1. Значення та принципи класифікації рахунків

Класифікація рахунків дає змогу ясно зрозуміти зміст рахунків, забезпечує чітке користування ними у практичній роботі.

Рахунки є засобом групування поточного обліку і контролю засобів, запасів, грошових коштів і розрахунків, джерел засобів.

Усі рахунки за змістом можуть бути зведені у відповідні групи і види. Економічний зміст рахунків є основою побудови всієї системи рахунків бухгалтерського обліку і найважливішою ознакою їх класифікації.

Класифікація рахунків за відношенням до бух. балансу диктує структуру рахунків, пов'язує їх з класифікацією об'єктів і вказує відповідність до статей балансу.

Одні види рахунків за структурою можуть мати тільки дебетові залишки і є активними, інші - тільки кредитові залишки і належать до пасивних. Одні рахунки показують в активі, інші в пасиві балансу, а деякі - як в активі, так і в пасиві.

Рахунки класів 1-9 є балансовими. Клас 0 - забалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух:

• цінностей, які не належать підприємству, але тимчасово знаходяться в його користуванні, розпорядженні та на збереженні, переробці, монтажу;

• умовних прав та зобов'язань підприємства (застави, гарантії та інше);

• бланків суворого обліку та інше.

Бухгалтерський облік вказаних цінностей ведеться за спрощеною схемою, згідно з якою записи про надходження, вибуття і використання ведеться тільки по одному забалансовому рахунку із зазначенням змісту і кількісно-вартісних показників операції.

Забалансові рахунки в балансі не відображаються.

Класифікація рахунків бух. обліку побудована за такими ознаками:

• за економічним змістом;

• за їх призначенням і структурою.

2. Класифікація рахунків за їх економічним змістом

Класифікація бух. рахунків за економічним змістом показує, які об'єкти обліковуються на даному рахунку, тобто надає відомості, що характеризують стан і зміни об'єкта, який обліковується (рис. 4.1).

Р ахунки

1класу

Рахунки

2, 3 класів

Рахунки

4 класу

Рахунки

5, 6 класів

Рахунки 15

20, 22, 28

Рахунки

23, 26, 91

Рахунки

90, 93, 70, 71

Рахунки

79, 44

Рис. 4.1 Класифікація рахунків за економічним змістом

3 Класифікація рахунків за призначенням та структурою

Класифікація відображає зміст записів на дебеті, кредиті рахунка і залишку (сальдо), тобто показує, для яких потреб призначені ті чи інші рахунки і як вони побудовані (рис. 4.2).

За призначенням та будовою бух. рахунки складаються з таких груп:

1) Основні рахунки:

а) інвентарні рахунки використовуються для обліку майново-матеріальних цінностей і готівкових коштів. На кожному інвентарному рахунку обліковуються наявність, надходження і вибуття визначеного виду засобів, що мають предметний, майновий вираз.

Приклад: 10 „Основні засоби", 20 „Виробничі запаси", 26 „Готова продукція", 28 „Товари", 30 „Каса" та ін.

Усі інвентарні рахунки активні, сальдо може бути тільки дебетовим.

б) рахунки власного капіталу використовуються для обліку джерел власних засобів підприємства. Ці рахунки показують форму утворення та цільове призначення власних ресурсів підприємства.

Інвентарні

Грошові

Основні

Розрахункові

Власного капіталу

Контрактивні

Регулюючі

Рахунки бухгалтерського обліку

Контрпасивні

Розподільні

Операційні

Калькуляційні

Транзитні

Результатні

Позабалансові

Рис. 4.2 Класифікація рахунків за призначенням і структурою

Приклад: 40 „Статутний капітал", 41 „Пайовий капітал", 42 „Додатковий капітал" та ін.

Усі рахунки власного капіталу пасивні. Сальдо може бути тільки кредитовим. Кредитові обороти показують виникнення або збільшення джерел на підприємстві. Дебетові обороти - зменшення або використання цих джерел.

в) рахунки коштів використовуються для обліку розміщення грошових коштів на підприємстві.

Приклад: 30 „Каса", 31 „Поточний рахунок".

Рахунки коштів - активні. По дебету відбувається збільшення, по кредиту - зменшення.

г) рахунки розрахунків використовуються для обліку розрахункових, кредитних та інших відносин підприємства з іншими підприємствами, організаціями, особами.

Вони бувають:

- активні рахунки розрахунків призначені для обліку дебіторської заборгованості інших підприємств, організацій або осіб даному підприємству.

Приклад: 37 „Розрахунки з різними дебіторами", 36 „Розрахунки з покупцями".

Записи на дебеті означають первісне утворення та подальше збільшення дебіторської заборгованості, а на кредиті - зменшення її. Залишок може бути тільки дебетовим, що показує наявність непогашеної дебіторської заборгованості.

- пасивні розрахункові рахунки використовуються для обліку зобов'язань даного підприємства, організаціями, особами, тобто для обліку кредиторської заборгованості.

Приклад: 63 „Розрахунки з постачальниками", 62 „Короткострокові векселі видані" та ін.

Записи по кредиту цих рахунків означають первинне створення і подальше збільшення кредиторської заборгованості, а по дебету - зменшення (погашення). Залишок може бути тільки кредитовим, що означає наявність непогашеної кредиторської заборгованості.

- активно-пасивні рахунки розрахунків використовуються для обліку розрахункових взаємовідносин за такими господарськими операціями, внаслідок яких дане підприємство може опинитися в ролі боржника або кредитора.

Наприклад: розрахункові взаємовідносини по поточних операціях між вищою організацією та підпорядкованою їй організацією, підприємством, дочірніми підприємствами відображаються на рахунку 682 „Внутрішні розрахунки".

Цей рахунок може показувати заборгованість підприємства вищій організації, або заборгованість вищої організації дочірньому підприємству і може бути для кожної із сторін або активним, або пасивним.

Таким чином, активно-пасивний рахунок може мати дебетове або кредитове сальдо.

2) Операційні рахунки використовуються для обліку витрат, визначення собівартості: на дебеті операційного рахунку відображається фактична собівартість реалізованої готової продукції, а не кредиті — списання суми дебетового обороту на рахунок 79 „Фінансові результати". Операційні рахунки поділяються на:

а) збиральні - призначені для обліку витрат.

Рахунки активні, по дебету витрат збираються, а по кредиту списуються. Приклад: 92 „Адміністративні витрати", 93 „Витрати на збут".

б) калькуляційні - використовують для підсумків різних витрат і виявлення собівартості виробленої продукції; заготівлі матеріалів, закупівлі товарів тощо.

Приклад: 23 „Виробництво".

На дебеті рахунка збираються всі елементи собівартості, що калькулюється. З кредиту калькуляційного рахунка списуються заготовлені матеріали або вироблена продукція.

Сальдо калькуляційного рахунка може бути тільки дебетовим, воно показує витрати із заготівлі матеріалів, виробництва продукції, виконання робіт.

в) операційно-результативні рахунки — призначені для обліку результатів операцій, пов'язаних з обумовленими процесами, шляхом зрівняння двох оцінок.

На дебеті операційного рахунка відображається фактична собівартість, а на кредиті рахунка - вартість за цінами.

Результативні рахунки активно-пасивні, тому що залишок може бути дебетовим або кредитовим.

Кредитовий залишок (перевищення вартості за цінами над фактичною собівартістю) показує дохід від господарських операцій, що обліковуються на даному рахунку, а дебетовий залишок (перевищення фактичної собівартості над відпускною вартістю) - збиток.

3)Регулюючі рахунки призначені для уточнення, коригування оцінки засобів, коштів, які обліковуються на інвентарних рахунках, рахунках капіталу, рахунках розрахунків.

Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, вони пов'язані з іншими рахунками і служать засобом більш детального відображення операцій і коригування їх оцінки.

Залежно від того збільшує чи зменшує регулюючий рахунок оцінку, вказану в основному рахунку, розрізняють:

а) додаткові регулюючі рахунки - завжди збільшують оцінку основного рахунка. Якщо основний рахунок буде активним, то додатковий також буде активним і матиме дебетове сальдо і навпаки, додатковим до пасивного рахунка буде рахунок з кредитовим сальдо.

Для одержання фактичної величини вартості об'єкта, що обліковується на основному рахунку і регулюється додатковим рахунком, їхні залишки потрібно скласти.

Наприклад:

На рах.201 „Сировина і матеріали" сальдо становить на дебеті 560 тис. грн., а на рах.20 „ТЗВ" - 12 тис. грн. щоб отримати фактичну собівартість придбаних матеріалів, треба скласти залишки по двох цих рахунках: 560 тис. грн. + 12 тис. грн. = 572 тис. грн. це і буде фактична собівартість залишку на рах.201 „Сировина і матеріали".

Для одержання залишку на пасивному рахунку, що регулюється додатковим рахунком, їхні суми також потрібно скласти.

б) контрарні регулюючі рахунки - уточнюють оцінку основного рахунка в бік зменшення і в бух. балансі відображаються на протилежному боці. Так, якщо основний регулюючий рахунок активний, то контрарний до нього буде пасивний і матиме назву - контрактивний, тобто він протистоїть активному рахунку. Якщо ж основний регулюючий рахунок пасивний, то контрарний йому буде активний рахунок - контрпасивний.

Контрактивний рахунок має кредитове сальдо, а контр пасивний - дебетове.

Для визначення реальної оцінки по основному активному рахунку, що регулюється контрактивним, потрібно знайти різницю між залишками по цих рахунках.

Наприклад:

Вартість основних засобів становить 8340 тис. грн., а знос цих засобів, що обліковується на контрактивному рахунку складає 1000 грн. Для одержання залишкової вартості основних засобів потрібно знайти різницю між залишками цих рахунків. Одержимо: 8340 - 1000 = 7340 тис. грн.

Для одержання реальної оцінки на пасивному рахунку, що регулюється контрпасивним, потрібно також знайти різницю між цими рахунками. 4)Результативні рахунки поділяються на:

а) фінансово-результативні - призначені для обліку прибутків і збитків. На них відображаються кінцеві, підсумкові фінансові результати господарської діяльності підприємства. На дебеті цих рахунків показуються збитки, а на кредиті - прибутки. Якщо фінансово-результативний рахунок має кредитове сальдо, то це свідчить про наявність прибутку, а якщо дебетове - показує збитки. Тому фінансово-результативні рахунки активно-пасивні.

б) розподільчі рахунки використовуються для виявлення розміру витрат і доходів кожного звітного періоду окремо і рівномірного розподілу цих витрат у відповідному періоді.

Часто підприємство для забезпечення нормальної роботи в майбутньому звітному періоді мусить відображати витрати в поточному звітному періоді. До таких витрат належать: орендна плата, що вноситься авансом за майбутній період, аванси по податках, витрати на освоєння нових видів продукції та ін.

Для обліку витрат, здійснених в поточному звітному періоді, але тих, що належать до майбутніх звітних періодів, призначений рахунок 39 „Витрати майбутніх періодів".