність у космічному просторі
- •Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •Міжнародні космічні організації
Незаконне втручання в діяльність цивільної авіації.
Женевська конвенція про відкрите море, Ст 101 Конвенції ООН по морському встановлюють, що б-я держава може захопити піратське судно або літальний апарат, заарештувати находящихся на піратському судні або літальному апарату осіб і захопити майно, що перебуває на ньому.
У відповідності зі ст. 1 Монреальскої конвенції 1971р. б-я особа вчиняє злочин, якщо воно незаконно й навмисно:
a) робить акт насильства відносно особи, що перебуває на борті повітряного судна в польоті, якщо такий акт може загрожувати безпеці повітряного судна;
b) руйнує повітряне судно, що перебуває в експлуатації, або заподіює цьому повітряному судну ушкодження, що виводить його з ладу або може загрожувати його безпеці в польоті;
c) поміщає або робить дії, що приводять до приміщення на повітряне судно, що перебуває в експлуатації, якої б те не було способом пристрій або речовина, що може зруйнувати таке повітряне судно або заподіяти йому ушкодження, що виводить його з ладу, або заподіяти йому ушкодження, що може загрожувати його безпеки в польоті;
d) руйнує або ушкоджує аеронавігаційне встаткування або втручається в його експлуатацію, якщо такий акт може загрожувати безпеки повітряних судів у польоті;
e) повідомляє свідомо неправдивих відомість, створюючи тим самим погрозу безпеки повітряного судна вполете.
Будь-яка особа також вчиняє злочин, якщо є співучасником особи, що робить або намагається зробити будь-який такий злочин
Історія формування права збройних конфліктів
Уставом ООН (24 жовтня 1945 р.), уперше в історії міжнародних відносин агресивна війна оголошена поза законом. Вже більше 50 років людство не знає жахів світових воєн. У міру вдосконалювання засобів і методів ведення воєнних дій виникла необхідність розробки й прийняття міжнародно-правових актів, що регламентують правила війни. До числа перших таких актів ставляться Женевська конвенція про захист поранених і хворих під час війни 1864 р., Петербурзька декларація про скасування вживання вибухових і запальних куль 1868 р. і 13 Гаазьких конвенцій про законах і звичаях війни 1899 і 1907 р. (Про закони й звичаї сухопутної війни, Про відкриття воєнних дій, Про права й обов'язки нейтральних держав у сухопутній війні, Про установку автоматичних контактних підводних суден, Про бомбардування морськими силами під час війни й ін.).
Міжнародно-правові наслідки початку війни
Відповідно до Гаазької конвенції про відкриття воєнних дій 1907 р. такі дії не повинні починатися без попереднього й недвозначного попередження, що має форму мотивованого оголошення війни або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Однак відповідно до Визначення агресії, прийнятому на 29 сесії Ген Асамблеї ООН в 1974 р., оголошення війни не може вважатися фактом, що перетворює незаконну війну в правомірну. З початком воєнних дій воюючі сторони зобов'язані виконувати закони й звичаї війни. Початок стану війни тягне припинення мирних відносин між воюючими державами. При цьому дипломатичні й консульські відносини перериваються. Персонал дипломатичних представництв і консульських установ повинен покинути територію ворожої держави.
На час збройного конфлікту інтереси однієї воюючої держави на території іншого представляє звичайно нейтральна третя держава, що має дипломатичні відносини з обома воюючими сторонами. Громадян воюючих держав, які опинилися на території супротивника можуть при бажанні покинути територію ворожої держави на початку або у період конфлікту, якщо їхній виїзд не суперечить інтересам держави перебування. Майно, що є власністю ворожої держ. підлягає конфіскації. Політ. договори, ек. й ін угоди, розраховані на мирні умови, припиняють свою дія або припиняються.