- •Психологія професійної кар’єри
- •Поняття про професійну діяльність
- •2. Види та типи кар’єри
- •3. Чинники, що впливають на кар’єру
- •4. Етапи професійного становлення
- •Етапи професійного шляху за Сьюпером
- •Етапи професійного шляху за Хейвігхерсгом
- •Етапи професійного шляху за е. А. Клімовим
- •Психодіагностика в профорієнтації
- •Особливості використання психодіагностичних методик у профорієнтаційній роботі.
- •2. Методи дослідження інтересів і здібностей.
Етапи професійного шляху за е. А. Клімовим
У професійній діяльності становлення особистості відбувається особливо інтенсивно, оскільки вона концентрує на собі основну активність суб'єкта. Е. А. Клімовим виділені основні фази розвитку професіонала, які дають уявлення про цілісний життєвий шлях і про системні відносини, характеризуючі особу.
Оптант (фаза оптанта, оптації). Це період, коли людина заклопотана питаннями вибору професії або її вимушеної зміни і робить цей вибір. Точних тимчасових меж цієї фази, як і інших, немає, оскільки вони задаються умовами життя, культурою.Фазі оптації передує професійна орієнтація. Її вікові межі визначаються соціальними чинниками (діти з неблагополучних сімей виховуються в школах-інтернатах, відносно рано, вже в підлітковому віці, визначають своє професійне майбутнє, поступаючи в професійні училища; закінчуючи короткочасні курси, приступають до роботи на виробництві).
Адепт — людина, яка стає на шлях прихильності до професії і освоює її (студенти професійних училищ, середніх і вищих учбових закладів, а також навчаються через систему короткострокових форм професійної підготовки на виробництві — слухачі, курсанти, учні майстрів-наставників). Залежно від типу професії фаза адепта може бути багаторічною або зовсім короткочасною (простий інструктаж).
Адаптант (або фаза пристосовування, звикання молодого фахівця до роботи). Молодий фахівець пристосовується до норм колективу, в який він потрапить, звикає вирішувати різноманітні професійні задачі.
Інтернал (або фаза інтернала) — це вже досвідчений, може самостійно справлятися з основними професійними функціями.
Майстер (або фаза майстерності, яка продовжуватиметься надалі, а характеристики основних фаз як би додаються до її характеристик). Працівник може вирішувати і прості, і найважчі професійні задачі. Він виділяється спеціальними якостями, уміннями або универсалізмом, широким орієнтуванням в професійній області, або тим і іншим. Він знайшов свій індивідуальний, неповторний стиль діяльності, його результати стабільно хороші, і він має підстави вважати себе в чомусь незамінним. Звичайно він вже має деякі формальні показники своєї кваліфікації (розряд, категорію, звання).
Авторитет (або фаза авторитету). Він, як і фаза майстерності, підсумовується також з подальшою. Це майстер своєї справи, вже добре відомий, як мінімум, в професійному колі або навіть за його межами. Залежно від прийнятих в даній професії форм атестації працівників він має ті або інші формальні показники кваліфікації (розряд, категорію, вчений ступінь і ін.). Професійні задачі він вирішує за рахунок великого досвіду, умілості, уміння організувати свою роботу, оточити себе помічниками.Наставник (фаза наставництва, наставника в широкому значенні слова як людини, у якої колеги готові повчитися, перейняти досвід). Авторитетний майстер своєї справи в будь-якій професії «обростає» однодумцями, учнями, послідовниками.
3. Діагностика особливості професійної кар'єри працівників До завдань психолого-акмеологічної служби слід віднести: 1. виявлення психологічного змісту діяльності фахівців відповідно до конкретної професійної галузі; 2. вивчення умов і факторів середовища, що впливають на успішність професійної діяльності; 3. дослідження процесу та результатів успішності професійної діяльності державного службовця (щодо об’єктивного та суб’єктивного критерію: експертне оцінювання відповідності виконуючих функціональних обов’язків посадовим та особистісним особливостям фахівця, виявлення проблемного психологічного поля); 4. визначення особливостей особистісно-професійного розвитку спеціаліста, розробка акмеологічного профілю особистості; 5. виявлення резервних можливостей особистості з метою активізації особистісно-професійного потенціалу; 6. добір та застосування технологій особистісно-професійного розвитку; 7. розробка акмеограм та складання на їхній основі програм особистісно-професійного самовдосконалення; 8. проведення моніторингу особистісно-професійного розвитку кадрів державної служби; 9. аналіз отриманих даних, їхнє теоретичне осмислення з метою виявлення закономірностей прямування особистості до акме. Структура психолого-акмеологічної служби:
Інформаційно-аналітичний підрозділ покликаний здійснювати моніторинг професійно-особистісного розвитку, визначати актуальні напрями організаційно-управлінської діяльності, розробляти відповідні програми та проекти. Підрозділ моделювання професійної діяльності державних службовців має на меті здійснювати імітаційне проблемне та проектне моделювання професійної діяльності державних службовців різних категорій посад; опрацьовувати акмеологічно значимі еталони діяльності (індивідуальної та групової), виявляти характерні показники для вищих рівнів; розробляти рекомендації щодо коригування документів, які регламентують діяльність державних службовців та зміст перепідготовки управлінських кадрів. Підрозділ психодіагностики, психоконсультування та розвиваючих психотехнологій орієнтований на здійснення діагностики особистісно-професійного розвитку управлінців, проведення консультаційної психокорекційної роботи з державними службовцями з метою забезпечення психологічного комфорту діяльності, досягнення особистісно-професійного акме. У межах діяльності підрозділу кадрового розвитку реалізується програма підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців безпосередньо за місцем роботи або через направлення їх до навчальних закладів, здійснюється сприяння кадровим службам у підборі, розстановці та атестації (оцінці) кадрів. Отримані у результаті роботи психолого-акмеологічної служби дані передбачається використати для: 1. обґрунтування функціональних психолого-професійних вимог до особистості державного службовця; 2. розробки системи критеріїв, показників та рівнів продуктивності професійної діяльності працівників виконавчої влади; 3. виявлення рольових позицій персоналу органів виконавчої влади різних рівнів; 4. визначення психологічних умов та факторів, які забезпечують оптимізацію професійно-управлінської діяльності. Дослідження в галузі кар'єри дозволяють диференціювати кар'єру на три основні стадії: ранню, середню і зрілу.
Рання стадія кар'єри виражається у тому, що основні завдання працівника полягають у з'ясуванні рівня своїх професійних здібностей, вимог організації та перспектив. Для людини важливо проявити у роботі свій професіоналізм, майстерність, рівень кар'єрного росту і стати фахівцем.
Середня: людина прагне працювати самостійно, стати більш помітною, трудитися ефективно, самоактуалізуватися максимально в інтересах організації.
Зріла: проявляється у креативній самоактуалізації, особистісно-творчій зрілості: спостерігається прагнення досягнути максимального результату і вдосконалити свій досвід та майстерність. Виникає необхідність працювати більш ефективно, йти на ризик, розвиваючи свій творчий потенціал, для збереження свого запиту на ринку праці і професійної конкурентоздатності.